У Трускавці за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) відбувся тренінг для 34 представників центрів безоплатної правової допомоги (БПД), юристів, фахівців соціальних служб Львівської області, які надають послуги постраждалим від гендерно зумовленого насильства.
Ідея проведення даного тренінгу – це відповідь на запит учасників міжрегіонального круглого столу “Виклики у наданні допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства в умовах війни”, який проводився у Львові 5 квітня. Саме тоді учасники та учасниці обговорювали наскільки важко в умовах реорганізації багатьох структур вибудовувати дієву взаємодію між представниками та представницями різних суб’єктів реагування на гендерно зумовлене насильство та наскільки важливо проводити навчання щодо покращення міжвідомчої взаємодії.
Зараз, наприклад, у 72 місцевих громадах Львівської області залишилося лише 8 центрів соціальних служб, центрів надання соціальних послуг. Цього замало, тож взаємодія між ними має бути якісною, тому вирішили провести таке навчання.
Тренерки заходу – консультантки Проєкту USAID та експертки Центру “Жіночі перспективи” Марта Чумало та Галина Федькович – розглянули правові аспекти захисту постраждалих від різних форм насильства, говорили про те, як захистити жінок та притягти кривдників до відповідальності за скоєні злочини, у чому різниця між насильством та конфліктом, як краще комунікувати із потерпілими, аби не нашкодити, зібрати повну доказову базу у кожному конкретному випадку, використовуючи можливості у маленьких громадах.
Під час тренінгу учасниці та учасники розглядали теоретичні моделі, розробляли практичні стратегії, виявляли переваги та недоліки українського та міжнародного законодавства.
Розпочався тренінг з вправи, коли на конкретних кейсах домашнього насильства учасниці, які представляли соціальні служби, записували як, на їхню думку, мають діяти представники БПД, а адвокати та юристи з мережі БПД записували можливі, на їхню думку, дії представників соціальних служб. Було дуже цікаво спостерігати за реакціями учасниць під час презентацій. Яке ж було щире здивування, коли виявилося, що юристки не завжди знали можливості та рамки втручань соціальних служб і навпаки.
Юристки та представниці соціальних служб розробляли спільні стратегії допомоги постраждалим, аналізували, кого ще необхідно залучити для якіснішої підтримки, та які докази необхідні у подальшій роботі по захисту прав постраждалих.
Під час тренінгу учасники виявили наступні проблеми.
Наприклад, служби у справі дітей формально створені у всіх громадах, бо є пряма вимога закону, але у переважній більшості це один фахівець соціальної роботи, і немає психолога. Відповідно після отримання інформації з поліції про домашнє насильство щодо дитини чи у присутності дитини немає відповідного фахівця для оцінки стану, завданої шкоди і необхідних послуг дитині. Інформація про дітей не завжди передається до центру надання соціальних послуг, або навпаки – всі діти скеровуються до ЦНСП незалежно від того, чи завдана дитині шкода і чи є потреба у послугах.
Розгляд справ постраждалих від генлерно зумовленого та домашнього насильства потребує відповідної спеціалізації та досвіду адвокатів, інакше можуть виникнути додаткові перешкоди у доступі до правосуддя. Наприклад, якщо подаються позови про розірвання шлюбу, у яких не вказано домашнє насильство як причина розірвання шлюбу, а стягнення аліментів відбувається у позовному провадженні, а не у наказному – жінка має чекати протягом тривалого часу і може отримати меншу суму аліментів.
Часто справи однієї постраждалої від домашнього насильства передаються різним адвокатам. Наприклад, обмежувальний припис і розірвання шлюбу одному адвокату, стягнення аліментів і поділ майна іншому. Це ускладнює і знижує ефективність захисту постраждалої.
“До мене приходять клієнти у різному стані – агресивні, зі злобою, ображені, я інколи не знаю, як реагувати на це, тож хотіла почути певні поради, як вести себе у такій ситуації, – ділиться пані Уляна Фис – адвокатка зі Львова, учасниця тренінгу. – Під час тренінгу я почула деякі поради, які зможу втілити у своїй практиці”.
Учасниці тренінгу говорили про те, що кривдник не має окремого соціального статусу, домашнє насильство відбувається у різних родинах, а не лише неблагополучних. Щоб попереджати випадки насильства, потрібно більше інформувати людей через медіа про різні види насильства, куди звертатися у разі, якщо людину скривдили, як надавати постраждалим правову допомогу.
“Питання ідентифікації насильства дуже складне, адже у кожного з нас є свої упередження. Дуже багато випадків, коли жінки не звертаються по допомогу або не хочуть, щоб поліція порушувала справу, притягала до відповідальності їхнього чоловіка, кривдника. Це відбувається з різних причин – люди бояться, не хочуть осуду, сорому у своїй громаді. Це треба змінювати”, – каже психологиня Перемишлянського територіального центру соціального обслуговування Марія Гембара.
Під час заходу учасники працювали у малих групах – на прикладах розбирали випадки, як покращити надання допомоги постраждалим від насильства.
“За законом з 2018 року соціальні служби мають співпрацювати, але виявляється, що це далеко не так. Під час розгляду практичних кейсів на тренінгу ми з’ясували, що учасники не мають повного уявлення про те, яку допомогу постраждалим можуть додатково надати їхні колеги з інших служб, тож такі тренінги покращують комунікацію, дають можливість зрозуміти, як разом можна покращити надання допомоги потерпілим від насильства, оформити доказову базу”, – каже тренерка заходу Галина Федькович.
“Коли на навчання приходять фахівці різних сфер, це покращує комунікацію, сприяє налагодженню горизонтальних зв’язків, – говорить тренерка Марта Чумало. – Щоб покращити якість надання допомоги, потрібна комунікація не на рівні “людина – система”, а на рівні “людина – людина”, тоді створюється діловий майданчик, який може покращити надання допомоги, зробити її комплексною. Саме тому ми проводимо такі тренінги, навчаємо різні служби фахово комунікувати, аби допомогти у потрібний момент”.
Також говорили про потребу надалі залучати до навчання суддів та священників. Такі тренінги сприяють налагодженню якісної комунікації між різними службами, які надають допомогу постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства.