У ДНІПРІ ШИЮТЬ СПАЛЬНИКИ, АЛЕ МРІЮТЬ ПРО АВТОРСЬКІ СОРОЧКИ

28 Жовтня 2022

Релокований простір “Арт-коворкінг” з Краматорська продовжує свою роботу у Дніпрі. Створений за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” для розвитку підприємницької активності творчої молоді, простір залучає місцевих та переселенців на різні заходи. Паралельно з цим засновниця простору Олена Кучерук керує також іншим напрямом –  пошиттям спальників для бійців. Цю роботу розпочинали у Краматорську ще взимку в одному приміщенні, от в Дніпрі були змушені виділити цю діяльність в окремий напрямок. Тут більше виробництва, ніж творчості, тому розмістили майстерню в промисловій зоні.

Разом з однодумцями Олена організувала міні цех із пошиву спальників. Зараз це один із найактуальніших запитів. За вісім місяців війни тут вивчили їх особливості, знайшли гуртових покупців та співпрацюють з волонтерами.

Над пошиттям спальників – теплих мішків для сну – працюють п’ять людей. Три швачки щотижня використовують рулон оксфорду – це тканина, яка захищає від вітру та є верхнім шаром у спальнику. Також туди додається синтепон, додаткове тепло створює флісова прокладка. Ці кілька шарів тканини дозволяють спати при мінус двадцять. Таких спальників одна майстриня може пошити 3-4 штуки на день. Одного рулону тканини довжиною 60 метрів вистачає на два дні.

“Коли ми отримуємо гуртове замовлення від волонтерів або воєнторгів, усі беруться за роботу. На виготовлення одного спальника, якщо усі матеріали в наявності, потрібно 2 годин. Якщо працюють увесь день три швачки, виходить до 10 спальників. Три швачки за тиждень обробляють більше 100 метрів оксфорду. Є варіанти дешевші на різний запит. Так, якщо для окопів – більше замовляють оксфорд, але якщо умови не такі екстремальні, робимо і з інших тканин: плащівка, болонь. Така тканина легша і краще змивається, тож спальник краще складається і займає менше місця”, – говорить керівниця “Арт-коворкінгу” Олена Кучерук.

Разом з нею у швейному цеху працюють ще чотири людини – це переселенці з Краматорська, Сєвєродонецька та Українська.

Олександр допомагає робити закупівлі, знає, де та яку тканину замовити, спілкується з клієнтами, відправляє замовлення. Тетяна шиє, у неї немає вихідних, жінка біля швейної машинки – сім днів на тиждень. Пані Євгенія теж швачка, ця робота важлива для неї – так жінка-переселенка може оплачувати житло, яке орендує, та прогодувати свою родину.

“Ми збираємо відгуки наших захисників. З того, що нам пишуть, – спальники теплі, захищають від вітру, у них бійці сплять в окопах. Зараз попит на спальники значно зріс. Тож ми шукаємо ще швачку, яка готова долучитися до нашої команди”, – говорить Олена.

Зацікавлених просять дзвонити: 099 713 34 58 Олена

Processed with VSCO with hb1 preset

Крім спальників, тут також шиють дощовики, футболки, бафи, балаклави, теплі шапки, різні чохли та сумки. Зароблені гроші дозволяють платити заробітну плату людям та покривати оренду цеху і швейних машинок. Виробники постійно шукають гуртових постачальників тканини, аби якість та ціна були прийнятні.

Але у “Арт-коворкінгу” мріють, що знову шитимуть авторські сорочки, як це робили у Краматорську до лютого. А після перемоги України родина Кучерук хоче відкрити вдома магазин туристичного спорядження. Вони до війни багато подорожували, постійно купували для цього необхідне спорядження – рюкзаки, спальники, дощовики. Зараз, коли навчилися таке виготовляти, планують переорієнтувати свою роботу. Хіба що змінять кольори – замість хакі та пікселя будуть шити яскраві дощовики у кольорах осені.

Паралельно, Олена продовжує керувати креативним простором “Арт-коворкінг”. У Краматорську до простору приходили молоді люди, щоб створити сорочку, блокноти, інші авторські вироби. Зараз цю роботу продовжують у Дніпрі. До “Арт-коворкнгу”, який розташований у Дніпровському центрі сучасної культури, запрошують переселенців та місцевих на різні майстер-класи, творчі вечори. Гроші на таку діяльність залучають через грантові програми, наразі мають підтримку від проєкту “Mental Health”.

“Це невеликі гроші, але важливі для нашого простору. Завдяки грантам на підтримку діяльності простору ми можемо оплачувати роботу кількох людей, які організовують заходи, закупити матеріали для майстер-класів – фарби, тканину, холсти, глину. До нашого простору приходять місцеві митці, проводять заходи на волонтерських засадах, – каже Олена Кучерук. –  Я часто думаю, чи потрібна така робота, але до нас приходять люди, вони зацікавлені чогось навчитися навіть під час  війни. Неподалік є притулок – підвальне приміщення, де усі розмови якого зводяться до того, де дістати гуманітарку. Я дуже боюся, щоб ми не скотилися до такого рівня, тому проводимо різні заходи, щоб допомогти людям у цей важкий час вистояти, культурно у тому числі”.

ІТ-КОМПАНІЯ З ДОНЕЧЧИНИ ПРОПОНУЄ РОЗРОБИТИ ЧАТ-БОТ ДЛЯ ВОЛОНТЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Інформаційні технології
24 Жовтня 2022

Напочатку повномасштабної війни Росії проти України ІТ-компанія “Solution Mentors” залишила Краматорськ та евакуювалася до Мукачево.

Компанія, створена 20 років тому, зараз об’єднує понад 100 розробників. 90% своїх послуг “Solution Mentors” надає для ринку США та Європи. Фахівці надають послуги з розробки програмного забезпечення. Експертиза компанії пов’язана з рішеннями для документообігу, мультиканальних контакт- центрів, банківської сфери, покращення цифрової безпеки у роботі компаній та захисту інформації.

“Особлива подяка нашим закордонним клієнтам, які не припинили з нами співпрацювати. З перших днів війни, коли десятки наших працівників виїжджали з небезпечних міст, клієнти з розумінням поставилися до цих викликів: частина людей не могла працювати, шукала житло, перевозила свої родини. У 2014 році ми вже залишали Краматорськ та відкрили офіси у Києві та Мукачеві, цей досвід знадобився і зараз”, – розповідає керівник ІТ-компанії “Solution Mentors” Данило Третяков.

Комунікаційну підтримку під час релокації компанії надавав Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID). Попри переїзди, пошуки житла та інші виклики, роботу ІТ-компанія не припиняла, програмісти продовжували надавати послуги закордонним партнерам.

Нещодавно компанія, яка є одним із засновників ІТ-кластера “Донеччина”, взяла участь у найбільшій конференції Східної Європи, яка відбулася у Львові “IT Arena”. Проєкт USAID “Економічна підтримка України” оплатив участь представників десяти кластерів із різних регіонів України.

Під час дводенного заходу керівник відділу маркетингу та продажів компанії “Solution Mentors” Євген Чевічалов спілкувався з представниками ІТ-спільноти з різних регіонів України та світу, дізнавався про те, куди рухаються колеги та над чим працюватимуть.

“Було цікаво почути, як ІТ-кластери взаємодіють, як у них налагоджена комунікація всередині та зовні, познайомитися з колегами. Сподіваюся, що після цього можуть виникнути спільні проєкти. Ми вже маємо ідеї співпраці з Маріупольським ІТ-кластером, який зараз у Мукачеві має простір, щоб навчати молодь ІТ-спеціальностей”, – каже керівник відділу маркетингу та продажів компанії “Solution Mentors” Євген Чевічалов.

Під час ІТ-конференції учасники говорили про навчання фахівців для ІТ-галузі. До початку повномасштабної агресії ІТ-кластер “Донеччина” планував створити навчальний центр у Краматорську, у якому б готували фахівців для потреб ІТ-компаній. Зараз ця ідея лишається актуальною, лише змінилася локація.

“В ІТ-компаній є постійна потреба у підготовці кадрів. Саме тому два роки тому за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” ми створили кластер. Ми планували, що однією з його задач буде саме підготовка ІТ-фахівців. Тож зараз ми подали грантову заявку на відкриття такого центру у Мукачеві. Якщо вдасться цю ідею реалізувати, згодом, після перемоги України, зможемо масштабувати її у різних містах та регіонах країни. Щоб реалізувати задумане, подали грантову заявку Проєкту USAID на створення такого центру. Зараз ми бачимо, що попит на ІТ-фахівців продовжує зростати, підготувати тестувальника можна за кілька місяців, а далі у компанії продовжувати його навчати”, – говорить Данило Третяков.

Зараз Проєкт USAID організовує безкоштовні бізнес-тренінги для працівників компанії та планує орендувати офісне приміщення для потреб кластера, який зможе проводити зустрічі з партнерами та планувати свою роботу.

Також фахівці “Solution Mentors” готові безплатно створити чат-бот для волонтерських організацій та громадських організацій, які сьогодні допомагають тимчасово переміщеним особам і армії, та потребують постійної комунікації з людьми і швидкої обробки інформації.

“Ми готові створити такий чат-бот безкоштовно для тих волонтерських або громадських організацій, у яких є потреба в автоматизації процесів комунікації. Волонтери розповіли нам, як це відбувається зараз – люди заповнюють багато гугл-форм, пишуть фондам чи благодійним організаціям у соціальних мережах про свої потреби, цю інформацію треба обробляти і це забирає багато часу. Ми маємо досвід у цій галузі та готові допомогти. Зазвичай, телефоном збирати таку інформацію довго, лінії перевантажені, а чат-бот допоможе обробити заявки автоматизовано. Це може пришвидшити роботу у кілька разів та вирішить проблему з втратою деяких запитів”, – пропонує пан Данило.

Зацікавлені у такому чат-боті можуть написати на поштову скриньку компанії contact@solutionmentors.com

ЯК ОТРИМАТИ ГРАНТ НА САД, ТЕПЛИЦЮ ТА РОЗШИРИТИ БІЗНЕС – ПОРАДИ БІЗНЕСУ

22 Жовтня 2022

За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” та команди підтримки реформ Міністерства економіки України 20 жовтня відбувся 6-ий інформаційно-діалоговий майданчик для бізнесу.

Участь у ньому взяли 89 представників малого та середнього бізнесу, представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, територіальних громад.

Під час заходу розглядали питання, пов’язані з державною грантовою підтримкою бізнесу та грантовими можливостями, роз’яснили особливості отримання грантів на теплицю та сад.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив, що вже три місяці працює грантова програма на сади та теплиці. У такий спосіб держава хоче підтримати агросектор, створити робочі місця та сприяти вирішенню продовольчих викликів.

Наприклад, сад можна посадити на площі від 1 до 25 гектарів, у ньому мають бути створені робочі місяця, висаджувати можна усі культури, які ростуть в Україні, крім цитрусових та бананів. Держава дає на цю справу до 70% грошей, решту доплачує підприємець. Ця програма буде діяти у 2023 році, гроші на неї передбачили у бюджеті. Обов’язкова умова – зрошення саду.

Є затверджений типовий проєкт будівництва теплиці, що дає заявникам взяти його за основу. Робітників у сади чи теплиці можна брати на сезон. Зараз Мінагрополітики підписало наказів на 176 мільйонів гривень на видачу грантів.

Директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України Ігор Віштак говорив про вимоги щодо подачі заявок на сади та теплиці. Заявки на створення садів та теплиць стали більш якісними, ніж кілька місяців тому. Відмови заявникам є через неповний пакет документів, нецільове використання грошей. Зараз опрацьовуються 11 заявок.

У кожній з них має бути прописаний обов’язковий водозабір та система зрошення для саду чи теплиці. Якщо підприємець вирішив взяти участь у грантовій програмі, треба ознайомитися з критеріями оцінки грантових проєктів, щоб звертати увагу на ті моменти, які беруть до уваги спеціалісти, що оцінюють ці заявки. Радимо співпрацювати лише із сертифікованими розробниками та проєктантами, які мають необхідні дозволи. Важливо, щоб заявник прописував цільове використання грошей – це витрати на будівництво теплиці, вони мають бути відображені у кошторисі проєктної організації та на висадку рослин до теплиць. Купівля техніки широкого використання (трактора, наприклад)  не є цільовим використанням грошей на зведення теплиць.

Отримати грант від держави або донорських організацій допомагає якісно підготовлений бізнес-план. Учасникам заходу радили зважати на це, готуючи свої заявки.

“Сама заявка не є кінцевою ціллю заявника, його мета – створити прибутковий бізнес, отримувати доходи. Грантові гроші потрібно буде повертати державі, для цього потрібно правильно розрахувати податки, доходи. Бізнес-план може допомогти керувати бізнесом та зробити його прибутковим, тому раджу продумати кожен пункт. Часто такі моменти, як компетенції, досвід роботи, ділова репутація дуже важливі не лише з боку заявника, я і його команди – це все треба враховувати. Підготуйте цифровий підпис, потурбуйтеся про те, щоб не в останній день відкривати рахунок у банку, адже це все забирає час.  Проєкти по саду (насадженнях) та проєкт поливу (зрошення) роблять різні організації, це все забирає час, який треба враховувати, у багатьох проєктантів зараз черга, вартість цих послуг становить від 30 до 80 тисяч гривень. Якщо ви дотримуєтеся усіх прописаних умов, у вас високі шанси отримати грант”, – співзасновниця, керуюча партнерка Pro Capital Investment,  консультантка USAID AGRO  пані Антоніна Кутова.

Учасники заходу також дізналися про грантові можливості, які сьогодні бізнес може отримати від Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Зокрема, зараз діє грантова програма з підтримки безперервності та відновлення бізнесу. Також діє програма для підтримки участі українського бізнесу у міжнародних торговельних заходах. Більше інформації про це можна знайти тут – https://www.facebook.com/usaidcep.ua

 

Наступного місяця організатори планують провести черговий інформаційно-діалоговий майданчик для бізнесу, щоб обговорити питання, які виникають у підприємців у воєнний час.

В УКРАЇНІ СТВОРЮЮТЬ МЕРЕЖУ ЗАХИСТУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК СОЛІДАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

Туризм
21 Жовтня 2022

18 жовтня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) відбувся круглий стіл, учасники якого говорили про створення мережі захисту культурної спадщини України через розвиток солідарної економіки у воєнний та післявоєнний період.

Участь в обговоренні взяли представники Київської облдержадміністрації, малого бізнесу, кооперативів, волонтерів, громадських організацій, які мають досвід згуртування людей у кризових ситуаціях і вже сьогодні докладають зусиль для відновлення локальних спільнот на деокупованих територіях, зокрема на Київщині. Експерти кажуть, що в умовах війни привернути увагу до об’єктів культурної спадщини можливо через розвиток соціальної (солідарної) економіки.

У країнах Європи цей сектор нараховує понад 2 мільйони 100 тисяч підприємств, що складає 10% усіх підприємств. Це серйозні показники, які говорять про те, що запропонований підхід буде ефективним і для України.

“Складові туризму – це логістика, розміщення людей на локаціях, харчування, культурна програма. Пропонуємо додати ще один елемент – залучення відвідувачів до контакту з локальними спільнотами на волонтерських засадах, коли люди можуть зробити внесок грошима або фізичною працею. Пропонуємо вже розпочати спільну роботу для розбудови солідарної економіки”, – сказала консультантка Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Олена Мотузенко.

Про такий приклад розповів президент соціального кооперативу “Pausa Café” Марко Ферреро. Цей кооператив реалізує на Львівщині ініціативу “Pane per la Pace” (“Хліб для миру”).

“Ми намагаємося створити виробничий ланцюг, початок якого буде у Львівській області. У ньому залучені кооперативи та агровиробники зі Львова та Барни. В Італії до цього ланцюжка залучені пекарні, якими керує кооператив. 23 тисячі тонн пшениці, яку ми закупили у локальних виробників в Україні, незабаром відправиться до Італії. З цього зерна зроблять борошно у спеціальну упаковку, на якому напишуть Борошно миру. Хліб та інша продукція з цього борошна буде реалізовуватися у мережі супермаркетів Італії. 30 фунтів з кожного продукту підуть у фонд на забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Це маленька крапля нашої допомоги порівняно із запитом, який ми маємо з України. Але ми робимо це, щоб пам’ятати про важливі речі: допомога вкрай важлива, але ще важливіше створення можливостей для локальних виробників, щоб у цей важкий час вони втримали свої бізнеси. Також це допоможе дати доступ на ринок локальним виробникам. Ми намагаємося дати людям конкретними діями проявити свою солідарність – зробити щось важливе та корисне в умовах війни”, – сказав Марко Ферреро.

Марко має досвід проведення гуманітарних місій на Балканах у 1992-1995 роках, багато подорожував. Це дозволило йому побачити, як люди згуртовуються в умовах війни, який потенціал може запропонувати країна, які інструменти варто використати для цього.

“Темпи розвитку солідарної економіки залежить від безпекової складової, наскільки люди готові приїхати до певного міста чи села, як широко до цього закликають урядові та міжнародні організації. Зараз в України велика перевага – увесь світ підтримує її, солідарний з нею, цього не було у країнах, які постраждали раніше від воєнних конфліктів. Другий важливий фактор – українські біженці за кордоном, фактично вони є мережею, яка може залучати до України гостей. Також зараз багато контенту про життя в умовах війни – як люди живуть, яку мають допомогу, з якими викликами стикаються. Ці інструменти мають сприяти розвитку солідарної економіки”, – вважає Марко.

Консультантка Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Валерія Бондаренко говорила, як на звільненій Київщині почали формуватися практики солідарної економіки зусиллями волонтерів, представників громадських організацій, які об’єднуються задля задоволення певної мети. Передусім потрібно задовольнити базові потреби людей – у їжі, житлі, теплі, культурі, освіті. Це можуть бути різні акції, до яких долучаються волонтери, підприємці, меценати, держава, діаспора, міжнародна підтримка. Після деокупації Київщини волонтери та бізнес об’єдналися та почали випікати хліб, доставляти продукти для місцевих жителів у звільнені села та міста, для потреб ЗСУ. Водночас привертають увагу до культурних пам’яток – півник з Бородянки став символом незламності України, його цифрове зображення облетіло найбільші музеї світу. Філософія благодійної організації World Central Kitchen, яка зараз допомагає жителям деокупованих територій України, – не просто роздавати їжу, а стимулювати місцевих жителів до відновлення економічної діяльності. Продукти закуповують у місцевого бізнесу, наймають готувати їжу місцевих. Задовольняючи першу потребу людини – у їжі,  стимулюють до подальшої роботи.

Лідерка руху “Slow Food” Юлія Пітенко, до мережі якого входять 20 спільнот – крафтярі, ресторатори, споживачі, освітяни, науковці – говорила про підтримку локальних фермерів після деокупації, про те, чому бізнес має стояти на ногах та заробляти гроші, щоб частину прибутку інвестувати у розвиток та відновлення локальних громад.

Керівниця туристичного оператора “Орнамент Україна” Олена Казміна говорила про важливість подорожей для підтримки локальних виробників – адже під час подорожі можна купити хліба, фруктів, переночувати у зеленій садибі. Такі подорожі важливі, адже це з одного боку підтримка малого бізнесу, з іншого – психологічне розвантаження людей.

Зараз експерти Проєкту USAID формують список охочих долучитися до мережі відновлення культурної спадщини через розвиток солідарної економіки. Наступним етапом цієї роботи планується підписання меморандуму про співпрацю між усіма членами мережі та напрацювання дієвих інструментів для підтримки локальних громад, які постраждали під час війни.

 

 

УКРАЇНСЬКІ ВИРОБНИКИ АГРОПРОДУКЦІЇ НА ВИСТАВЦІ У ПАРИЖІ ШУКАЮТЬ ПАРТНЕРІВ

Овочівництво
18 Жовтня 2022

За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” три компанії беруть участь у продовольчій виставці “SIAL”, яка триває у Парижі 15-19 жовтня. Це торговий дім “Калинівка” (Київська область), компанія “Сади Донбасу” (Донецька область) та “Famberry” (Запорізька область).

SIAL – wе один з найбільших міжнародних заходів для виробників сільгосппродукції. Щороку на нього приїжджають близько 300 000 відвідувачів із різних країн світу.

Компанія “Famberry” має найбільші у Східній Європі кизилові сади, які розташовані у Запорізькій області. З початку війни територія садів опинилася в окупації, власники наразі не мають доступу до них. Але сировину – заморожені ягоди – їм вдалося вивезти. Зараз у Дніпрі налагодили виробництво кизилових джемів, пастили, соусів та інших смаколиків. На заході України виробник напоїв робить кизилові наливки.

“Цьогорічний врожай ми втратили, доступу до садів немає. Із запасів ми маємо 40 тонн кизилу, який можна переробити та продати. Водночас ми зацікавлені у тому, щоб знайти партнерів за кордоном, які готові купувати нашу продукцію, тому беремо участь у цій виставці. Досвід попередніх таких заходів показує, що вони дієві – про нашу компанію дізнаються за кордоном, ми отримуємо замовлення. Також це сприяє популяризації кизилу. Віримо, що невдовзі ми зможемо повернутися до своїх садів, але до того часу маємо шукати шляхи, як нашому бізнесу вистояти під час війни, попри те, що ми не маємо доступу до свого кизилового саду”, – говорить співвласниця компанії “Famberry”  Єлизавета Ольшанська.

Компанія “Сади Донбасу” змогла евакуювати з Донеччини на Закарпаття сортувальну лінію, яку отримала за грантом від Проєкту USAID. На виставці у Парижі представники компанії шукають партнерів, які зацікавлені у співпраці з українським бізнесом.

“Зараз на Закарпатті ми підписали угоду з місцевим бізнесом – будемо сортувати для нього яблука. Ми маємо досвід такої роботи, адже сьогодні покупець хоче отримати у супермаркеті якісне відсортоване яблуко, яке не треба вибирати у кошику. Будемо залучати інші бізнеси до співпраці, пропонуючи свої послуги із сортування. Також ми маємо досвід експорту продукції, тож готові ділитися ним. У Парижі на цій виставці більше представлені компанії, які займаються переробкою, ми будемо шукати партнерів, яким потрібна сировина та сортувальні послуги”, – каже фінансовий директор компанії “Сади Донбасу” Сергій Остапець.

Представники торгового дому “Калинівка” поїхали до Парижа на виставку, бо зацікавлені у пошуку нових партнерів та ринків збуту продукції. Компанія вирощує овочі у теплицях та відкритому ґрунті, має теплиці на Київщині та Вінниччині, поля на Херсонщині та Миколаївщині. Підприємство тимчасово втратило частину потужностей через обстріли та окупацію і зараз зацікавлене у пошуку нових партнерів, ринків збуту продукції, у тому числі закордонних.

“Виробники та трейдери з Європи – Греція, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Португалія таФранція, а також такі країни, як Кенія, Колумбія, Перу цікавляться нашими томатами, бо вони небагато знають про українських виробників, які пропонують якісний продукт. Це важливо – нас повинні знати, бо ми є країною з високою динамікою розвитку, незважаючи на поточну ситуацію”, – говорить директорка з маркетингу ТМ “Калинівка” Тетяна Меджитова.

Виставка у Парижі триватиме до 19 жовтня. Цьогоріч на неї приїхали представники понад 100 країн. Учасники презентують свої можливості, проводять бізнес-перемовини з потенційними партнерами із країн США, Європейського Союзу та Близького Сходу.

Нагадаємо, нещодавно відбулася продовольча виставка у Мадриді, участь у якій взяли компанії з України.

УКРАЇНСЬКІ ВИРОБНИКИ АГРОПРОДУКЦІЇ НА ВИСТАВЦІ У ПАРИЖІ ШУКАЮТЬ ПАРТНЕРІВ

16 Жовтня 2022

За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” три компанії беруть участь у продовольчій виставці “SIAL”, яка триває у Парижі 15-19 жовтня. Це торговій дім “Калинівка” (Київська область),  компанія “Сади Донбасу” (Донецька область) та “Famberry” (Запорізька область).

Це один з найбільших міжнародних заходів для виробників сільгосппродукції. Щороку на нього приїжджають близько 300 000 відвідувачів з різних країн світу.

Компанія “Famberry”  має найбільші у Східній Європі кизилові сади, які розташовані у Запорізькій області. З початку війни територія садів опинилася в окупації, власники наразі не мають доступу до них. Але сировину – заморожені ягоди – їм вдалося вивезти. Зараз у Дніпрі налагодили виробництво кизилових джемів, пастили, соусів та інших смаколиків. На заході України виробник напоїв робить кизилові наливки.

“Цьогорічний врожай ми втратили, доступу до садів немає. Із запасів ми маємо 40 тонн кизилу, який можна переробити та продати. Водночас ми зацікавлені у тому, щоб знайти партнерів за кордоном, які готові купувати нашу продукцію, тому беремо участь у цій виставці. Досвід попередніх таких заходів показує, що вони дієві – про нашу компанію дізнаються за кордоном, ми отримуємо замовлення. Також це сприяє популяризації кизилу. Віримо, що невдовзі ми зможемо повернутися до своїх садів, але до того часу маємо шукати шляхи, як нашому бізнесу вистояти під час війни, попри те, що ми не маємо доступу до свого кизилового саду”, – говорить співвласниця компанії “Famberry”  Єлизавета Ольшанська.

Компанія “Сади Донбасу” змогла евакуювати з Донеччини на Закарпаття сортувальну лінію, яку отримала за грантом від Проєкту USAID. На виставці у Парижі представники компанії шукають партнерів, які зацікавлені у співпраці з українським бізнесом.

“Зараз на Закарпатті ми підписали угоду з місцевим бізнесом – будемо сортувати для нього яблука. Ми маємо досвід такої роботи, адже сьогодні покупець хоче отримати у супермаркеті якісне відсортоване яблуко, яке не треба вибирати у кошику. Будемо залучати інші бізнеси до співпраці, пропонуючи свої послуги із сортування. Також ми маємо досвід експорту продукції, тож готові ділитися ним. У Парижі на цій виставці більше представлені компанії, які займаються переробкою, ми будемо шукати партнерів, яким потрібна сировина та сортувальні послуги”, – каже фінансовий директор компанії “Сади Донбасу” Сергій Остапець.

Представники торгового дому “Калинівка” поїхали до Парижа на виставку, бо зацікавлені у пошуку нових партнерів та ринків збуту продукції. Компанія вирощує овочі у теплицях та відкритому ґрунті, має теплиці на Київщині та Вінниччині, поля на Херсонщині та Миколаївщині. Компанія тимчасово втратила частину потужностей через обстріли та окупацію і зараз зацікавлена у пошуку нових партнерів, ринків збуту продукції, у тому числі закордонних.

“Виробники та трейдери з Європи –  Польша, Португалія, Франція, Нідерланди, Греція, Литва та Латвія, а також такі країни, як Кенія, Перу, Колумбія цікавляться нашими томатами, бо вони небагато знають про українських виробників, які пропонують якісний продукт. Це важливо – нас повинні знати, бо ми є країною з високою динамікою розвитку, незважаючи на поточну ситуацію”, – говорить директорка з маркетингу ТМ “Калинівка” Тетяна Меджитова.

Виставка у Парижі триватиме до 19 жовтня. Цьогоріч на неї приїхали представники понад 100 країн. Учасники презентують свої можливості, проводять бізнес-перемовини з потенційними партнерами із кран США, Європейського Союзу та Близького Сходу.

Нагадаємо, нещодавно відбулася продовольча виставка у Мадриді, участь у якій взяли компанії з України.