7 червня у Києві відбулася конференція “Інсорсінг” відбудови України: як залучати українських виробників будматеріалів до процесу відновлення.
Організатором заходу став Проєкт USAID “Економічна підтримка України”.
Участь у конференції взяли представники уряду, бізнесу, донорських організацій, банківської сфери, щоб обговорити можливості відновлення України через максимальне залучення українських будівельних компаній, познайомити донорів та міжнародні фінансові інституції з виробниками будівельних матеріалів, які шукають ресурси для зростання потужностей.
Приводом для цього заходу стало дослідження, яке провели фахівці Укрпромзовнішекспертизи, щоб з’ясувати потенціал будівельної галузі України та можливу участь виробників будматеріалів у процесі відбудови. Найголовніший висновок – 90% усіх будівельних матеріалів зможуть виробити українські компанії.
Директор Офісу економічного зростання Місії USAID в Україні Крістофер Абрамс, звертаючись до учасників конференції сказав, що USAID підтримує відбудову економіки України, яка має бути не просто відновлена, а й стати кращою після відновлення.
Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм говорив про важливість такого дослідження. Воно показало, що порівняно з іншими країнами, де за останні роки були війни, український будівельний сектор зберіг свій потенціал, який маємо використати для економічного відновлення. Українські виробники мають потенціал, відповідний досвід та стандарти, але зараз не мають відповідних замовлень, адже війна триває. При цьому важливо усвідомити, що деяких матеріалів (цемент, скло) Україна не виробляє або їх недостатньо, тож змушені будемо імпортувати такі будматеріали.
Директор державного підприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк презентував результати дослідження, яке проводила його компанія.
“Ми намагалися оцінити, який обсяг будівельних матеріалів буде потрібен. 62 мільярди доларів США – потреба у відновленні станом на 1 листопада 2022 року. Щоб люди поверталися з-за кордону, їм потрібне житло та робота. Будинки будуть відбудовувати за новими проєктами, стандартами, тобто зруйновану “хрущівку” зводитимуть по-новому. Період відновлення генерує великий попит на будматеріали. До 2022 року 95 % будматеріалів споживалося в Україні. Сектор будматеріалів працездатний, кадри є, хоча зараз багато людей мобілізовані, захищають країну на фронті. Найбільші виклики – доступ до кредитів, енергетична стабільність, низька споживча активність на ринку будівництва. Скло – не виробляємо, електричне обладнання (щитові), цементу не вистачає. Але 90% будівельних матеріалів можуть бути вироблені в Україні. Для цього треба поєднати зовнішньо економічні зусилля дипломатії, зусилля сектору у налагодженні контактів із донорами, створити рівні умови для конкуренції виробників з України та Європи – це все підтримає українську економіку”, – вважає пан Власюк.
Виконавча директорка Асоціації Укрцемент Кріпка Людмила говорила про потребу у максимальній локалізації будівельних матеріалів, це дасть людям роботу.
Зараз в Україні є дев’ять заводів, з них працюють вісім, які виробляють цемент. Продукція, яка постачається до України, може проходити безперешкодно кордон, але українські виробники такої можливості не мають, тобто неконкурентні умови для виробників.
“Потужності українських виробників цементу складають 13 мільйонів тонн на рік, у 2021 році випустили 11 млн тонн, підприємства готові нарощувати об’єми, близько 1 млн тонн йде на експорт. Пропонуємо підтримувати виробників пільговими кредитами, дозволити отримувати сертифікати на базі європейських, також потрібна незалежна лабораторія, бо зазвичай – це лабораторії на підприємствах”, – сказала пані Кріпка.
Голова Асоціації ліфтовиків України Сергій Горішний розповів про виклики та можливості ліфтового виробництва. Зараз в Україні є три заводи з виготовлення ліфтів, які випускають 50% потреби, потрібно більше, а це все робочі місця:
“Нам треба українізувати виробництво ліфтів, зокрема його складових. Є такі компоненти, які ми завозимо, бо Україна їх не виробляє, є готові ліфти, але вони інколи сумнівної якості, значно дешевші за українські. Звертаю увагу на відповідальність забудовників, адже ліфти потребують обслуговування, бо це пов’язано із безпекою людей, які щодня ними користуються. Ми як виробники потребуємо дешевих кредитів , фахівців, які будуть працювати на виробництві, прямого спілкування усіх сторін – як з боку уряду, так і донорів”.
Під час заходу окрему увагу приділили фінансовим ресурсам для розвитку галузі. Учасники наголошували, що потрібно залучати до цього процесу як українські, так і міжнародні банки, зробити кредити за пільговими умовами, аби виробники могли їх своєчасно повертати і це не змушувало їх збільшувати ціни на кінцеві продукти, які вони виготовляють.
Заступник директора Проєкту USAID Браян Мілаковськи резюмував захід:
“Ми почули про потребу у доступі до фінансів українських виробників, адже вони нерівні в українських компаній та європейських. Міжнародні партнери України повинні зосередитися на цій нерівності доступу до фінансування, яка заважає українським виробникам посилювати свою роль у відбудові країни. Питання про розвиток робочої сили та її покращення – дуже важливе, щоб це була не тіньова робоча сила, а офіційно працевлаштовані люди, за яких роботодавці сплачують податки. Будемо далі працювати над тим, аби поєднати зусилля зацікавлених виробників і сприяти економічному відновленню України, адже вона має для цього потенціал”.
Учасники конференції оформлять свої пропозиції в один документ та планують далі спілкуватися із зацікавленими сторонами (виробниками, дипломатами, донорами), аби привернути увагу світової спільноти до того, що Україна може впоратися з виробництвом великого об’єму будівельних матеріалів, щоб відновлювати економіку після перемоги.