Україна може використати світовий досвід відновлення міст – дослідження
Проєкт USAID «Економічна підтримка України» (Проєкт USAID) підготував дослідження «Досвід післявоєнного відновлення міст світу: уроки для України».
У ньому аналізуються процеси післявоєнного відновлення у різних країнах світу та заходах, які були ініційовані та впроваджені на рівні громад. Водночас, не лишилися поза увагою й питання формування та реалізації державної політики у країнах, які відновлювали життя після воєн. Міста мають багато важелів для розвитку своїх громад. Успішність їх відбудови залежить від соціально-економічної політики, яка впроваджується на центральному рівні.
У дослідженні аналізується досвід 11 міст світу, як з демократичних, так і з авторитарних країн, як тих, що є близькими до України щодо менталітету населення та традицій, так і з країн, що мають інші підходи до організації суспільних відносин. Обрані міста реалізували свої програми відновлення у різні часи, за різних стартових умов, як в рамках централізованого, так і децентралізованого підходу. Увага була зосереджена не лише на позитивному, але й на негативному досвіді розбудови міст. До речі, останній може стати надзвичайно корисним для врахування при формуванні програм відновлення українських міст.
Значна увага у дослідженні приділяється досвіду відновлення міст після другої світової війни, як в рамках Плану Маршалла (Мюнхен, Нюрнберг, Дортмунд, Західний Берлін), так і поза його межами (Дрезден, Східний Берлін та Варшава, що відновлювалися за підтримки СРСР, та Гельсінкі, жителі якого обрали власний шлях розвитку міста, що не передбачав залучення зовнішніх ресурсів). Також аналізується доволі успішний досвід післявоєнного відновлення Токіо та Сеулу, й проблеми, що виникли при відновленні Бейруту (Ліван) та Мосулу (Ірак). Є досвід відновлення Сараєво, яке протягом 3,5 років знаходилось в облозі та доволі швидко було відновлено із залученням великої кількості донорів та міжнародних організацій.
У дослідженні є висновки, якими можуть скористатися українські міста при формуванні своїх програм відновлення. Одними з головних серед них є наступні.
Відновлення має розглядатися широко, включаючи окрім фізичної реконструкції, економічне відновлення, інституційну розбудову та соціальну реінтеграцію населення.
Незважаючи на те, що в світі накопичено значний досвід післявоєнного відновлення міст, єдиного вірного рішення або моделі, яку б могла запозичити Україна, не існує. І країна в цілому, і зруйновані війною міста мають побудувати свою власну модель відбудови, творчо застосовуючи досвід інших країн з урахуванням особливостей, що існують в Україні, та зважаючи на ситуацію, що сформується після завершення війни.
Формування стратегії та планів відновлення міст має відбуватися за активної участі громади. Надмірна централізація цього процесу не сприятиме ефективній та швидкий відбудові зруйнованих міст та поверненню до них мешканців.
Дослідження може бути корисним представникам місцевої влади, громад, агенціям розвитку, які вже сьогодні працюють над формуванням стратегії відбудови своїх громад та залучення інвестицій для цього.