За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» спільнота Східнонаціонального університету ім. В. Даля відвідала компанію Danico на Житомирщині. Участь у цій поїздці взяли 32 здобувачі, викладачі та науковці університету.

Компанія Danico – це датсько-українська металообробна компанія, яка виготовляє компоненти, що лягають в основу ліній обробки, машин та обладнання для промисловості шоколаду, хлібобулочних та кондитерських виробів для відомих світових компаній, зокрема Nestle, Mondelez International, Barry Callebaut та інших. Навіть в умовах війни завантаженість виробництва Danico вражає, станом на зараз компанія має замовлення до жовтня 2024 року. Серед замовників – провідні компанії ЄС.

Навчальний візит відбувся, щоб ознайомити здобувачів, викладачів та науковців університету з внутрішніми процесами виробничого підприємства: з системою менеджменту, оплати праці та мотивації працівників, дізнатися про розвиток виробничих потужностей, корпоративну соціальну відповідальність та інновації, обговорити питання актуалізації освітніх програм, виконання університетом наукових досліджень на замовлення підприємства, можливості долучення підприємства до експерименту з дуальної освіти, а також підписати меморандум про співпрацю між університетом та Danico.

Директор та співзасновник компанії Віктор Іваницький поділився історією заснування компанії та розповів про шлях розвитку.

«Конкурувати з європейськими металообробними компаніями можливо – цьому сприяє українська конкурентоспроможна ціна. Однак, для успішного входження на європейський ринок необхідно враховувати інші фактори, такі як якість продукції, дотримання екологічних стандартів, надійність постачання та сервісу» – зазначив пан Іваницький. – «Тому ми не шкодуємо коштів на модернізацію обладнання, підвищення кваліфікації персоналу, розширення асортименту та розвиток маркетингових стратегій».

Викладачі та студенти відвідали виробничі приміщення підприємства, побачили приклади готової продукції, різні стадії процесу виготовлення металевих деталей: від розробки проєкту та креслення до різання, зварювання, шліфування.

Керівник підприємства також розповів про особливості та переваги кожного виду обладнання, яке використовують на підприємстві: лазерні різальні машини, верстати з ЧПУ, преси, гнучкі лінії тощо. Він підкреслив, що всі компоненти виготовляються за найвищими стандартами якості та безпеки, а також з урахуванням екологічних та енергоефективних аспектів.

За результатами візиту здобувачі, викладачі та науковці СНУ ім. В. Даля ознайомилися з технологіями, які застосовуються на підприємстві. Також обговорили можливості співпраці між університетом та компанією у сфері освіти, науки та інновацій та підписали меморандум про партнерство, який передбачає актуалізацію освітніх програм, запровадження дуальної форми освіти, виконання спільних наукових досліджень та інші форми взаємодії.

«Війна завдала великої шкоди нашому університету, зруйнувавши його матеріально-технічну та лабораторну базу. Це створило серйозні перешкоди для навчання та науково-дослідницької діяльності. Однак ми не втрачаємо надії та шукаємо можливості для відновлення та розвитку нашого університету. На нашу думку, кооперація із сучасним промисловим бізнесом безперечно сприятиме відновленню та розвитку наукового потенціалу нашого університету, шляхом створення освітніх просторів на базі підприємств, де наші здобувачі, викладачі та науковці зможуть проводити дослідження, долучатися до виробничих процесів, отримувати актуальну інформацію про потреби ринку праці та оновлювати навчальні програми відповідно до сучасних вимог. Ми впевнені, що така кооперація сприятиме підвищенню якості підготовки наших здобувачів та для розвитку розвитку дуальної форми освіти у нашому університеті» – каже проректор з наукової роботи університету Олексій Целіщев.

Цей навчальний тур відбувся за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України». Такі візити є початком тривалого та плідного партнерства між СНУ ім. В. Даля та компанією Danico у напрямку відновлення і розвитку університету та післявоєнного відновлення і сталого розвитку України в цілому.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” на запит прифронтових обласних державних адміністрацій закупив та передав 102 генератори для потреб громад у Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях. 53 бензинових генератори отримала Донецька облдержадміністрація, по 17 генераторів отримали Запорізька та Луганська  обласні державні адміністрації,  15 генераторів – Херсонська обласна державна адміністрація.

“Генератори дуже потрібні у громадах Донеччини. Навіть зараз, коли ми пройшли складну зиму, вони допоможуть у випадку обстрілів та відсутності електрики зарядити телефони, нагріти чайники. Плануємо розподілити їх по пунктах незламності, решта буде у резерві до наступного опалювального сезону або будемо направляти їх на деокуповані території, – сказала директорка департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку Донецької ОДА Оксана Головко.

2 травня усі генератори доставлені на склад у місті Дніпро. Вони будуть розподілені серед громад зазначених областей.

Нагадаємо, на запит прифронтових адміністрацій Проєкт USAID закупив та передав з листопада 2022 року різне обладнання, зокрема каністри, великі баки для води, бензопили, вогнегасники, акумуляторні ліхтарі та штативи, мотопомпи, радіостанції та портативні колонки. Це обладнання допомагає громадам впоратися з надзвичайними ситуаціями, що виникають внаслідок обстрілів з боку російських військ. Загальна сума запланованої матеріальної допомоги областям наразі становить 27 мільйонів гривень.

3 травня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”, Державної служби зайнятості та громадської організації “Простір можливостей” розпочалося навчання кар’єрних радників. Навчання передбачає тренінги для фахівців Державної служби зайнятості, які працюватимуть із ветеранами і ветеранками після їх повернення до цивільного життя.

Під час курсу кар’єрні радники пройдуть навчання у спеціалістів-практиків та дізнаються про особливості комунікації з ветеранами, методи психодіагностики, моделей поведінки у кризових ситуаціях, дізнаються основи та пріоритети державних ветеранських політик, будуть орієнтуватися у додаткових можливостях ветерана в сфері освіти, медичних послуг,  зможуть ефективно працювати з роботодавцями, які повинні підготувати колектив до повернення їхніх працівників з фронту.

Навчання розраховано на три дні, під час якого учасники дізнаються про те, які сьогодні є проблеми та потреби у ветеранів, як комунікувати з носіями бойової травми, членами їх родин, як краще взаємодіяти із роботодавцями, запропонувати соціальні послуги для адаптації та реінтеграції ветеранів у цивільне життя після повернення з фронту. Тренерами програми є представники Коаліції ветеранських просторів, БФ «Там, де ми – там Україна» фахівці, які брали участь у розробці ветеранських політик, ветеран-підприємець, військовий психолог.

“Вже незабаром ветерани і ветеранки повертатимуться до роботи, своїх родин, громад, де вони жили. Ми маємо вже готуватися їх зустріти, адже у громади прийдуть люди із новим досвідом, їм потрібна буде психологічна та фізична адаптація у спільноти. Саме тому ми починаємо це масштабне навчання кар’єрних радників. Деякі елементи програми ми взяли з американського досвіду і адаптуємо їх в українські реалії. Наша команда вважає, що для адаптації та соціалізації ветерана потрібні родина і громада, саме з родини починається перша і найважливіша підтримка.  Таке навчання дуже актуальне, ми не маємо очікувати Перемоги, вже сьогодні треба готуватися, думати, як нам адаптувати людей із фронтовим досвідом у соціум, адже часто крім статусу ветерана, він та його родина є переселенцями, жителями нової громади, тож викликів набагато більше, ніж просто працевлаштування”, – сказала керівниця проєктів ГО “Простір можливостей” Оксана Коляда.

Участь у першій групі, яка розпочала навчання, беруть 30 слухачів з Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кропивницької, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та Києва.

“Ми працюємо з ветеранами з 2014 року, але зараз очікуємо, що кількість запитів значно зросте. Вже сьогодні до нас приходять демобілізовані, які хочуть трохи відпочити після повернення з фронту, отримати виплати з безробіття, частина з них готова навчатися – це те, що озвучують ветерани нашим працівникам. Наша задача – долучити психолога та кар’єрного радника до цієї роботи і допомогти ветеранам адаптуватися у цивільному житті, одним пройти курс навчання та опанувати нову професію, іншим – отримати грант на власну справу”, – каже спеціалістка Харківського центру зайнятості Ксенія Блощук.

“У Державній службі зайнятості ми впроваджуємо компетентнісний підхід до управління персоналом, і навчання персоналу спрямоване на відпрацювання корпоративних компетенцій. Одна з них – правильні комунікації з клієнтами, серед яких – ветерани, задля ефективного працевлаштування. До нас уже звертаються демобілізовані. Ми маємо знати державні ветеранські політики, де наша ніша в них, правильно вести комунікацію, вміти встановлювати потребу клієнта. У разі, якщо потреба ветерана передбачає допомогу фахівців інших структур – маємо розуміти до кого його  перенаправляти для отримання адресної допомоги. Адже далеко не усі ветерани, які звертаються до нас, готові одразу стати до роботи. Ми долучаємо  наших штатних психологів, аби вони готували персонал до комунікації з ветеранами”, – сказала директорка департаменту управління персоналом Державного центру зайнятості Наталка Сінчишена.

Програма спрямована на підготовку кар’єрних радників з усієї України для більш ефективної підтримки ветеранів та їхніх родин у пошуку роботи, професійному розвитку чи самозайнятості. Очікується, що понад 1000 кар’єрних радників пройдуть підготовку за цією програмою, яка триватиме з травня 2023 до травня 2024 року.

Крім кар’єрних радників, у громадах з ветеранами та їх родинами працюватимуть кейс-менеджери – люди, які організовують соціальні послуги ветеранам – медичні, психологічні, комунікують з роботодавцями, родинами ветеранів, знають історію ветеранів, які живуть у громаді. Кейс-менеджери будуть співпрацювати з кар’єрними радниками.

Нагадаємо, 18 квітня Проєкт USAID, Державна служба зайнятості та ГО “Простір можливостей” підписали Меморандум про співпрацю та оголосили про програму навчання кар’єрних радників для ветеранів та ветеранок, членів їх родин.

Посол США в Україні Бріджит Брінк відвідала українські порти на р. Дунай – Рені та Ізмаїл, аби підкреслити сталий характер підтримки, яку під час розв’язаної Росією повномасштабної війни Уряд США надає Україні у забезпеченні експорту зерна та діяльності аграрного сектору, який є життєво важливим для економіки країни. У співпраці з приватним бізнесом, США сприяють залученню інвестицій і забезпеченню здатності дунайських портів відігравати більшу роль в експорті українського зерна попри те, що Росія і далі перешкоджає вивезенню цієї продукції Чорним морем.

Під час свого візиту, Посол Брінк і директор Місії USAID в Україні Джеймс Хоуп разом із Віце-прем’єр-міністром України Олександром Кубраковим, керівником ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Олексієм Востріковим і представниками приватних компаній взяли участь в обговоренні того, яким чином Уряд України, Уряд США і приватний бізнес можуть сприяти подальшому зміцненню інфраструктури експорту, що дасть змогу підтримати економіку України та доставити на світові ринки вкрай потрібне зерно.  

«Вкладення ресурсів США у розвиток інфраструктури річкових портів України допоможе забезпечити сталу діяльність однієї з основ української економіки та пом’якшити глобальну кризу у сфері продовольчої безпеки, яка поглиблюється внаслідок розв’язаної Росією війни проти України», – сказала пані Брінк.

Посол Брінк відвідала Ізмаїл і Рені на підтримку ініціативи, яка впроваджується за допомоги США та має на меті забезпечити модернізацію та розширення діяльності цих портів на основі спільного вкладення ресурсів з боку USAID, компаній «Кернел» і «Нібулон». За допомогою низки партнерств із приватним бізнесом, про створення яких USAID оголосило у березні цього року, Уряд США у рамках започаткованої USAID Ініціативи стійкості сільського господарства (AGRI-Україна) спрямує на досягнення цієї мети $8 млн., тоді як сукупний внесок компаній «Кернел» і «Нібулон» та «Grain Alliance» складе $36 млн. При цьому «Кернел» спільно з Урядом США фінансує модернізацію порту Рені, а «Нібулон» разом із Урядом США – розширення порту Ізмаїл. У свою чергу, подальші партнерські стосунки із «Grain Alliance» дозволять наростити обсяги експорту завдяки придбанню та облаштуванню перевалочного складу.    

Під час відвідин порту Рені, Посол Брінк провела зустріч із начальником Ренійської філії ДП АМПУ Юрієм Кононенком аби обговорити  ініціативи  з модернізації порту та вдосконалення його спроможності доправляти українське зерно на ринок.

Під час свого перебування у порту Ізмаїл, пані Брінк мала зустріч із начальником Ізмаїльської філії ДП АМПУ Олександром Істоміним і Заступником генерального директора ТОВ СП «Нібулон» по взаємодії з органами влади Михайлом Різаком; темою розмови стала спільна ініціатива «Нібулону» та USAID з розширення порту та збільшення його пропускної спроможності.

«USAID надає допомогу українським аграріям і виробникам продовольства, аби вони могли і далі постачати свою продукцію до столу українців і населення багатьох країн світу, – зауважив директор Місії USAID в Україні Джеймс Хоуп, – Ми надаємо матеріали для аграрного виробництва – зокрема насіння та добрива, допомагаємо розширити доступ аграріїв до фінансових ресурсів, і ця підтримка охоплює майже третину усіх с/г виробників в Україні. Ми також започатковуємо партнерства з приватним бізнесом, аби допомогти Україні експортувати своє зерно на світові ринки – а це забезпечує важливі фінансові надходження, що можуть бути використані для відбудови країни від наслідків розв’язаної Росією повномасштабної війни».

Як Уряд США допомагає експорту українського зерна:

Уряд США сприяє продовженню та розширенню Чорноморської зернової ініціативи – угоди, укладеної за підтримки ООН і Туреччини, яка забезпечує вкрай необхідний експорт зерна міжнародними водами Чорного моря для потреб мільйонів людей у всьому світі. Ця ініціатива має критично важливе значення для того, щоб Україна могла і далі вивозити свою продовольчу продукцію, що пом’якшує глобальну кризу у сфері продовольчої безпеки та забезпечує самій Україні вкрай важливі фінансові надходження – попри те, що Росія використовує погрози міжнародним поставкам продовольства як зброю.

Завдяки створеній USAID Ініціативі стійкості сільського господарства (AGRI-Україна), що розпочала свою діяльність у липні 2022 року з інвестиціями у $100 млн., Уряд США забезпечив понад 29 % усіх зареєстрованих в Україні с/г виробників насінням, добривами та іншими необхідними матеріалами для с/г виробництва, сільськогосподарськими та фінансовими послугами, а також послугами зі зберігання врожаю. За підтримки цієї Ініціативи аграрії змогли закласти на зберігання 501,5 тис. т. зерна. Критично важливим  елементом успішного впровадження AGRI-Україна було і залишається партнерство з приватним бізнесом і міжнародною спільнотою.

На сьогодні, аби забезпечити максимальний результат від діяльності цієї Ініціативи, USAID залучило до її впровадження понад $70 млн. з боку приватного бізнесу. Зокрема, компанія Bayer спрямувала понад $37 млн. у збільшення виробництва насіння, надала насіннєвий матеріал для потреб понад 25 тис. домогосподарств і с/г виробників, а на початку квітня 2023 р. оголосила про виділення ще $27 млн. У свою чергу, три компанії, які мають тісні зв’язки з українським агросектором – Grain Alliance, «Кернел» і «Нібулон» –наростили обсяг своїх інвестицій більш як на $36 млн. аби збільшити спроможність України перевозити зерно на понад 3,35 млн. т. щороку. Нещодавно до ініціативи AGRI-Ukraine долучився і Світовий банк, який підтвердив свій намір надати $132 млн. на підтримку чотирьох програм Уряду України – програми ґрантів на розвиток тепличного господарства і вирощування фруктів, надання кредитів під низький відсоток, придбання землі для с/г виробників і підтримку об’єднань водокористувачів.