Львівська Політехніка отримала метрологічне та IT-обладанння для лабораторій

01 Лютого 2024

8 січня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) в рамках грантової угоди «Кращі технічні навички та інклюзивні умови для розвитку робочої сили в машинобудівному секторі України» Національний університет “Львівська політехніка” отримав сучасне метрологічне та ІТ-обладнання. Магнітопорошковий та ультразвуковий дефектоскопи, комплект для візуально-вимірювального контролю (дзеркало, щупи, лупа з ліхтариком) та стандартні зразки для аналізу металів будуть використовуватися у лабораторії університету, яка працює на кафедрі матеріалознавства та інженерії. Це обладнання використовуватимуть для аналізу властивостей металів. Магнітопорошковий дефектоскоп дозволить виявляти поверхневі дефекти у металевих виробах, наприклад, тріщини, проводити контроль виробів складної форми у важкодоступних місцях. Також університет отримав інтерактивну освітню систему з лінгафонним класом для людей з порушеннями зору та  електронний стаціонарний відеозбільшувач. ІТ-обладнання містить інтерактивну дошку, проєктор, ноутбук з програмою екранного доступу та збільшення, гарнітуру лінгафонного кабінету, аналогові аудіопанелі для студентів та аудіоконцентратор, монітор, акустичну систему, мишки, кольоровий струйний принтер. Це дозволить працювати на такому обладнанні студентам та викладачам з інклюзивними потребами.

Понад 100 студентів спеціальностей “Залізничний транспорт” та “Машинобудування” зможуть використовувати це обладнання під час лабораторних та практичних занять. Викладачі університету зможуть проводити на ньому наукові дослідження. Також університет планує залучати до співпраці бізнес та надавати послуги з проведення дефектоскопії.

“З березня 2024 року в Україні вводяться нові правила із допуску до експлуатації рухомого складу залізниці (вагонів), у тому числі вагонів-зерновозів. За цими правилами виробники вагонів та ті, хто їх використовує, повинні мати сертифікат безпеки, який підтверджує дотримання вимог з технічної безпеки. Такий сертифікат може видати уповноважений державою орган, який в акредитованій лабораторії замовить випробування. Зараз в Україні не вистачає таких лабораторій, тож ми плануємо, що послуги нашої лабораторії, де вже є дефектоскопи та інше необхідне обладнання, крім потреб університету, будуть мати попит на ринку. За допомогою дефектоскопів ми зможемо проводити дослідження вагонів, контейнерів методом неруйнівного аналізу. Виявити тріщини допоможе комплект для візуально-вимірювального контролю — зручна лупа з підсвіткою, щупи, які можуть визначати внутрішні діаметри отворів, товщину тріщин, також маємо еталонні зразки, які дозволять перевірити роботу дефектоскопа”, – говорить заступник директора Інституту механічної інженерії та транспорту Національного університету “Львівська політехніка” Ярослав Болжеларський.

“Для нашого університету це суттєве поповнення, адже під час війни матеріальна база не оновлюється. Це обладнання допоможе нам випускати студентів з такими навичками, яких потребує ринок, аби випускники могли проводити сучасні дослідження. Також це розширить наші можливості співпраці з бізнесом, який потребує досліджень металів на дефектоскопах. Наявність такого обладнання наближає освіту до потреб бізнесу”, – каже Олег Сокіл – професор кафедри адміністративного і фінансового менеджменту Львівської політехніки.

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля налагоджує партнерство з бізнесом

26 Січня 2024

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля (СНУ ім. В. Даля) та компанія МХП продовжують розбудовувати співпрацю між закладами освіти та провідними українськими підприємствами, спрямовану на підвищення якості вищої освіти.

17 січня на черговій робочій зустрічі СНУ ім. В. Даля та МХП, яка відбулася за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” та Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», викладачі Факультет інженерії СНУ ім. В. Даля та Факультет інформаційних технологій та електроніки СНУ ім. В. Даля ознайомились з виробничими потужностями МХП на прикладі Філії Внутрішньогосподарський комплекс з виробництва кормів (ВКВК) “Вінницька птахофабрика” у місті Ладижин. Зокрема, дізналися, як працює відділ енергетики та експлуатаційна служба зовнішніх мереж електропостачання.

“СНУ ім. В.Даля втратив майже 100% контактів з роботодавцями, бо переважна більшість з них також знаходились в Луганській області. Зараз університет відновлює контакти з релокованими підприємствами, а також шукає нових партнерів в Києві та області. Співпраця з МХП представляється дуже перспективною, бо це сучасний бізнес, що використовує інновації в технологічних процесах, дбає про якість підготовки персоналу, відкритий до співпраці із закладами освіти. МХП потребує фахівців з переважної більшості спеціальностей, що представлені в університеті, тому він може стати ключовим партнером СНУ ім. В. Даля. Ми сподіваємось розвинути співпрацю в області підготовки студентів за дуальною формою, спробуємо знайти точки дотику у спільних наукових дослідженнях з питань енергоефективності, запропонуємо для МХП програми з підвищення кваліфікації для їх працівників”, – сказав Сергій Кудрявцев, декан факультету інженерії СНУ ім. В.Даля.

Команда СНУ ім. В. Даля представила потенційні можливості лабораторій «Лабораторія Електромехатроніки» (ElectromechatronicsLab), «Лабораторія Електроенергетики» (EnergyLab) , «Виробнича лабораторія Фаблаб» (FabLab), які будуть створені за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» за грантом “Сучасні навички для секторів інформаційних технологій, інженерії та електрики України”.

Під час дискусії домовилися про візит представників “ВКВК” ТОВ “Вінницька птахофабрика” в СНУ ім. В. Даля для детального ознайомлення з можливостями лабораторій. Також ініціювали створення робочої групи, щоб обговорити концепції програми підвищення кваліфікації на базі цих лабораторій. Команда Філії “ВКВК” ТОВ “Вінницька птахофабрика” погодилась ознайомитись та надати відгуки на освітні програми підготовки бакалаврів та магістрів спеціальностей 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка та 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка з подальшим висновком щодо можливості стати стейкхолдерами даних освітніх програм. Ініційовано пошук спільних тем для наукових досліджень на базі лабораторій.

“Завжди раді відкривати свої двері для нового розвитку в світі сучасності. Співпраця зі студентами це завжди перспективний напрямок взаємодії в залученні молоді”, – говорить бізнес-партнер з персоналу філії ВКВК Тетяна Бражнік.

Нагадаємо, СНУ ім. В. Даля став одним із п’яти релокованих вишів Сходу України, для кого Проєкт USAID закупив торік комп’ютери та інше обладнання для того, аби університет продовжував навчати студентів під час війни.

Компанія Екософт виготовлятиме фільтри для води на новому обладнанні

24 Січня 2024

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) закупив для компанії “Ecosoft” сучасне обладнання – два термопласт автомати, на яких виготовлятимуть побутові фільтри для води. Це допоможе збільшити обсяги виробництва та виготовляти змінні елементи картриджів саме українського виробництва.

Компанія “Ecosoft” – лідер українського вітчизняного ринку з виготовлення водоочисного обладнання. Зараз на орендованих площах налагоджують нові верстати, у компанії планують, що вже до середини лютого випускатимуть продукцію на новому обладнанні. Його запуск – це частина стратегії з імпортозаміщення, яку компанія розробила торік. На нових термопласт автоматах випускатимуть фільтри-глечики та змінні картриджі до них.

Нове обладнання дасть можливість працевлаштувати 26 людей, збільшить кількість продуктів очищення води та дозволить досягти довоєнних обсягів виробництва протягом 2024 року.

“Ми плануємо розширити асортимент фільтрів-глечиків, щоб кожен українець користувався простим та ефективним методом доочищення води. Наше виробництво зазнало серйозних руйнувань під час активних бойових дій. Але завдяки підтримці партнерів та злагодженій роботі співробітників компанія продовжує напрацьовувати виробничі потужності та виготовляти якісні продукти для споживачів”, – говорить операційний директор “Ecosoft” Юрій Чечайлюк.

Компанія виготовляє фільтри зворотного осмосу для дому, ресторанів і готелів, комерційного та промислового використання, пом’якшувачі води, картриджні фільтри та фільтри-глечики.

До лютого 2022 року виробники продавали свою продукцію у понад 60 країн світу. Через початок повномасштабного вторгнення компанія не встигла вивезти свої виробничі потужності. У перші дні війни рятувала з-під обстрілів на Київщині своїх працівників. Виробничі потужності компанії постраждали через ракетні обстріли російських військ. Але працівники компанії та місцеві жителі вже за три місяці потому розбирали зруйновані приміщення, аби знову налагодити виробництво.

У 2023 році “Ecosoft” взяв участь у консультаціях від громадської організації “Go Local” за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”. Консультанти допомогли компанії розробити план розташування обладнання згідно з принципами lean management – ощадливого виробництва, провели аналіз процесу виробництва змінних картриджів для очищення води, що дало змогу скоротити час обробки та підвищити продуктивність процесу. Також підготували бізнес-план з відновлення виробництва і разом з командою розробили детальний фінансовий план та план продажів, підібрали грантові програми для масштабування виробництва.

Наразі у компанії працюють понад 200 людей, продукцію експортують у 60 країн світу.

Проєкт USAID допоможе відремонтувати водогін на Сумщині

19 Січня 2024

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) на запит Кролевецької міської ради (Сумська область) закупив матеріали для капітального ремонту центрального водогону у місті Кролевець.

Місто Кролевець має три артезіанські свердловини глибиною 500 метрів, з яких жителі отримують воду. Але труби, по яких місцевий водоканал подає воду, давно зношені – водогони прокладені у 1960-х роках і потребують заміни. Через це якість питної води не відповідає нормам, жителі змушені купувати питну воду або очищувати додатково. Саме тому Кролевецька міська рада звернулася по допомогу до Проєкту USAID, який закупив та доставив понад 11 кілометрів металопластикових труб різного діаметру, 350 люків, муфт, кранів, засувок, колін стикових, шайб, гайок, болтів, компресійних затворів та іншого обладнання на суму понад п’ять мільйонів шістсот тисяч гривень.

“Наші мережі давно потребували оновлення, але грошей на їх заміну не було. Зараз ми отримали багато матеріалів – труб та додаткового обладнання, з яким можемо розпочати роботи. Це дозволить нам замінити найбільш критичні ділянки водогону. У місті 210 км труб, цих матеріалів не вистачить на повну заміну, тож будемо визначати пріоритетні вулиці ті мікрорайони, особливо ті, де труби підходять до закладів освіти, лікарень. Сподіваюся, вже цього літа наші жителі питимуть чисту воду з кранів, а не купуватимуть її у магазинах”, – говорить Віктор Лехман – Кролевецький міський голова.

Кролевецький водоканал обслуговує місто Кролевець, зараз у ньому проживають понад 23 тисячі жителів. Роботи із капітальної заміни водогонів планують розпочати у березні-квітні і завершити до кінця літа 2024 року. Проєктно-кошторисну документацію розробила компанія “Газсервіс – Україна”. Орієнтовно роботи із капітального ремонту водогону коштуватимуть 37 мільйонів гривень. Першу частину капремонту фінансуватимуть з міського бюджету, на решту робіт подаватимуть запит для отримання грошей з державного бюджету.

Проєкт USAID підвищує ефективність транспортування зерна в Україні

Зміцнення логістики аграрного експорту, АГРІ-Україна

18 Січня 2024

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) доставив шістнадцять зернових причепів восьми аграрним компаніям у 2023 році та ще два у 2024 році. Ці сучасні легкі причепи прискорять збирання та розвантаження зерна та допоможуть збільшити його перевалку приблизно на 31 400 тонн на рік.

Частина агрокомпаній не має власних зерновозів і орендувала їх у разі потреби, що призводило до додаткових витрат на транспортування.

Два зерновози отримала філія компанії «Астарта-Київ». Вони збільшать перевантажувальну потужність компанії на 12 тис. тонн на рік. Зараз компанія використовує вантажівки для перевезення зерна та олійних культур з елеваторів. Завдяки новим причепам від Проєкту USAID «Астарта» зможе більш ефективно транспортувати кукурудзу, пшеницю, ріпак, сою та соняшник до морських та річкових портів.

Чотири зернові причепи отримала компанія «Фенікс Агро», яка обслуговує Перший український аграрний кооператив у центральній та західній Україні. Компанія використовуватиме причепи для транспортування зерна з місцевих фермерських господарств до перевалочного пункту в Черкаській області. Звідти зерно йде на подальший експорт через українські морські/річкові порти та залізницю. Раніше «Фенікс Агро» орендував такі причепи.

«Тепер ми будемо менше залежні від інших компаній і наявності транспортних засобів на ринку. Причіп, який ми отримали від Проєкту USAID, може бути сертифікований для транспортування до Європи, тож наше підприємство може експортувати свою продукцію в країни Європи та доставляти її безпосередньо на переробку до заводів», — каже фінансова директорка однієї з компаній Ольга Вакарчук. — Ми очікуємо, що наявність власного причепа дозволить збільшити експорт на 5-10%».

Нагадаємо, закупівля обладнання відбувається в рамках Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (АГРІ-Україна), яку реалізує Агентство США з міжнародного розвитку, для пом’якшення глобальної продовольчої кризи, що загострилася через жорстоку війну росії проти України.  

Від кризи до розвитку: як Проєкт USAID підвищує стійкість Нібулону

Зміцнення логістики аграрного експорту, АГРІ-Україна

17 Січня 2024

У серпні 2023 року Проєкт USAID Економічна підтримка України (Проєкт USAID) придбав 50 сучасних вагонів-хопперів «Нібулону» – одному з найбільших українських агровиробників та лідеру ринку експорту зерна. За п’ять місяців ці вагони перевезли із заблокованих річкових портів «Нібулону» до дунайських портів майже 30 тисяч тонн українського зерна, яке потім відправили до 25 країн. Загалом, за цей період вагони здійснили десять рейсів різними маршрутами та подолали 15 тисяч кілометрів.

Компанія «Нібулон» долучає українських виробників зерна до глобальних ринків через мережу терміналів зберігання та обробки зерна, об’єднаних центральною системою логістики. До повномасштабного вторгнення Росії «Нібулон» побудував 14 річкових портів (філій) на річках Південний Буг і Дніпро, щоб відродити внутрішнє річкове судноплавство та суднобудування. Однак у 2022 році, коли Росія окупувала Херсонську область і постійно обстрілювала Миколаїв, де знаходиться головний перевантажувальний термінал «Нібулону», дев’ять філій втратили доступ до води та були відрізані від логістичних шляхів. Решта п’ять були знищені або опинилися на окупованій території. Нова стратегія логістики базувалася на складному процесі: зерно потрібно було транспортувати вантажівками до найближчої залізничної станції, а потім перевантажувати у вагони, які згодом прямували на експорт через порти Дунаю..

Один із таких заблокованих річкових портів – філія «Зеленодольська», яка має потужності одночасного зберігання 76 000 тонн. До війни фермери з навколишніх сіл щорічно звозили сюди, в Мар’янське, близько 200 тисяч тонн зерна. З початком війни Зеленодольська філія не могла транспортувати зерно баржами, тому доставляли врожай на найближчий елеватор Нібулону вантажівками.

Фермерське господарство «Н-І-К» у Дніпропетровській області – сімейне підприємство, засноване на початку 2000-х – одне із тих, хто продавав свій урожай Нібулону і залежав від роботи Зеленодольської філії.

«З 2010 року майже все зерно ми відправляли на «Нібулон», – згадує засновник ферми «Н-І-К» Михайло Порослий. – Звичайно, ми боялися, коли почалася війна, і відчували себе незахищено, тому що порти були заблоковані. Що буде з експортом? Чи продовжувати садити? Якщо так, то що саме?»

Завдяки підтримці Проєкту USAID «Нібулон» зміг продовжити експорт зерна – компанія перебудувала свої логістичні маршрути та замінила баржі вантажівками та залізничними вагонами. Це також дозволило зберегти 350 робочих місць та зменшити додаткові витрати на оренду вагонів Української залізниці.

«З новими вагонами від Проєкту USAID ми створили альтернативний маршрут і транспортуємо зерно залізницею із заблокованих річкових елеваторів до портів Одеси та Дунаю. Ми можемо завантажити до 70 тонн у вагон, порівняно із 20 тоннами у вантажівці. Перевозити зерно автотранспортом дуже дорого, і якби ми продовжували транспортувати зерно вантажівками, витрати для компанії були б вищими. Це вплинуло б на закупівельну ціну, яку ми пропонували фермерам, або нам довелося б закрити термінали», – каже директор із взаємодії з органами влади «Нібулону» Михайло Різак.

Завдяки 50 вагонам від Проєкту USAID парк «Нібулону» зріс до 212 вагонів і став більшим на 25%. У перспективі компанія планує співпрацювати з понад 3 тисячами фермерських господарств та експортувати 200-300 тис. тонн зерна на місяць, що складатиме понад 7% від загального експорту України.