За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) підприємці Сорокіни із Запоріжжя впроваджують систему безпеки харчових продуктів (НАССР – Hazard Analysis Critical Control Points).
Під торговою маркою “Zap.Ravlik” родина вирощує равликів на фермі та виготовляє з них філе, паштети. Консультант Проєкту USAID детально розповів, що потрібно запровадити у виробничому приміщенні і підприємці взялися за роботу.
Спочатку з усім колективом, який працює у цеху із равликовим філе, провели розмову – навіщо це потрібно і чому треба виконувати певні правила.
“За українським законодавством ми повинні дотримуватися певних вимог на виробництві і запровадити цю систему безпеки. По-перше, це наша репутація. Звідси – довіра партнерів та клієнтів до нас та нашого продукту, – говорить співзасновниця бізнесу Вікторія Сорокіна. – Ідеться не просто про медичні книжки у персоналу та зміну одягу у цеху, це значно більше вимог до обладнання, до розподілу виробничих зон, руху персоналу у цеху, розташування обладнання. Ми вже розділили кухні – в одній працюємо зі свіжим філе, яке привозимо одразу з ферми, в іншій – готуємо равликові паштети, інші смаколики. Також для зберігання та обробки продукції потрібні різні мийки, холодильники, окрема тара, аби запахи не змішувалися. Це все дуже важливо для виготовлення якісного продукту”.
Після виконання усіх вимог підприємці планують запросити компанію, яка перевірить, як дотримані вимоги і вже тоді надасть сертифікат.
“Зараз ми співпрацюємо з магазинами, ресторанами, куди поставляємо свою продукцію. До партії, яку нам замовляють, додаємо сертифікат якості. Маючи ще й сертифікат НАССР, ми можемо заявляти про це нашим партнерам”, – ділиться Вікторія.
Також родина Сорокіних замислилася над тим, щоб розвивати франшизу. З пропозицією продавати равликів та продукції до них зверталися ще до війни, але тоді підприємці не знали, як це організувати. Зараз більше дізнаються про франчайзинг – продаж продукції іншими підприємцями під торговою маркою власника.
“До війни ми брали участь у багатьох фестивалях та ярмарках, всюди їхали зі своїм фірмовим будиночком. До нас підходили люди і вже казали, що впізнають нас, хочуть співпраці. Коли почалася війна, було не до того, нашому бізнесу треба було вижити. Але зараз, коли наша точка продажу в Запоріжжі стає популярнішою, питання про франшизу знову актуалізувалось, до нас звертаються підприємці з різних міст України. Ми докладно вивчаємо це питання, але нам потрібні гроші, щоб підготувати початковий договір для подальшого розповсюдження франшизи”, – каже Вікторія.
Родина вірить, що усе заплановане, вони втілять у життя, а після перемоги України знову їздитимуть на фестивалі і пропонуватимуть смачну равликову продукцію.