Україна може використати світовий досвід відновлення міст – дослідження

Відновлення інфраструктури
30 Червня 2023

Україна може використати світовий досвід відновлення міст – дослідження

Проєкт USAID «Економічна підтримка України» (Проєкт USAID) підготував дослідження «Досвід післявоєнного відновлення міст світу: уроки для України».

У ньому аналізуються процеси післявоєнного відновлення у різних країнах світу та заходах, які були ініційовані та впроваджені на рівні громад. Водночас, не лишилися поза увагою й питання формування та реалізації державної політики у країнах, які відновлювали життя після воєн. Міста мають багато важелів для розвитку своїх громад. Успішність їх відбудови залежить від  соціально-економічної політики, яка впроваджується на центральному рівні.

У дослідженні аналізується досвід 11  міст світу, як з демократичних, так і з авторитарних країн,  як тих, що є близькими до України щодо менталітету населення та традицій, так і з країн, що мають інші підходи до організації суспільних відносин. Обрані міста реалізували свої програми відновлення у різні часи, за різних стартових умов, як в рамках централізованого, так і децентралізованого підходу.   Увага була зосереджена не лише на позитивному, але й на негативному досвіді розбудови міст. До речі, останній може стати надзвичайно корисним для врахування при формуванні програм відновлення українських міст.

Значна увага у дослідженні приділяється досвіду відновлення міст після другої світової війни, як в рамках Плану Маршалла (Мюнхен, Нюрнберг, Дортмунд, Західний Берлін), так і поза його межами (Дрезден, Східний Берлін та Варшава, що відновлювалися за підтримки СРСР, та Гельсінкі, жителі якого обрали власний шлях розвитку міста, що не передбачав залучення зовнішніх ресурсів). Також аналізується доволі успішний досвід післявоєнного відновлення Токіо та Сеулу, й проблеми, що виникли при відновленні Бейруту (Ліван) та Мосулу (Ірак). Є досвід відновлення Сараєво, яке протягом 3,5 років знаходилось в облозі та доволі швидко було відновлено із залученням великої кількості донорів та міжнародних організацій.

У дослідженні є висновки, якими можуть скористатися українські міста при формуванні своїх програм відновлення. Одними з головних серед них є наступні.

Відновлення має розглядатися широко, включаючи окрім фізичної реконструкції, економічне відновлення, інституційну розбудову та соціальну реінтеграцію населення.

Незважаючи на те, що в світі накопичено значний досвід післявоєнного відновлення міст, єдиного вірного рішення або моделі, яку б могла запозичити Україна, не існує. І країна в цілому, і зруйновані війною міста мають побудувати свою власну модель відбудови, творчо застосовуючи досвід інших країн з урахуванням особливостей, що існують в Україні, та зважаючи на ситуацію, що сформується після завершення війни.

Формування стратегії та планів відновлення міст має відбуватися за активної участі громади. Надмірна централізація цього процесу не сприятиме ефективній та швидкий відбудові  зруйнованих міст та поверненню до них мешканців.

Дослідження може бути корисним представникам місцевої влади, громад, агенціям розвитку, які вже сьогодні працюють над формуванням стратегії відбудови своїх громад та залучення інвестицій для цього.

Дослідження_Досвід післявоєнного відновлення міст

Драмтеатр як місце пам’яті, меморіал на Азовсталі та промисловість за межами міста – концепція відбудови нового Маріуполя

30 Червня 2023

28 червня у Львові розпочала роботу Платформа стратегічного та архітектурного моделювання. Це перший з трьох проєктних центрів «Mariupol: Reborn», які готують план відбудови Маріуполя після деокупації.

“Маріуполь цинічно знищувався російськими окупантами. Вони перетворили його на руїни, на місто розстріляних надій. Але сотні тисяч маріупольців вірять у звільнення Маріуполя та хочуть для нього найкращого майбутнього. Саме тому поки Збройні сили України наближають Перемогу, ми заздалегідь розробляємо план відродження міста після деокупації. На базі платформи ми будемо збирати кращий світовий досвід та шукати сучасні архітектурні рішення, аби якнайшвидше відбудувати український Маріуполь після деокупації,” – сказав міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.

Свою роботу Платформа розпочала з презентації візії просторового розвитку від чотирьох команд експертів, залучених за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”. З урахуванням результатів діалогових зустрічей з маріупольцями перші бачення підходів до відновлення Маріуполя представили нідерландський експерт та співзасновник урбанкоаліції “Розквіт” Фулко Трефферс, засновник освітньої платформи CANactions та керівник архітектурного бюро Zotov&Co Віктор Зотов, українські архітектори Яна Бучацька та Анна Камишан спільно з урбаністом Сергієм Родіоновим, а також директорка урбанбюро BigCityLab Вікторія Тітова.

Кожна команда запропонувала унікальний підхід відродження Маріуполя. Але урбаністи єдині, що майбутнє міста полягає у «розгортанні» до моря. Створення нових зон відпочинку на березі та загальне збільшення площі набережної призведе до сталого розвитку нової економіки. На думку архітекторів, важливим компонентом також є побудова принципово нових житлових кварталів та дерадянізація інфраструктури. Надалі найкращі пропозиції об’єднають в один документ, щоб створити мастер-план – детальну містобудівну стратегію Маріуполя.

Першу концепцію презентувала команда “Розквіт”, в якій працювали 9 людей: як українці, так й іноземці. Чотирнадцять мешканців Маріуполя виступили консультантами та поділилися з командою своїми спогадами про рідне місто, що вони в ньому любили та які очікування після повернення.

“Росія завжди буде вашим сусідом, вони завжди будуть вам загрожувати. Це треба враховувати при плануванні відбудови. А також необхідно виправити всі недосконалості колишнього планування. Зокрема, винести за межі міста промисловість, зробити комфортними пляжі та під’єднати місто до моря”, – говорить урбаніст Фулко Трефферс.

Команда “Розквіт” презентувала свій проєкт на основі одного з мікрорайонів на Лівому березі Маріуполя. Частково змінили структуру вулиць, врахувавши простір для пішоходів та велосипедистів. Особливість проєкту – мультифункціональні зони, які зроблять місце проживання більш комфортним та яскравим. Урбаністи також наполягають на озелененні міста.

Територію заводу Азовсталь пропонують зробити мультифункціональною, але з меморіалом та музеєм, щоб мати можливість вшановувати тих людей, які захищали Маріуполь.

Своє бачення майбутнього міста представила команда урбаністів на чолі з розробником бренду Маріуполя Сергієм Родіоновим. Спеціалісти пропонують  ущільнити забудову та зробити більш зручним для жителів, у центрі – зручний простір, а також зробити доступність за форматом “15 хвилин” – тобто дістатися до потрібного місця можна буде за цей час, в тому числі і швидкість пересування між лівим та правим берегом міста, оживляти водну структуру та збільшувати кількість зелених насаджень.

Серед пропозицій – побудова нових транспортних артерій – залізничної дороги та автобану. Ця група урбаністів пропонує перетворити завод “Азовсталь” на індустріальну зону, але з місцями пам’яті.

Команда Віктора Зотова у своєму проєкті сконцентрувалася на найбільшій, на їх погляд, цінності для міста – морі. В рамках їх проєкту море необхідно об’єднати з річковими набережними, інтегрувати систему громадського транспорту, і при цьому найголовніше – залишити Маріуполь промисловим металургійним гігантом.

Крім того, команда урбаністів пропонує використовувати водний транспорт – як туристичний, з можливістю відвідувати селища – курорти. Першочерговим кроком спеціалісти пропонують оновити всі інженерні мережі за останніми світовими тенденціями.

Четверта команда архітекторів “Big City Lаb” пропонує звернути увагу на відновлення економіки та повернення освітніх центрів, щоб стимулювати населення повернутися до міста.

Старий центр міста архітектори пропонують відновити, а також побудувати нові будинки навколо нього. Місто пропонується озеленити, також відновити вже зелену металургію. На місці Драмтеатру має бути Меморіал, а на місці “Азовсталі” – Меморіальний парк з музеєм.

Нагадаємо, “Mariupol: Reborn” – наймасштабніший в Європі проєкт відродження міста з часів Другої Світової війни. Проєкт виконує команда Маріупольської міської ради за підтримки ЄБРР, Проєкту USAID «Економічна підтримка України» та інвестиційної компанії SCM. Вони об’єдналися заради відбудови Маріуполя із застосуванням сучасних практик, новітніх технологій та передового досвіду.

Разом з архітекторами, урбаністами та експертами світового рівня над чітким планом працюють вже зараз, щоб після деокупації швидко та якісно розпочати відбудову. Розробку плану підтримали муніципалітети Львова, Вільнюса, Гданська, Утрехта.

Від експерементів до практики: як в Україні впроваджують дуальну форму освіти

28 Червня 2023
23 червня відбувся онлайн-форум “Дуальна освіта для України: результати проєкту та наступні кроки партнерів”.
Організатором Фінального форуму стала Українська Асоціація Маркетингу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
До заходу долучилися понад 120 учасників – представників закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти. Спікерами форуму стали представники Міністерство освіти і науки України, Науково-методичний центр ВФПО, Федерація роботодавців України.
Під час форуму підбивали підсумки проєкту “Дуальна освіта для України”, зʼясували, що вдалося, а над чим ще треба працювати в майбутньому, сформувати плани щодо подальшого розвитку дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО) в Україні. Говорили про те, як у закладах освіти потрібно впроваджувати ДФЗО, які вже є напрацювання і які виклики стоять перед освітянами та бізнесом, що хоче долучитися до дуальної освіти.
На Форумі презентували основні продукти проєкту:
  •  Інфографіки про ДФЗО, які коротко та візуально розповідають про ДФЗО та необхідні кроки для здобувача, закладу освіти та підприємства щодо її запровадження.
  • Аналітичний звіт «Дослідження потенціалу дуальної форми здобуття освіти для переміщених закладів вищої освіти в результаті воєнної агресії російської федерації».
  • Методичні рекомендації щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти.
  • Інструментарії впровадження ДФЗО для закладу освіти, компанії та здобувача.
  • Серію відеороликів про ДФЗО. Під час Форуму відбулась перша офіційна презентація ролика «Дуальна освіта – з чого почати»
Протягом року реалізації проєкту понад 1000 осіб взяли участь у засіданнях круглих столів, онлайн-консультаціях, студентських клубах, форумах та інших заходах. Серед учасників проєкту викладачі та адміністрація закладів освіти, представники виконавчої влади, здобувачі та роботодавці.
Старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу Проєкту USAID Сніжана Леу-Севериненко розповіла про те, як і чому Проєкт USAID сприяє розвитку дуальної освіти в Україні. ДФЗО є одним із інструментів для створення та розвитку партнерств «освіта-бізнес» разом із кейс-методологією, проведенням кейс-чемпіонатів, навчальних турів на підприємства та тренінгів, оновленням змісту освітніх програм, створенням інструментаріїв та інших допоміжних матеріалів, налагодженням спільних дослідницьких проєктів та реалізацією низки програм для зближення бізнесу й освіти.
Олег Шаров – генеральний директор Директорату фахової передвищої та вищої освіти Міністерства освіти і науки України (МОН) розповів про кроки, які зараз робить МОН для запровадження ДФЗО. Зокрема, планується робити моніторинг працевлаштування випускників за ДФЗО, можливо, це завдання буде покладено на усіх, хто дотичний до впровадження цієї форми освіти:
“Ми свідомі, що усі не можуть навчатися за дуальною формою здобуття освіти. Це велика робота з підготовки та партнерства. Ми вважаємо, що це не основна форма здобуття освіти, але певний відсоток здобувачів може навчатися за цією формою”.
Директорка Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти Тетяна Іщенко зазначила, що студенти повинні мати можливість вибору, за якою формою навчатися:
“Люди, які навчають на робочому місці, мають бути підготовленими, вони мають бути фаховими менторами для студента. Ми маємо багато схвальних відгуків від студентів програми Агрокебети. Пропоную створити платформу, де будуть внесені підприємства, які за напрямками готові брати участь та запрошувати студента до себе. Такий досвід ми бачили у Німеччині. Бізнесу не вистачає цієї інформації, також вона потрібна студентам, це полегшило б комунікацію та зробило її конструктивною”.
Директорка центру компетенцій та розвитку людського капіталу Федерації роботодавців України Людмила Василега підтримує створення платформи з розвитку дуальної освіти, яка поєднає інтереси студентів та бізнесу:
“Про дуальну освіту почали говорити давно. Хочу, щоб ми від експериментів переходили до сталої практики – адже це навчання на робочому місці, у колективі. Це дуже допомагає в адаптації молодих працівників. Підтримую створення платформи, де можна подивитися кейси, відео, пропозиції, досвід колег, іноземних та українських”.
Президентка ГО Української асоціації маркетингу Ірина Лилик розповіла про те, які кроки вже зроблені і які потрібно впровадити для залучення бізнесу до ДФЗО:
“Маємо підготувати ґрунтовну базу, щоб і виші, і компанії могли впроваджувати дуальну освіту. Щоб поглибити знання учасників проєкту, ми проводили онлайн-консультації, де розповідали про особливості впровадження дуальної освіти. До нас на заходи приходили представники бізнесу, освіти, міністерства. Ми побачили великий запит на ці матеріали. Створили студентський клуб – студенти сьогодні можуть привести до вишу компанію, обговорити між собою переваги та недоліки дуальної освіти, створили телеграм-канал. До нас стали долучатися студенти з різних областей. Проводили круглі столи для викладачів, підготували інфографіки – як впровадити ДФЗО. Ми побачили, що така робота корисна і сприяє обізнаності усіх учасників”.
Учасники форуму планують продовжувати співпрацю для якісного розвитку та впровадження ДЗФО в Україні.

НА КИЇВЩИНІ ВЛАШТУВАЛИ ВОЛОНТЕРСЬКУ ТОЛОКУ, ЩОБ ДОПОМОГТИ ЗНЕВОДНЕНІЙ ХЕРСОНЩИНІ

27 Червня 2023
24 червня у селі Яблунівка Фастівського району відбулася солідарна акція “Вигрібай”. Її організували представники Мережі захисту культурної спадщини в контексті солідарної економіки, кооператив “Яблунівський виробничий комплекс”, жителів Бишівської територіальної громади.
Захід відбувся за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Учасниками акції стали волонтери, місцеві підприємці, представники благодійних організацій, науковці, освітяни, журналісти, туроператори, жителі Бишівської громади. Захід зібрав понад 100 учасників.

В Івано-Франківську відбудеться другий всеукраїнський Brave Summit

27 Червня 2023

У програмі чотири панельні дискусії, нетворкінг, близько 20 спікерів з бізнес-середовища та сектору публічного врядування.
14 липня в Івано-Франківську у просторі інноваційного центру Промприлад.Реновація пройде другий всеукраїнський бізнес-саміт  “Інновації. Підприємництво. Безпека”

Цього року саміт буде присвячений інноваціям, зокрема у безпековому секторі та у кризові часи.

«Інновації необхідні, особливо в країні, де триває війна. Потреба в інноваціях зростає коли говоримо про відновлення економіки і конкуренцію на глобальному ринку. Мета Brave Summit – привернути увагу до важливості розвитку підприємництва та інновацій в Україні, та розглянути виклики, які з’явились через війну», — говрить координаторка саміту, керівниця центру підтримки бізнесу «Промприладу» Іванна Погребняк.

У програмі заходу заплановані чотири панельні дискусії:

  • Свобода та права на місцях, взаємодія місцевої влади з підприємцями як чинники розширення підприємництва та інновацій в громаді;
  • Інновації як рушій економічного прориву;
  • Підприємництво і безпековий сектор. Інновації на перетині безпеки і бізнесу;
  • Історії трансформації проєктів та бізнесів, які виникли за часів повномасштабної війни.

Серед спікерів: співзасновник Petcube Ярослав Ажнюк, розвиває галузь miltech в Україні; співзасновник Lasertag.Net Михайло Обод; директорка громадської організації Sunrise Valley Science & Technology Park в Литві Лайма Балчуне; CEO і засновник Cyber/nnov8 Святослав Святненко; співзасновник нейрологічного стартапу Anima Роман Гавриш; економіст Павло Шеремета; проєктна менеджерка науково-популярного лекторію Science4Kids Поліна Ліміна та ще понад 10 спікерів з бізнес-середовища та сектору публічного врядування.

В учасників буде можливість відвідати усі чотири панельні дискусії та взяти участь у нетворкінгу наприкінці вечора.

«Ми прагнемо створити платформу для підприємців, аби вони могли об’єднатися, обмінятись досвідом та ідеями, обговорити виклики та знайти спільні рішення, які принесуть користь їх бізнесам та сприятимуть відбудові і зміцненню економіки країни», — пояснює Іванна Погребняк.

Участь у бізнес-саміті безкоштовна за попередньою реєстрацією:  https://bit.ly/3qO8osp

Кількість місць обмежена.

Brave summit пройде вже вдруге. Вперше він відбувся 29 липня 2022 року. Подію тоді відвідало понад 200 учасників та 42 спікери з різних регіонів України.

Коли: 14 липня, з 9.00 до 20.00
Де: Промприлад.Реновація, Івано-Франківськ, вул. Української Перемоги, 23

Організатори: БО «Благодійний фонд Промприлад» у партнерстві з Бізнес-школою Українського католицького університету у рамках проєкту Центр підтримки бізнесу як місце для нових можливостей відновлення бізнесу за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

“Міста та їхні герої”: у Львові представили документальний фільм про героїзм українського народу

27 Червня 2023
24 червня у Львові за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” відбулася прем’єра кіноальманаху з шести документальних фільмів “Міста та їхні герої”. Для цього проєкту в шести містах України, постраждалих від повномасштабного російського вторгнення, було обрано свого героя для документального фільму про місто.

Continue reading ““Міста та їхні герої”: у Львові представили документальний фільм про героїзм українського народу”