РУБІЖАНСЬКА ПАНЧІШНА МАНУФАКТУРА ПРИЙМАЄ ПЕРЕДЗАМОВЛЕННЯ НА ШКАРПЕТКИ

22 Вересня 2022

Рубіжанська панчішна мануфактура готується відновити роботу у Львові. Усе своє обладнання та склад готової продукції вони втратили – російські війська зруйнували фабрику, яку брати Місюренки будували двадцять років у Рубіжному на Луганщині.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” оплатив для мануфактури річну оренду виробничого приміщення у Львові площею у 1000 квадратних метрів. Зараз у компанії чекають двадцять в’язальних машин, гроші на закупівлю яких надали партнери рубіжан – Dodo Socks. Також вже почали приймати попередні замовлення від партнерів – обговорюють принти на чоловічих та жіночих шкарпетках, шукають якісну сировину для цього.

“Ми готуємо наше виробниче приміщення – плануємо, де ставити машини, як організувати процес. Шкарпетки у нас з бавовни, але для принтів на них потрібна синтетика, тож шукаємо в Україні якісну сировину. До війни у нас був великий вибір та запаси на власному виробництві. Зараз, щоб скоротити час на доставку, плануємо купити в Україні. Щойно надійдуть машини на виробництво, готові зробити замовлення шкарпеток наші партнери з Чехії. Це буде новий продукт з яскравим дизайном, якісь патріотичні шкарпетки з українською символікою”, – говорить директор підприємства Геннадій Місюренко.

Також до рубіжан почали звертатися невеликі компанії, які торгують шкарпетками. Вони теж зацікавлені у співпраці з рубіжанською мануфактурою.

Щоб підтримати своїх працівників, підприємство почало виплачувати їм заробітну плату. Для цього продають частину сировини, яку закупили в Індії за кілька днів до початку війни, але отримали її лише у Львові через кілька місяців, бо вона затрималася у порту.

З Рубіжного до Львова евакуювалися 15 родин працівників мануфактури. Нещодавно ці люди отримали безкоштовне соціальне житло у гуртожитку Миколаєва, що за 40 км від Львова. Зараз вони облаштовують свій побут, влаштовують дітей до школи. Своїх працівників компанія возитиме автобусом на роботу до Львова, де розташоване виробництво.

“Зараз ми проводимо важливу роботу – розповідаємо про нашу компанію у Львові, знайомимося з місцевим бізнесом, шукаємо партнерів, які зацікавлені у співпраці з нами. Щоб запустити двадцять в’язальних машин, які ми очікуємо, нам потрібно тридцять працівників. Крім своїх, будемо запрошувати на роботу місцевихлюдей – швачок та в’язальниць”, – каже комерційна директорка Ольга Ушакова.

Керівництво компанії вірить, що у Львові у них все вийде. Але після Перемоги України вони хочуть повернутися до українського Рубіжного та відновити там свою мануфактуру.

ВІД ПАСТИЛИ ДО СУПІВ ДЛЯ ЗСУ – ПІДПРИЄМНИЦІ ІЗ ЗАПОРІЖЖЯ ПЕРЕОРІЄНТУВАЛИ БІЗНЕС ПІД ЧАС ВІЙНИ

21 Вересня 2022

Ганна Дондик та Наталія Єфименко із Запоріжжя впродовж трьох років успішно розвивають власну справу – виготовляють пастилу та фріпси з фруктів, з овочів – хлібці та чіпси та нарощували асортимент і об’єми, створюючі нові рецепти натуральних смаколиків. Постійно брали участь у фестивалях, які проводив Проєкт “Економічна підтримка Східної України”, так отримували нових партнерів та клієнтів. 24 лютого ситуація змінилася.
Через початок повномасштабної війни Росії проти України жіночий бізнес змушений був змінити свій основний продукт. Їхнє виробництво не працювало лише кілька перших днів війни, але потім вирішили допомагати Збройним Силам України, заробляти гроші, щоб піднімати економіку держави і жити самим.
Жінки напрацювали 42 види пастили з різних фруктів, але з початком війни, вони і самі то розуміли, її перестали купувати, бо це – смаколик, а не продукт першої необхідності. Потрібно було переорієнтовувати виробництво на щось інше. Зараз їхня фішка – супи для ЗСУ.

“Замовлення на пастилу впали до нуля, потрібен був новий продукт, тож ми взялися експериментувати, – говорить співзасновниця “Arty.ua” Ганна Дондик. – Ми побачили, що військових на передовій немає можливості готувати, але потрібна була гаряча їжа, яку можна швидко зробити у польових умовах. Так вирішили готувати сухі супи та борщ”.

Обладнання для цього підходило – раніше на ньому сушили фрукти, зараз – овочі. Щодня у своєму цеху вони експериментували з новими смаками. Так за певний час створили власні рецепти дев’яти супів – є з рисом, грибами, сочевицею, шпинатом, гречаний, із м’ясом – та борщу. Їх не треба варити – просто залити гарячою водою, але є і такі, які треба готувати 15 хвилин.

“Відварені овочі ми змішуємо та висушуємо (сублімуємо), потім подрібнюємо їх, так виходить овочевий порошок, який треба лише залити окропом. Тобто під потреби часу ТМ “Arty.ua” створено нову лінійку продуктів. З нашого асортименту, ми створили повноцінний сухий пайок для ЗСУ “Переможний”. У ньому є суп, сухарики, хлібці (зернові флакси), пастила та чай або кава, він користується попитом, маємо замовлення на такі пайки. Якщо є бажання долучитися до справи, можна зробити “підвішений” сухпайок – коли будь-яка людина платить гроші за нього і не забирає, а ми відправляємо цей пайок на передову, кому вона скаже або попросять волонтери”, – ділиться Ганна.

Продають супи через сторінки у соціальних мережах. Також охоче ідуть на контакт з іншими фермерами, волонтерами. Наприклад, жінкам можуть привезти на виробництво хліб, а вони з нього роблять сухарики. Або влаштовують натуральний обмін – фермер привозить овочі, вони віддають не гроші, а свою готову продукцію.

“У важкі часи, які зараз настали для нашої країни, така гнучкість у бізнесі допомагає нам і нашим партнерам вижити. Тому ми погоджуємося на таку співпрацю, фактично натуральний обмін. Ми говорили між собою, чи варто виїжджати, що робити у разі зростання небезпеки, куди вивезти обладнання, де знайти приміщення – так розробили план Б, – ділиться Ганна. – План А – був залишатися на місці та працювати”.

Той план Б наразі не застосували, бо і сьогодні жіночий колектив з шести працівниць залишається у Запоріжжі, щодня працює, щоб виготовити смачні продукти.
Хоча із сировиною цьогоріч складно та дорого. Фрукти та овочі, які раніше привозили з Херсонщини, цьогоріч недоступні через окупований регіон. Вирощені у Запорізькій області здорожчали, їх не вистачає. Але навіть у такі складні часи підприємниці знаходять нові можливості.
У вересні представниці “Arty.ua” взяли участь у міжнародній виставці крафтових виробників “Riga Food 2022”, яка відбулася у Ризі (Латвія). На неї зібралися близько 400 виробників з країн Європи, США, Мексики. “Arty.ua” повезли пастилу, сухі супи та борщ. Усе, що брали, продали відвідувачам заходу або пригостили потенційних партнерів. Схожа продукція – фруктова пастила, сухі супи – є у Ризі, але підприємниці з України розраховують на те, що зможуть знайти свою нішу, адже виготовляють смачний натуральний продукт. Зараз жінки ведуть перемовини з кількома європейськими гуртовими покупцями, що дозволить їм продавати свою продукцію у крамницях країн Європейського Союзу.
Також жінки планують відкрити у Запоріжжі крафтову крамницю під назвою “Солома”, де продаватимуть місцевим свою продукцію. У місті вже є кілька таких, де крафтовики продають свій товар. Така кооперація вигідна, адже дозволяє представити широкий асортимент різних виробників і допомогти одне одному у складні часи. Ще є мрія зробити онлайн-магазин, де будуть представлені смачні продукти крафтових виробників Запорізької області та інших регіонів, де можна буде скласти свій кошик необхідної продукції та отримати його з доставкою.

20 Вересня 2022

16 вересня Проєкт USAID “Економічна підтримка Східної України” (Проєкт USAID) та Мінрегіон (Міністерство розвитку громад та територій України) підписали Меморандум про співробітництво.

У ньому ідеться про сприяння реалізації стратегій та планів щодо відбудови України, соціально-економічного відновлення та відбудови інфраструктури регіонів та міст, які постраждали від військової агресії Російської Федерації.

Заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря зазначив, що досвід Проєкту USAID, який впродовж кількох років працював на Сході України, а зараз розширив межі роботи на всю Україну, дуже важливий та потрібний для відновлення багатьох об’єктів інфраструктури.

“Ваш досвід дуже важливий для відновлення регіонів України, тому ми ініціювали цей меморандум з відновлення інфраструктури, яка була зруйнована через агресію Росії. Дуже багато об’єктів критичної інфраструктури було зруйновано, відновлення потребують транспортні об’єкти, житлові будинки, школи, садочки, парки. Ми віримо, що кожна зруйнована будівля буде відновлена. І це буде комфортне середовище для жителів України – для життя та роботи. Віримо у нашу кооперацію та плідну співпрацю у багатьох секторах”, – сказав Іван Лукеря.

Проєкт USAID надасть технічну підтримку міністерству у відновленні громад, а також сприятиме залученню фінансування для відновлення України.

“Завдяки нашій співпраці з Міністерством розвитку громад та територій, експерти Проєкту USAID нададуть технічну підтримку за напрямами співпраці, щодо відновлення постраждалих громад та територій, а за потреби допоможуть міністерству залучити додаткове фінансування та інші ресурси для реалізації та розвитку спільної діяльності. Сподіваємося, що наші спільні зусилля будуть успішними, призведуть до ефективного відродження українських міст і громад, а також до створення комфортного та сучасного середовища для жителів України”, – зазначив керівник Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” Тімоті Мадіган.

Найближчим часом будуть визначені відповідальні з обох сторін за координацію спільної роботи.

Меморандум діятиме до 30 червня 2023 року.

ПОНАД 1100 УКРАЇНЦІВ ОТРИМАЛИ ГРАНТИ ВІД УРЯДУ НА РОЗВИТОК БІЗНЕСУ

19 Вересня 2022

13 вересня відбувся п’ятий інформаційно – діалоговий майданчик «Допомога бізнесу в умовах війни: релокація та відновлення».
Захід відбувся під егідою Команди підтримки реформ Мінекономіки України, представників Ощадбанк та Державна служба зайнятості, представників бізнесу та за сприяння Проєкту «Економічна підтримка Східної України».
Участь у заході взяли 90 представників малого та середнього бізнесу (МСБ), в тому числі релоковані підприємства, які зараз відновлюють роботу і зацікавлені у залученні грантів для створення бізнесів або їх масштабування.
У рамках державної програми “є-Робота” близько 11 тисяч українців подали грантові заявки на створення або відновлення бізнесу. З них 1115 заявок підтримані урядом. Перші отримувачі вже відкривають рахунки. Впродовж шести місяців отримувачі грантів мають створити робочі місця та взяти людей на роботу на 24 місяці.

“Нові заявки на отримання грантів надходять від підприємців на портал Дія щодня і на сьогодні їх вже майже 11 тисяч. Загалом переможці різних грантових програм запросили понад 700 мільйонів гривень. На цей проєкт уряд передбачив 40 мільярдів гривень, тому закликаємо підприємців і всіх, хто мріє розпочати власну справу, звертатись за грантовою допомогою від держави. Ми прагнемо зробити максимум, щоб кожен працездатний українець мав усі умови стати воїном на економічному фронті і таким чином наблизити нашу країну до перемоги над ворогом”, – сказала заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.

Наразі в уряді чекають на підтримку у Верховна Рада України законопроєкту, щоб відшкодовувати єдиний соціальний внесок тим підприємцям, які працевлаштовують молодь, ветеранів та інші вразливі категорії.
Щоб спростити роботу з бізнесом, на сайті Державної служби зайнятості виклали документи та поради, як можна отримати мікрогрант. Також є анонси подій, на яких можна отримати допомогу у заповненні заявки та уникнути помилок. Наприклад, спеціалісти радять заповнювати заявку у Дії від імені юридичної, а не фізичної особи.

“Серед поширених помилок – неправильно вказаний предмет гранту, бо інколи заявник пише про одне, а претендує на щось інше. У частині використання грантових грошей є певні обмеження, наприклад, на орендну плату можна використати не більше 25% гранту. Але головне – що ми отримуємо цікаві ідеї та бажання людей їх розвивати, створювати бізнеси”, – сказала заступниця директора Державної служби зайнятості Тамара Сохацька.

“Це добре, що люди активно подають заявки на створення чи відновлення бізнесу, бо сильна економіка – це запорука нашого успіху. Ми підтримуємо заявників лише з доброю діловою репутацією, бачимо, що є гендерна рівність серед заявників, вік – від 30 до 40 років, досвід ми не враховуємо, головне – бажання. Найбільше активні області, які подають заявки на гранти, – Вінницька, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська”, – Олена Гіль, заступниця директора департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу АТ “Ощадбанк”.

Серед причин відмови заявникам – наявність судових справ – 50% (кримінальні, заявник є відповідачем, учасником справи), негативна кредитна історія, недійсні паспорти, (прострочені невклеєні фото, описка у написанні прізвища – у грантовій заяві та за паспортом). Заявникам з негативною діловою репутацією банк відмовляє у наданні гранту. До такої репутації відносять одну або кілька складових: недійсний паспорт, арешт майна, несплачені податки.
Під час заходу учасники питали, як дізнатися про причини відмов, про можливість подачі грантових заявок з деокупованих територій.
Якщо заявники хочуть знати оцінки по своїх грантових заявках, треба звернутися на гарячу лінію до Державної служби зайнятості. Розголошувати конфіденційну інформацію третій особі банк чи служба зайнятості не можуть.
Також спікери радили підприємцям користуватися відкритими реєстрами, спробувати зробити виписку на себе самого. Цією ж інформацією також будуть користуватися представники банків, коли оцінюватимуть заявку.
Якщо була заборгованість по виплаті кредиту на 180 днів – це знижує бали в оцінці бізнес-плану. Наявність реєстрації ФОП (фізичної особи-підприємця) є обов’язковим на момент отримання гранту.
Підприємниця з Івано-Франківська Ірина Фіщук поділилася досвідом отримання гранту – вона тричі подавала грантову заявку, кожного разу виправляючи помилки у ній.
Наступного місяця Проєкт “Економічна підтримка Східної України” планує провести черговий діалоговий майданчик для підприємців та запросити спікерів, які зможуть відповісти на поширені питання бізнесу. Зокрема, підприємці просили обговорити питання оподаткування грантів.

ПІД ЧАС ВІЙНИ ЛЮДИ БУДУЮТЬ – ПІДПРИЄМЕЦЬ З КРАМАТОРСЬКА ВІДНОВЛЮЄ БІЗНЕС У ДНІПРІ

16 Вересня 2022

Костянтин Кузнецов вже десять років як працює з металом – чоловік виготовляє різні вироби. Починав з мангалів та кованих виробів (перил, драбин, решіток), зараз робить паркани. Через бойові дії він залишив рідний Краматорськ та переїхав до Дніпра.
За кілька днів до війни Костянтин орендував офіс, закупив метал і вже мав виконувати замовлення – робити металеві паркани з профнастилу. Планував розширювати бізнес на кілька областей, але почалася війна.

“Людям було не до встановлення воріт, треба було рятувати життя та майно. Кілька місяців я волонтерив у Краматорську, допомагав з евакуацією місцевим. Вже у квітні я орендував машину і вивіз метал, свої інструменти, столи для зварювання, стелажі до Дніпра. Навіть у цей момент я ще не думав про відновлення роботи, але розумів, що рятую активи, саме вони дадуть можливість заробляти надалі”, – згадує чоловік події квітня.

Хоча у те, що люди замовлятимуть паркани під час війни, Костянтин особливо не вірив. На новому місці згодом підприємець орендував місце для виробництва в одному з промислових цехів та дізнався про консультації від Проєкту “Економічна підтримка Східної України” для малого бізнесу з відновлення роботи. Консультантка допомогла Костянтину налаштувати таргетовану рекламу, допомогла із просуванням послуг через сайт, згодом підприємець отримав перші замовлення. Кількість клієнтів зросла – від двох до дванадцяти замовлень на місяць.
Вдома Костянтина знали, замовлення він отримував з різних міст півночі Донеччини. Зараз ці клієнти або виїхали, або не мають грошей і залишаються у небезпечному регіоні. Чоловік виконує замовлення для жителів Дніпра, знайомиться з новим для себе ринком.
Крім виготовлення воріт, Костянтин має ідеї робити ще металеві печі – буржуйки.

“В умовах відсутності газу ці печі можуть допомогти людям перезимувати, обігріти свої будинки. Найближчим часом буду виготовляти їх. У мене вже є креслення такої енергоефективної печі, хочу зробити її доступною за ціною та розмірами, щоб люди могли купити таку. При середній вартості десь у шість тисяч гривень я планую робити по чотири тисячі, думаю, вони користуватимуться попитом”.

Більше інформації тут
Пан Кузнецов планує повернутися до рідного українського Краматорська. І вірить, що там для нього буде багато роботи, зокрема і з відновлення парканів та інших об’єктів.

БДЖОЛЯРІВ ЗІ 183 КРАЇН З’ЇХАЛИСЯ НА СВІТОВИЙ КОНГРЕС БДЖІЛЬНИЦТВА

25 Серпня 2022

У Стамбулі розпочався найбільший медовий конгрес світу – “Апімондія”. Захід триватиме 24 – 28 серпня. У складі делегації з України – бджолярі з різних областей України, експортери меду, виробники вуликів, медових напоїв, науковці.
Проєкт “Економічна підтримка Східної України” у співпраці зі Спілка пасічників України та Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримав участь 33 українських бджолярів у 47-му Конгресі “Апімондія-2022”.

“Після таких заходів у попередні роки ми отримали практичні речі – нові контракти та зв’язки, досвід. Після участі в Апімондії у 2020 році на 20% зріс продаж меду на експорт. Україна цікава світу, зокрема як виробник та експортер меду” , – каже Андрій Бажин – віцепрезидент Спілки пасічників України (СПАСУ).

Зараз вік бджолярів змінився, вони стали молодші. Відповідно, принесли до галузі більше інновацій.
24 серпня – у День Незалежності та перший день заходу – українська делегація розпочала із виконання державного гімну, після виконання якого вручила хліб зі словами подяки представникам країн, які надають військову допомогу Україні.
Під час конгресу покажуть відео, як українські пасічники під час війни качають мед, а також пасіки, які зруйновані через обстріли російськими військами. На стенді можна буде спробувати продукцію з України, побачити вулики, різний реманент, який сьогодні використовують пасічники. Планується, що відбудуться бізнес-перемовини.

“Нам потрібні технології на пасіці, цього українським бджолярам бракує. Тут можна запозичити досвід у Великої Британії, США, Німеччини, Франції. Контроль якості продукції – це лабораторні дослідження. Тут лідерами є Британія, Німеччини, США”, – говорить Володимир Постоєнко – директор Національного наукового центру “Інститут бджільництва імені Прокоповича”.

Роман Войтків, директор ТОВ «Українські медовики» вдруге бере участь у Апімондії. Цьогоріч він подав на конкурс 10 різноманітних напоїв власного виробництва. Таким чином він хоче прорекламувати власний бренд і привернути до нього увагу. Напої також представлені на українському стенді.