У березні Східноукраїнський технокластер залишив Краматорськ, Донецька область. Чотири компанії, які входять до нього, забрали своїх працівників та комп’ютери і поїхали у безпечне місце, де можна працювати.
“Я подивився на мапу бойових дій і вирішив, що далі залишатися вдома небезпечно, тому треба їхати. Працювати, коли постійно лунає повітряна тривога, окупанти обстрілюють ракетами та важкою зброєю, неможливо. У ці моменти думаєш не про роботу, а про збереження життя”, – розповідає керівник ІТ-кластера, директор компанії “Ареал девелопмент” Павло Зайцев.
▶️ Нові виклики для кластера
У Львові орендували приміщення та облаштували тимчасовий офіс. Партнери допомогли знайти квартири для проживання. Перше, що зробили, пішли знайомитися з місцевим ІТ-бізнесом та потенційними клієнтами з міської влади, комунальних організацій.
Кожна з компаній-переселенців “Ареал Девелопмент”, “А-Софт Про”, “Кей-Ікс” та “ВПС Сервіс” має бізнесові проєкти та ініціативи, які дозволяють просувати увесь ІТ-кластер. Одна з нових пропозицій від колег зі Львова – взяти участь у дослідженні ринку та складанні ІТ-мапи України.
“Львівські колеги зацікавилися тим, що тепер поряд з ними працюватимуть ІТ-фахівці з Донеччини, тож разом ми зможемо реалізовувати спільні проєкти. Наприклад, ми вже погодилися взяти участь у дослідженні ІТ-сфери України.
Як працює наш кластер – на спільній нараді ми обираємо якийсь проєкт та починаємо його просувати кількома компаніями, знаходимо тих, хто допоможе втілити ідеї. Львівські колеги працюють за іншою методикою – вони виходять з ініціативою більш глобальною: дослідити потреби ІТ-компаній Львова або провести День програміста. Потім вкладають разом гроші у цю ідею. Попри різні підходи, бізнеси об’єднуються задля досягнення якоїсь більшої мети – у цьому і є сутність кластера, на мою думку”, – каже Павло Зайцев.
▶️ Бізнесові інтереси – окрема історія
У Краматорську представники кластера мали постійних замовників – ними були лікарні міста, невеликі бізнеси, комунальні організації.
“Зараз вдома залишилися організації, які допомагають місцевим жителям виживати в умовах війни – лікарні, рятувальники, поліція, місцева влада. Їм теж потрібні ІТ-фахівці: обслуговувати їхні програми, налаштувати на комп’ютерах програмне забезпечення. Навіть зараз з’являються запити від нових клієнтів. Ми можемо допомогти лише віддалено. Наприклад, зараз починаємо працювати з медиками, це наші нові клієнти з Краматорська, вони дуже потребують допомогти ІТ-фахівців”.
Опинившись не на своїй території, шукати клієнтів доводиться заново – ділитися ними ніхто не буде. Тож краматорські ІТ-компанії почали налагоджувати “нові мости”.
“Зараз ми маємо ідею із розробки заміни 1С для бухгалтерського обліку. Як не дивно, але досі український бізнес використовує російську програму. Ми замахнулися на велике – розробити свою модель, яка буде альтернативною,” – говорить пан Зайцев.
Амбітна задача ІТ-фахівців з Донеччини – створити екосистему для бухгалтерського обліку. Це довгий процес та тисячі годин програмування. Краматорські фахівці збираються пропонувати галузеві рішення – програмне забезпечення для медицини, освіти, комунальної галузі – те, у чому вже мають напрацьований досвід.
Є й інші цікаві задумки. Ще на Донеччині представники технокластера почали розробляти програмне забезпечення для смартодягу. Перші примірники курток з підігрівом виготовили на місцевому швейному підприємстві та планували перейти до серійного виробництва. Зараз переорієнтовують свій проєкт на ІТ-рішення у різних сферах: смартжитло, смартферма та інші напрямки. Упевнені, що це перспективно, адже люди в усьому світі хочуть комфорту у тому, що їх оточує. Задача ІТ – допомогти створити цей комфорт за рахунок поєднання різних секторів. Наразі технокластер потребує допомоги міжнародних донорів і вірить, що зможе реалізувати свою ідею.