Проєкт USAID «Економічна підтримка України» закупив для потреб товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКІМ» шість потужних фронтальних телескопічних навантажувачів: три з них для потужностей компанії у Сумській області, три – у Чернігівській.

ТОВ «АгроКІМ» – частина агрохолдингу «ІМК», який входить у ТОП-10 найбільших українських аграрних компаній.

У компанії є склади підлогового зберігання зерна загальною місткістю понад 100 тисяч тонн, які не механізовані, а також не мають залізничного сполучення. Відтак зерно звідти або реалізується на внутрішньому ринку, або транспортується фурами на елеватори (власні й третіх осіб), звідки здійснюється відправка залізницею на експорт. Саме для дообладнання таких складів можливостями ефективного завантаження на вантажний автотранспорт з метою подальшого експорту і подавалась заявка до Проєкту USAID з розширення експортних можливостей.

Один такий навантажувач за день може навантажити на фуру до 500 тонн зерна. Використання нової техніки дозволить компанії збільшити об’єм зерна, який готують до експорту на обох зерносховищах до 100 тисяч тонн на рік, що майже на понад 25% більше порівняно з 2022 роком, коли загальний експорт зерна групи компаній «ІМК» склав 386 тисяч тонн.

Також ТОВ «АгроКІМ» отримало ваги для зважування автомобільного транспорту, які будуть використовуватись на зерносховищі у Чернігівській області. Для потреб компанії Проєкт USAID закупить ще двоє ваг.

«Наявні зараз на зазначених складах у Сумській та Чернігівській області є застарілими, із короткою платформою, що не дає змогу здійснювати зважування сучасної автомобільної техніки та призводить до додаткових логістичних витрат і зменшення можливостей з відвантаження зерна. Завдяки новим вагам ми зможемо зважувати, а відтак одразу направляти на експорт усе зерно, що зберігається на цих складах, без необхідності їх зважування на інших елеваторах,»  – говорить Олександр Вержиховский, операційний директор ГК «ІМК».

ГК «ІМК» обробляє 120 тис. гектарів сільськогосподарських земель у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях, на яких вирощує три основні культури – соняшник, кукурудзу та пшеницю. Зараз у компанії працюють 1 700 людей.

ГК «ІМК» до початку повномасштабного вторгнення росії до України вирощувала 830 тисяч тонн зернових та 90 тисяч тонн олійних культур на 120 тисяч га. З початком війни основні потужності компанії на Сумщині та Чернігівщині опинилися у зоні бойових дій, зазнали руйнувань та були частково забруднені мінно-вибуховими предметами. Так, понад половина всіх сільськогосподарських площ у лютому-березні 2022 року була окупована. Завдяки зусиллям ЗСУ ці території до квітня 2022 року були звільнені, проте близько 30 тисяч га  (25% від загальних сільськогосподарських площ ІМК) компанія не мала змоги засіяти навесні 2022, оскільки ці поля були розташовані в районах активних бойових дій і підлягали обстеженню на наявність вибухонебезпечних предметів, залишків снарядів. Спільними зусиллями працівників ДСНС України та працівників служби безпеки ІМК роботи з обстеження потенційно небезпечних площ були проведені у 2022 році та вже у 2023 році засіяла майже 100% своїх с/г площ.

ІМК – експортно орієнтована компанія, експортний виторг складає близько 75%. Основна частка вирощеного збіжжя експортується у країни ЄС, Північної Африки, Близького Сходу та Азію. До 2022 року експорт зернових в ІМК здійснювався через Чорноморські порти України. Через блокування росією Чорноморських портів України, експорт зерна в ІМК у 2022 році скоротився на 41% проти 2021 року до 386 тисяч тонн. Компанія була змушена розробляти альтернативні логістичні маршрути для експорту зерна, в тому числі з використанням вантажного автомобільного транспорту.

Валове річне виробництво трьох основних культур (кукурудза, соняшник, пшениця) складає близько 800 тисяч тонн.

Нагадаємо, допомога агровиробникам, інфраструктурним компаніям, державним фітосанітарним лабораторіям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, яку реалізує USAID. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал для виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.

5-6 жовтня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) та Київської обласної військової адміністрації відбувся дводенний воркшоп “Візія відновлення від економічних лідерів регіонів”. Захід зібрав понад 40 учасників з усієї України.

Участь у заході взяли представники Міністерства економіки України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, народні депутати, керівники департаментів обласних державних адміністрацій, міських рад, громадських організацій. Модератором заходу був координатор з питань відновлення економічного потенціалу Проєкту USAID Євгеній Шаповалов.

З вітальним словом до учасників звернулась заступниця віце-прем’єра з відновлення, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.

Про планові показники розвитку економіки наступного року говорила заступниця міністра економіки України Надія Бігун. У 2022 році падіння ВВП склало 30%, цьогоріч почалося зростання – 2%. За оптимістичними прогнозами наступного року Україна матиме 5% зростання ВВП.

“Через те, що Україна втрачає в об’ємах експорту, ми плануємо наступного року більше розвивати переробну галузь, у тому числі коштом грантів, тобто створювати продукт з більш високою доданою вартістю. Ми втратили багатьох людей – значна частина виїхала за кордон, частина з них не планує повертатися. Також військовий податок, який отримували громади йтиме до державного бюджету. З огляду на це все маємо стимулювати локальних виробників, започаткування та розвиток малих, середніх бізнесів.  У цьому плані Київська область – одна з лідерок у залученні грошей, розбудові та відновлення малих громад після деокупації. За різними оцінками 30% українців купують українські товари, маємо стимулювати купувати власні товари та продукти, які не гірші, а часто кращі за імпортні. Прошу переглянути ваші закупівлі у громадах і купувати українські товари. Зокрема, гранти на переробку змінюють експорт з Чернігівщини – область наразі експортує не зернові культури, а соняшникову олію”, – сказала пані Бігун.

Народна депутатка України, голова підкомітету з питань державних інвестиційних проєктів Анна Пуртова назвала основні кроки з боку громад та регіонів для швидкого відновлення.

Серед них – максимально скористатися наявними програмами підтримки: індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, програми пільгового кредитування 5-7-9, гранти від Українського фонду стартапів, інші програми, які вже працюють на загальнонаціональному рівні. Також створити максимально комфортні умови для інвестора в тому, що залежить від громади: виключення зайвої бюрократії; можливо, компенсація з місцевого бюджету процентних платежів за кредитами на певні цілі: переробка, енергоощадність. Моніторити усі гранти, всі можливості, які надаються міжнародними партнерами. Доцільно створювати партнерські зв’язки з організаціями, які можуть допомогти в цьому. Спілкуватися з асоціаціями виробників та підприємців які зазначать реальні потреби, і обов’язково народяться можливості для співпраці. Інвестори завжди в пошуку цікавих ніш і привабливих умов.

Народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Лариса Білозір говорила про те, як війна вплинула на громади:

“Ця повномасштабна, нещадна та страшна війна випробувала на міць новий адміністративно-територіальний устрій, новоутворені громади, громадянське суспільство та довела, що реформа децентралізації України дійсно стала прикладом спроможності України реалізовувати успішні реформи.

Насправді війна вимагає дуже швидко реагувати на обставини та пропонувати рішення для допомоги людям. І таких швидких рішень багато, ми ухвалюємо їх щодня. Але без абсолютної згуртованості та дуже тісної співпраці з місцевою владою та громадянським суспільством, волонтерським рухом, державі було б важче їх реалізовувати. Ми маємо вибудовувати зрозумілу і просту схему взаємодії: адже непростий час потребує від усіх нас виважених та обґрунтованих рішень”.

Директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА) Степан Куйбіда розповів про те, як обласна влада представляє для донорів можливості. У цьому допомагає вебпортал, який створили за сприяння проєкту “ГОВЕРЛА”. На ньому зібрана інформація про промислові майданчики, інвестиційні ділянки, можливості, які надає влада бізнесу. Завдяки активній промоції порталу торік залучили від міжнародних організацій більше допомоги, ніж область надавала переселенцям, бізнесу із власних ресурсів. На порталі є інформація про партнерів, відкриті контакти. Під час війни актуальним є питання захисту інформації.  Базу наповнювали від представників громад, коштом індивідуальних консультацій. Зараз портал наповнює департамент ЛОДА, планують передати ці повноваження представникам громад на місцях.

Про подальші можливості використання цифрових інструментів аналізу економічного потенціалу територій зазначив керівник ГО “Товариство дослідників України” Павло Остапенко. На прикладі інформаційно-аналітичного порталу Херсонської області представив учасникам ГІС інструментарій для розвитку регіонів.

Голова ГО “Агенція відновлення та розвитку” Олександр Солонтай говорив про важливість регіональної політики:

“Я переконаний, що регіональна політика на рівні стосунків громади – держава відновиться. Одними з інструментів регіональної політики під час війни є розміщення військової частини на території громад. Це приносить гроші у громаду. Другий інструмент – релокація університетів та бюджетних установ до громад. Третій інструмент – сума залучених проєктів від міжнародних організацій. Кількість донорів, які зайшли в Україну у 2023 році перевищила ту, яка зайшла у 2022 році. Це шанс України із залучення грошей та інших ресурсів”.

Під час роботи в групах за модерації представників міністерства економіки та міністерства відновлення учасники обговорювали інструменти економічного відновлення України, виклики для державної регіональної політики та пропозиції із регулювання економіки під час воєнного стану.

Учасники воркшопу питали про умови отримання грантів, особливості роботи з платформою Дія, через яку подаються заявки, про переорієнтацію областей в експорті не сировини, а кінцевого продукту (олії), про залучення грошей на відбудову України, розвиток малого бізнесу у громадах, у тому числі деокупованих.

6 жовтня учасники воркшопу відвідали Бучу, щоб обмінятися досвідом у відбудові країни після деокупації. Бучанський міський голова Анатолій Федорук розповів про етапи відновлення пошкоджених об‘єктів громади. Також гості відвідали храм Святого Апостола Андрія Первозванного, де вшанували пам‘ять жертв російської агресії.

“Попри усі виклики ми маємо напрацювати план відбудови наших міст. Програму, яку в майбутньому можна буде презентувати та використовувати для відновлення кожного населеного пункту України”, – зазначив Анатолій Федорук.

За результатами двох днів, учасники напрацювали пропозиції до першочергових механізмів економічного відновлення України та необхідних змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Їх передали до Міністерства економіки України та Міністерства відновлення.