Родина Ткачуків – Олександр та Яна – у 2022 році заснувала бренд Вишиваночка. Подружжя постійно бере участь у різних заходах, які проводяться за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” – навчається, розвиває справу та мріє, аби вишиванку у своєму гардеробі мав кожен українець.
Олександр Ткачук – колишній контррозвідник і фахівець із кібербезпеки, а зараз – підприємець. Разом із дружиною Яною вони вирішили робити те, що підтримає під час війни українську культуру – виготовляти та продавати вишиванки. Їх вишиті сорочки та сукні купують собі та на подарунок, багато хто – за кордон друзям та партнерам. Досвіду у швейній справі вони не мали, але торік відкрили в Івано-Франківську цех із пошиття одягу в етностилі.
Спочатку створили інтернет-магазин і продавали вишиванки інших виробників, але щоразу стикалися з тим, що потрібно шукати розміри, кольори, дизайн. Так поступово прийшли до думки, що треба виготовляти сорочки. Але для цього потрібне було швейне обладнання, родина шукала фінансування – кредитів на старт бізнесу банки не дають, а гранти часто дають на розвиток.
Придбати обладнання допоміг Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів. Родина Ткачуків підготувала бізнес-план, провела дослідження ринку і подала заявку. Дві вишивальні машини вони отримали за грантом. За власні гроші придбали п’ять промислових швейних машин, три побутових, кілька оверлоків. Зараз у цеху – сім працівниць, дехто – вчорашні випускниці місцевого професійно-технічного коледжу, дехто – переселенці. Брати людей на роботу не було вимогою гранту, але замовлення зростали і подружжя створило робочі місця. Дизайн для вишиванок розробляє Яна Ткачук, яка раніше працювала дизайнеркою.
“Проблема кадрів – одна з найбільших, про які я чую від бізнесу. Але у нашій справі ми вирішили не шукати людей з досвідом, а навчити молодих, адже їм треба десь той досвід здобувати. Ми запрошуємо на практику до нас у цех, а потім охочі можуть лишитися працювати”, – говорить Олександр Ткачук.
Вже понад рік Олександр Ткачук бере участь у діалогових майданчиках для бізнесу, які проводить Проєкт USAID спільно з Reform Support Team Mineconomy. 8 червня взяв участь у Форумі у Львові, який зібрав близько 200 учасників офлайн та онлайн.
“Під час форуму я спілкувався з багатьма учасниками, спікерами, зустрів колег, які давно працюють на ринку. Подібні майданчики дуже важливі, оскільки є платформою для комунікації як суміжних бізнесів так і нішевих, що може бути передумовою для кластеризації бізнесу за європейським зразком. Також відвідав майже усі онлайн-майданчики, які проводилися впродовж року. Я не подавав заявки на гранти, які зараз дають (чи то на переробку, чи на розширення справи), але завдяки участі у таких заходах я знаю, куди рухається бізнес. Завдяки заходам я знаю про єКалендар, актуальні гранти, можливості для бізнесу, ініціативи органів місцевої влади щодо стимулювання та відновлення бізнесу”, – каже Олександр.
У лютому про Вишиваночки Проєкт USAID створив відео, аби залучити нових клієнтів та розповісти ветеранам про можливості, як отримати грант від Українського ветеранського фонду. Це відео у соціальних мережах подивилися 200 тисяч людей, воно отримало 750 поширень.
“Після цього відео до нас почали звертатися інші медіа, розповідати про нас. Завдяки такій медіапідтримці про нас дізнавалися люди, які хотіли придбати вишиванку і врешті пізніше замовили її. Загалом я раджу усім, хто розпочинає свою справу, спочатку дослідити ринок, а вже потім створювати бізнес. Бо продукт має вирішувати проблеми клієнта, бути необхідним та конкурентоспроможним, відповідно бізнес потрібно будувати від потреб клієнта, а не від можливостей щось виготовляти та продавати. Саме ця стратегія допомогла нам закріпитись на ринку, отримати лояльних клієнтів та активно розвиватись”.
Також Олександр бере участь у програмі менторської підтримки малого бізнесу, яку за сприяння Проєкту USAID впроваджує Руслан Бельтюков, власник і генеральний директор бізнес-школи “Громадська школа бізнесу”. Досвідчений консультант допоміг розробити стратегію, також допомагає із менеджментом, брендингом, розвитком торгової марки. Родина вдячна за цю підтримку, адже знання не менше важливі, ніж обладнання.
“Дуже приємно, що державні органи допомагають розвивати бізнес: протягом останніх років докорінно змінився підхід Центрів надання адміністративних послуг, Центрів зайнятості, контролюючих органів, які проводять постійні навчання, призначають особистих консультантів, спрощують видачу дозволів та реєстраційні дії. Разом із грантовою підтримкою це створює платформу до різкого росту виробництва із доданою вартістю (навіть в умовах війни). І саме ріст економіки зробить той основний бар’єр, який відмежовуватиме нас від росіян, так як це відбувається із Північною та Південною Кореєю (тиранією та процвітаючою високорозвиненою країною)”, – ділиться думками подружжя.
А ще підприємці мріють, аби вишита сорочка була у кожного українця і її вдягали не лише на свята, а й щодня, пропагуючи українське у побуті.