8 червня близько 200 представників бізнесу, влади та міжнародних донорських організацій взяли  участь у Першому національному форумі “Допомога бізнесу в умовах війни: Національний та регіональний аспекти”. Захід відбувся за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” та Команди підтримки реформ Міністерства економіки України.

Під  час форуму відбулися чотири панельні дискусії, спікерами яких стали заступниця Міністра економіки України Надія Бігун, представники Проєкту USAID, Команди підтримки реформ, Ощадбанку, голова Державної служби зайнятості, представники міжнародних проєктів – ЄБРР, Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”, Програми USAID Агро, релокованого бізнесу, регіональної та місцевої влади з деокупованих територій (Київської, Сумської областей), агенцій економічного розвитку.

Заступниця міністра економіки України Надія Бігун говорила про можливості для бізнесу під час війни: анонсувала грантову програму на переробку, де 30% коштів покриває заявник, 70% – держава. Програма спрямована на створення нових робочих місць. Завдяки державним грантам бізнес отримує підтримку, закуповує обладнання, втілює свої ідеї. Також діє програма 5-7-9 – одна з основних програм кредитування.

“Міністерство економіки проаналізувало, скільки грошей повертається українцям, коли вони купують національні продукти. Виявилося, що до 40% від вартості продукту повертається українцям у вигляді податків на різних рівнях. Віримо, що попри війну бізнес буде зростати, зміцнюючи нашу країну економічно”, – сказала пані Бігун.

Директор Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Тімоті Мадіган, вітаючи учасників заходу, говорив про історію створення діалогових майданчиків. Проєкт USAID розпочав їх торік разом з Офісом підтримки реформ Мінекономіки, вже провели 13 таких платформ, де обговорювали важливі теми для бізнесу – питання релокації, виплат, де знайти кадри, як експортувати продукцію, як отримати гранти:

“Понад 1000 підприємців долучалися впродовж року до нас, 60% з них – це були компанії-переселенці зі сходу. Також команда створила онлайн грантовий календар для бізнесу. Вірю, що ми продовжимо шукати нові шляхи підтримки та партнерства і разом будемо відновлювати Україну”.

Учасниками першої дискусійної панелі стали підприємці, які релокували бізнес з Донецької, Луганської, Миколаївської, Харківської областей. Вони розповіли про те, як працюють під час війни, що вдалося і які виклики лишаються. Підприємство “Крамтехцентр” з Краматорська працює зараз у Дніпрі, компанія “АГК Україна” з Рубіжного відновила роботу на Львівщині, завод “Контакт” з Дружківки переїхав на Вінничину – всюди бізнес шукав безпекових умов, щоб продовжувати роботу, а потім почаив долучатися до грантових програм, щоб придбати обладнання та зміцнити свої потужності. Для більшості виробників проблемою залишається пошук кадрів, бронювання працівників, неможливість виїхати за кордон для пошуку партнерів, складність у подачі грантових заявок на різні програми.

Учасники другої панельної дискусії говорили про державні та недержавні програми підтримки бізнесу: про грант “Єробота”, публічні закупівлі та участь у них малого та середнього бізнесу, закупівлі через  “Прозоро маркет”, експортні можливості, потребу у розмінуванні багатьох територій для як бізнесу долучитися до цього.

“В Україні 2500 саперів, щодня 1500 з них працюють на різних ділянках. Щоб прискорити роботу з розмінування (сільгоспземлі, критична інфраструктура), потрібні машини. Зараз їх 15 в Україні, це дуже мало. Критична зараз – Харківська область, на черзі – Херсонська. Робота саперів важка, їх не вистачає, будь-хто може стати ним, тобто це можливості для бізнесу. На це будуть виділяти урядові та донорські гроші. За оцінками експертів на розмінування України потрібно 37,5 мільярдів доларів і багато часу. Для цього потрібно багато техніки. Це все треба буде купувати, зараз обладнання шукаємо по всьому світу” – сказав Ігор Безкаравайний – спеціаліст з координування напрямку гуманітарного розмінування в Програмі розвитку ООН.

Спікери третьої панельної дискусії говорили, що  має робити місцева та регіональна влада для підтримки бізнесу. Досвідом відновлення після деокупації поділилися представники місцевої влади громад Київської та Сумської областей: що може зробити місцева і регіональна влада для підтримки бізнесу, як знайти консенсус, які інструменти участі влади та інституцій підтримки бізнесу вже використовують у громадах.

Тростянецький міський голова Юрій Бова поділився своїм рецептом відновлення громади: це тісна співпраця бізнесу, влади та громади:

 “З окупованих територій був відтік людей, бізнесу. Після деокупації для нас була величезна загроза – як повернути бізнес. Що роботи із розграбованими підприємствами, мародерством, як сюди приїхати інвестору? Перше, що має робити влада – забезпечити бізнесу гарантії безпеки – поставити охорону території, показати іноземцям, що у місті безпечно, що повертаються люди, їздить комунальний транспорт, відкриваються школи –  після цього бізнес повернеться. З міста, яке було в окупації, збитки сягають 100 мільйонів доларів, з міста не виїхав жоден бізнес, усі повернулися. Працює уся інфраструктура, уся команда міської влади відкрита до спілкування із бізнесом. Отже, інвестклімат створює місцева влада. У Європі інвестори просять владу показати школу та лікарню, а потім ухвалюють рішення про інвестиції”.

Учасники четвертої панелі говорили про гранти, які сьогодні є для бізнесу, особливості подачі грантових заявок та виконання умов різних надавачів грантів. Команда Проєкту USAID створила для бізнесу грантовий Єкалендар, об’єднавши усі діючі гранти у нього. Календарем зручно користуватися з телефона, він постійно оновлюється.

Юлія Жовтяк – директорка Державної служби зайнятості розповіла про гранти, які може отримати малий бізнес. Це сума до 250 тисяч гривень за умови створення двох робочих місць. Основна умова повернення гранту – сплата податків впродовж трьох років. Нові гранти є також для ветеранів або одного з їх родини.

“Служба зайнятості навчає підготувати якісні грантові заявки або безкоштовно, або за невелику вартість. Вважаємо цю програму підтримки бізнесу ефективною, адже підприємці вже сплатили понад 70 мільйонів гривень податків за час її дії з липня 2022 року”, – сказала пані Жовтяк.

Керівниця напряму розвитку малого та середнього бізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Катерина Рігг розповіла, як сьогодні підтримують бізнес:

“ЄБРР за фінансової підтримки донорів гнучко відреагував на потреби бізнесу під час повномасштабної війни – впровадив нові продукти та адаптував наявні програми. Гранти на консалтингові проєкти, де бізнес залучає місцевих консультантів – з липня 2022 року компенсацію збільшено з 50% до 85%. Це можуть бути стратегії, маркетинг, інформаційні технології та інші напрями. Також підтримуємо участь бізнесу в міжнародних виставках – понад 40 малих підприємств створили нові канали продажів, партнерства впродовж року з початку війни. Гранти на релокацію з постраждалих від війни територій у межах України після 24 лютого – компанії шукають безпечних умов для продовження роботи. Ми отримали понад 300 аплікаційних форм, аналізуємо їх, щоб підтримати релокацію. Впроваджуємо тренінги з професійного розвитку – зокрема, навчання корпоративного управління для жінок, адже чоловіків багато на фронті, навчали кібербезпеці, міграції з російського програмного забезпечення. Раджу бізнесу обов’язково користуватися різними програмами підтримки”.

Під час неформального спілкування налагоджували бізнес-контакти і просили організаторів продовжувати такий діалог серед бізнесу та тих установ, організацій, які підтримують його роботу. Частині учасників саме ця платформа допомогла отримати гранти, кредити, релокаційні виплати, оформити бронювання працівників, дізнатися про те, як долучитися до різних можливостей і продовжувати працювати під час війни на економічному фронті України.

7 червня у Києві відбулася конференція “Інсорсінг” відбудови України: як залучати українських виробників будматеріалів до процесу відновлення.

Організатором заходу став Проєкт USAID “Економічна підтримка України”.

Участь у конференції взяли представники уряду, бізнесу, донорських організацій, банківської сфери, щоб обговорити можливості відновлення України через максимальне залучення українських будівельних компаній, познайомити донорів та міжнародні фінансові інституції з виробниками будівельних матеріалів, які шукають ресурси для зростання потужностей.

Приводом для цього заходу стало дослідження, яке провели фахівці Укрпромзовнішекспертизи, щоб з’ясувати потенціал будівельної галузі України та можливу участь виробників будматеріалів у процесі відбудови. Найголовніший висновок – 90% усіх будівельних матеріалів зможуть виробити українські компанії.

Директор Офісу економічного зростання Місії USAID в Україні Крістофер Абрамс, звертаючись до учасників конференції сказав, що USAID підтримує відбудову економіки України, яка має бути не просто відновлена, а й стати кращою після відновлення.

Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм говорив про важливість такого дослідження. Воно показало, що порівняно з іншими країнами, де за останні роки були війни, український будівельний сектор зберіг свій потенціал, який маємо використати для економічного відновлення. Українські виробники мають потенціал, відповідний досвід та стандарти, але зараз не мають відповідних замовлень, адже війна триває. При цьому важливо усвідомити, що деяких матеріалів (цемент, скло) Україна не виробляє або їх недостатньо, тож змушені будемо імпортувати такі будматеріали.

Директор державного підприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Володимир Власюк презентував результати дослідження, яке проводила його компанія.

“Ми намагалися оцінити, який обсяг будівельних матеріалів буде потрібен. 62 мільярди доларів США – потреба у відновленні станом на 1 листопада 2022 року. Щоб люди поверталися з-за кордону, їм потрібне житло та робота. Будинки будуть відбудовувати за новими проєктами, стандартами, тобто зруйновану “хрущівку” зводитимуть по-новому. Період відновлення генерує великий попит на будматеріали. До 2022 року 95 % будматеріалів споживалося в Україні. Сектор будматеріалів працездатний, кадри є, хоча зараз багато людей мобілізовані, захищають країну на фронті. Найбільші виклики – доступ до кредитів, енергетична стабільність, низька споживча активність на ринку будівництва. Скло – не виробляємо, електричне обладнання (щитові), цементу не вистачає. Але 90% будівельних матеріалів можуть бути вироблені в Україні. Для цього треба поєднати зовнішньо економічні зусилля дипломатії, зусилля сектору у налагодженні контактів із донорами, створити рівні умови для конкуренції виробників з України та Європи – це все підтримає українську економіку”, – вважає пан Власюк.

Виконавча директорка Асоціації Укрцемент Кріпка Людмила говорила про потребу у максимальній локалізації будівельних матеріалів, це дасть людям роботу.

Зараз в Україні є дев’ять заводів, з них працюють вісім, які виробляють цемент. Продукція, яка постачається до України, може проходити безперешкодно кордон, але українські виробники такої можливості не мають, тобто неконкурентні умови для виробників.

“Потужності українських виробників цементу складають 13 мільйонів тонн на рік, у 2021 році випустили 11 млн тонн, підприємства готові нарощувати об’єми, близько 1 млн тонн йде на експорт. Пропонуємо підтримувати виробників пільговими кредитами, дозволити отримувати сертифікати на базі європейських, також потрібна незалежна лабораторія, бо зазвичай – це лабораторії на підприємствах”, – сказала пані Кріпка.

Голова Асоціації ліфтовиків України Сергій Горішний розповів про виклики та можливості ліфтового виробництва. Зараз в Україні є три заводи з виготовлення ліфтів, які випускають 50% потреби, потрібно більше, а це все робочі місця:

“Нам треба українізувати виробництво ліфтів, зокрема його складових. Є такі компоненти, які ми завозимо, бо Україна їх не виробляє, є готові ліфти, але вони інколи сумнівної якості, значно дешевші за українські. Звертаю увагу на відповідальність забудовників, адже ліфти потребують обслуговування, бо це пов’язано із безпекою людей, які щодня ними користуються. Ми як виробники потребуємо дешевих кредитів , фахівців, які будуть працювати на виробництві, прямого спілкування усіх сторін – як з боку уряду, так і донорів”.

Під час заходу окрему увагу приділили фінансовим ресурсам для розвитку галузі. Учасники наголошували, що потрібно залучати до цього процесу як українські, так і міжнародні банки,  зробити кредити за пільговими умовами, аби виробники могли їх своєчасно повертати і це не змушувало їх збільшувати ціни на кінцеві продукти, які вони виготовляють.

Заступник директора Проєкту USAID Браян Мілаковськи резюмував захід:

“Ми почули про потребу у доступі до фінансів українських виробників, адже вони нерівні в українських компаній та європейських. Міжнародні партнери України повинні зосередитися на цій нерівності доступу до фінансування, яка заважає українським виробникам посилювати свою роль у відбудові країни. Питання про розвиток робочої сили та її покращення – дуже важливе, щоб це була не тіньова робоча сила, а офіційно працевлаштовані люди, за яких роботодавці сплачують податки. Будемо далі працювати над тим, аби поєднати зусилля зацікавлених виробників і сприяти економічному відновленню України, адже вона має для цього потенціал”.

Учасники конференції оформлять свої пропозиції в один документ та планують далі спілкуватися із зацікавленими сторонами (виробниками, дипломатами, донорами), аби привернути увагу світової спільноти до того, що Україна може впоратися з виробництвом великого об’єму будівельних матеріалів, щоб відновлювати економіку після перемоги.