У державній установі “Волинська обласна фітолабораторія” (ВОФЛ) змінилися запити на проведення фітосанітарної експертизи. Проєкт USAID “Економічна підтримка України” допомагає цій та іншим державнім фітолабораторіям вчасно виконувати ці запити, надавши необхідні витратні матеріали.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну основною культурою в структурі зразків для експертизи були лісопиломатеріали (деревина) – понад 70%, зерно складало 5%. Зараз лісопиломатеріалів – 30-35%, кількість зразків зерна зросла до 70%. На день до лабораторії надходять в середньому до 120 зразків.
Така зміна у видах аналізів відбулася через зміну логістичних маршрутів для експорту зерна та спроб росії блокувати чорноморські порти. Раніше у лабораторіях на Одещині та Миколаївщині виконували дослідження зерна, яке везли на експорт. У зв’язку з обстрілами портової інфраструктури агроекспортери почали шукати інші логістичні маршрути. Через те, зерно стали вивозити через західні прикордонні області, за фітосанітарною експертизою зразків почали звертатися до лабораторій цих областей. Волинська – одна з таких.
“У відділі фітосанітарного аналізу нашої лабораторії значно збільшилася кількість зразків для аналізу, саме зернових. Порти працюють нестабільно, більшість бізнесу везе зерно автомобілями чи залізницею через західні кордони України. Зараз до 70% від усіх запитів маємо саме на зернові культури. Найчастіше це кукурудза, пшениця, соя, ріпак. На практиці це виглядає так: фермер звертається до Держпродспоживслужби з проханням провести аналіз. Державний фітосанітарний інспектор служби їде на відбір зразків, запаковує їх у сейфпакет, вкладає супровідні документи і цей зразок до нашої лабораторії доставляє представник власника вантажу або державний фітосанітарний інспектор. Вартість експертизи одного зразка зерна до прикладу, якщо це пшениця, кукурудза складає 370 гривень, якщо це соя, ріпак – 240 гривень. У відділі фітосанітарного аналізу ми проводимо експертизу на вміст шкідників, хвороб та бур’янів у зерні. За результатами експертизи державному фітосанітарному інспектору видаємо висновок, потім на його підставі замовник отримує сертифікат від Держпродспоживслужби”, – розповідає завідувачка відділу фітосанітарного аналізу ВОФЛ Тетяна Сулева.
Залежно від засміченості зразка на його дослідження йде від кількох годин до доби. Якщо потрібно провести вірусологічну чи бактеріологічну експертизу, наші фахівці роблять її методом ІФА – імуноферментного аналізу або ПЛР-тестування. На це йде доба часу.
Аби вчасно виконати усі дослідження, у лабораторії працюють 11 спеціалістів. На день тут отримують від 50 до 200 зразків для аналізу. Для виконання цих досліджень потрібні витратні матеріали – чашки Петрі, пробірки, дозатори, ножиці, рукавички, халати та інші. Нещодавно для потреб Волинської фітолабораторії та ще восьми фітолабораторій України Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) закупив такі матеріали.
“Витратні матеріали нам потрібні постійно і у великій кількості. Багато з них – одноразові, бо ми маємо використовувати лише якісні та нові матеріали для уникнення перезараження під час досліджень зерна. Тож допомога, яку ми отримали від Проєкту USAID, економить наші кошти, бо до цього ми витрачали зароблені кошти на придбання витратних матеріалів”, – каже директорка ВОФЛ Євгенія Лихач.
Висновок, на підставі якого видається фітосанітарний сертифікат, потрібен для експорту зернових, його може видати лише державна лабораторія. Тож питання навчання та наявність сучасного обладнання та витратних матеріалів для щоденної роботи є дуже важливими.
У жовтні у Волинській фітолабораторії за сприяння Проєкту USAID відбувся тижневий тренінг для працівників фітолабораторій з 13 областей України. Учасники навчалися проводити сучасні дослідження – за допомогою методу ПЛР-тестування у реальному часі, правильно вести документацію, інтерпретувати результати досліджень.
“Кожна країна, до якої експортується українське зерно, має свої вимоги до його ввезення. Але у переважній більшості країни Європейського Союзу та Азії вимагають від нас, як експортерів, ПЛР-тест зерна – це один із найточніших та сучасних методів аналізу. Надаючи такий документ, ми отримуємо право вивозити зерно, тож усі наші лабораторії та їхні працівники повинні уміти робити такі дослідження, саме тому дуже важливо проводити навчання людей”, – каже консультант Проєкту USAID Владислав Седик.
Нагадаємо, допомога агровиробникам, інфраструктурним компаніям, державним фітосанітарним лабораторіям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, яку реалізує USAID. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал для виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.