Харків’янин Михайло Цибулька під час війни розвиває родинну пасіку. За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” бджоляр отримав консультації із впровадження HACCP у цеху з виробництва крем-меду. Історію бджоляра читайте далі.
Любов до бджіл у Михайла з дитинства, адже пасічникували його дід та батько. Скільки себе пам’ятає, весь час бігав до вуликів. З 2019 року почав сам господарювати – поступово нарощував кількість бджолосімей, мав плани на розширення справи, але почалася війна.
Навесні 2022 року родина Цибульків залишила домівку та свою пасіку.
“Мій дід Павло з 1948 року тримав пасіку на Харківщині, дитиною я завжди бігав за ним. Усі мої спогади – про перебування на пасіці. Чотири роки тому я вирішив сам розвивати пасіку. Коли почалася повномасштабна війна, ми з родиною виїхали до Івано-Франківська, бо у Харкові були сильні обстріли”, – згадує чоловік.
За останній рік ціна на мед на українському ринку впала, це змусило родину шукати шляхи, як заробити більше, маючи мед. Вирішили, що будуть виготовляти крем-мед. Але для цього потрібні були гроші – розширити пасіку, закупити обладнання для виготовлення крем-меду, отримати дозвіл на продаж такого продукту.
Завдяки гранту від держави “Єробота” Михайло отримав гроші на розширення пасіки та змайстрував 60 вуликів, тож зараз його пасіка нараховує 100 вуликів. Цьогоріч пасіка знову буде кочовою, аби отримати кращий мед і допомогти бджолам його зібрати.
“Я отримав грант, оскільки можу працювати із деревом, то вулики роблю сам, це вигідно. Ще торік я закупив деревину і взимку та навесні робив вулики, за рахунок цього гранту моя пасіка зросла у 2,5 рази. Наступний крок – заселити вулики бджолосім’ями, частину я візьму своїх бджіл, частину планую купити”, – ділиться бджоляр.
Ще один грант – від Міжнародної організації з міграції – Михайло отримав на запуск виробництва крем-меду. За грантові гроші закупив обладнання, яке вже дозволило розпочати виробництво солодкого продукту: столи, стелажі, меблі, дозатор, сировину (фруктові сублімати). Але щоб продавати такий продукт, потрібно мати сертифікацію та дозволи.
На безкоштовній платформі “Прометеус” родина познайомилася із вимогами до сертифікації на виготовлення продуктів бджільництва. Додаткові знання із сертифікації за вимогами НАССР (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) — система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок на виробництві – бджоляр отримав від консультантки Проєкту USAID. Обладания у новому цеху розмістив відповідно до цих вимог.
“До сьогодні ми продавали мед гуртовим покупцям, але вирішили, що можемо збільшити додану вартість, тож будемо робити крем-мед. Продаж такого продукту потребує сертифікації. Консультантка Проєкту USAID Ольга Лучка допомогла розібратися в основних етапах впровадження НАССР, розповіла, чому це важливо для нас, як малих виробників медової продукції, які це відкриває перспективи. Зараз ми подали заявку на отримання експлуатаційного дозволу від Держпродспоживслужби. Маючи такий документ, зможемо вже продавати наш крем-мед”, – говорить Михайло.
Зараз на пасіці розпочався активний період – квітнуть дерева, трави, бджоли збирають травневий мед з акацій.