У такий спосіб громада селища Іванкове збиратиме гроші на відновлення місцевого історико-краєзнавчого музею, який у березні 2022 року зруйнували російські війська під час вторгнення до Київщини.

Музей, у якому зберігалися картини художниці Марії Примаченко, рушники вишивальниці та ткалі Ганни Верес, згорів. 14 полотен художниці врятували місцеві жителі, але вишиті експонати згоріли. Проте чимало рушників збереглося у колекціях місцевих майстринь, Вишгородському краєзнавчому музеї, особистій колекції онука Ганни Верес — Юрія Вереса та у багатьох музейних та приватних колекціях України та світу.

В Іванкові гостям готові запропонувати майстер-клас на ткацькому верстаті, навчити ліпити дивовижних тварин, зображених на полотнах Марії Примаченко. А ще нагодувати місцевими обуховицькими сирниками та запропонують долучитися до підтримки центру розвитку народної творчості та допомоги у відбудові музейного комплексу, а донорів — допомогти у відновленні будинків та інфраструктури громади, які постраждали внаслідок руйнувань.

“Зараз ми не маємо приміщення, щоб зустріти гостей і навчити їх ткати, але навесні такі заходи можна проводити просто неба. Культура під час війни теж важлива, – говорить керівниця відділу культури, національностей, релігій, молоді та спорту Іванківської райдержадміністрації Надія Бірюк. – Жителям нашої громади, які торік у березні були під окупацією, заняття творчістю допоможуть відновлюватися психологічно. А якщо до нас прокладуть маршрути культурної солідарності, це забезпечить місцевих майстринь роботою, яка зараз дуже потрібна”.

Селище Іванків з його історико-краєзнавчим музеєм, традиціями ткацтва, народного малювання та куховарства стане однією із зупинок маршрутів культурної солідарності.

Зараз такі маршрути напрацьовують учасники мережі з відновлення культурної спадщини Київщини, яка була створена торік у листопаді за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”. Мережа має сприяти популяризації крафтових локальних виробників, приверненню уваги до відновлення пам’яток культури та залученню міжнародної спільноти до відбудови України.

25 січня відбулася конференція “Партнерство як інструмент подолання викликів ринку праці воєнного часу” у рамках проєкту “Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво”, що реалізується у партнерстві з Проєктом USAID «Економічна підтримка України» та компанією «Booster Development».

Проєкт “Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво” тривав чотири місяці та охопив 80 переселенців і представників інших вразливих груп, які наразі проживають у Волинській, Івано-Франківській і Тернопільській областях і хотіли працевлаштуватись або започаткувати власну справу.

Команда проєкту складається з досвідчених фахівців – членів спільноти СМС-Ukraine, які активно допомагають вітчизняним підприємцям з перших місяців російського вторгнення. Працювали у трьох напрямках – психоемоційна стабілізація учасників, сприяння у працевлаштуванні та адаптації на новому робочому місці, відновлення бізнесу та інтеграція в громади перебування.

“Понад 27 бізнес-проєктів підприємців, які брали участь у нашому проєкті, запустилися на новому місці та вже працюють з першими клієнтами. Ті, хто шукав роботу, її знайшли або об’єднались під час реалізації проєкту. Примітно також, що у проєкті сформувались дієздатні партнерства. Це дуже важливо у важкі часи, коли необхідність підтримки один одного найгостріша. І це про результативність роботи команди проєкту», – сказала Наталія Дзюба, керівниця проєкту “Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво”.

Під час заходу обмінялися напрацюваннями органів місцевої влади, центрів зайнятості щодо сприяння працевлаштування переселенців та створенні нових робочих місць у Волинській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

«Ми прийняли велику кількість переселенців, нашим завданням було допомогти цим людям знайти роботу. Ми працювали разом із центром зайнятості, управлінням економіки. Спочатку – це реєстрація та адаптація людей, потім – можливість отримати дохід. Щотижня ми інформували нових жителів громад про вакансії та інші можливості. Зараз ми потребуємо експертної допомоги, у нас є релокований бізнес, індустріальні парки. Хочемо зробити дослідження ринку праці, які очікування у роботодавців, навчальних закладів, щоб стати привабливою для бізнесу та життя громадою», – сказав міський голова Нововолинська Борис Карпус.

Ситуація на ринку праці у 2022 році суттєво відрізнялася від попередніх років. У центрах зайнятості працювали над тим, щоб заохочувати людей до підприємництва, спростили процедуру отримання мікрогрантів.

“122 жителя Волині отримали мікрогранти на започаткування підприємницької діяльності, в результаті буде створено понад 220 робочих місць. Середній розмір гранту – 232 тисячі гривень. Бізнес також отримав компенсації за працевлаштування переселенців”, – сказала директорка Волинського обласного центру зайнятості Алла Куцин.

На Івано-Франківщині докладали спільних зусиль, щоб створити умови та працевлаштувати переселенців. До області у 2022 році переїхали 140 000 людей, з них 2 500 звернулися у пошуках роботи до центру зайнятості.

“Питання створення нових робочих місць стало ще більш важливим. Бізнес отримував компенсації – 300 роботодавців працевлаштували 500 людей, більшість з них до Івано-Франківська, Калуського та Коломийського районів. Військова адміністрація та центри зайнятості тісно співпрацювали. До нас переїхали малі та середні підприємства, деякі перевезли свої потужності, але роботу ще не почали. Є серед релокованих і потужні промислові виробництва, яких у нашому регіоні не було”, – сказала начальниця управління реалізації політики зайнятості Івано-Франківського обласного центру зайнятості Галина Кушнір.

Учасники конференції поділилися історіями свого переїзду, участі у проєкті, розповіли, як додали виклики. Підприємець Олександр Ахудзянов з Волновахи у березні 2022 року переїхав на Волинь. Зараз він очолює підприємство «Крафтовий молочар».

“Я маю 27 років досвіду підприємництва, але я не хочу щось знову починати, тому влаштувався на роботу найманим працівником. “Крафтовий молочар” – це молочна ферма, ми виготовляємо сир, масло, інші молочні продукти. Наш найбільший плюс – це натуральний продукт. У нас працює 24 людини, з них 5 переселенок. Переселенці з великих міст інколи не можуть знайти роботу у малих містах. На мою думку, що треба врахувати підприємцям, які релокуються, – шукати ринки, ніші, потреби у нових громадах. Під час участі у проєкті я усвідомив, що в новому регіоні потрібно робити не те, що ти вмієш і хочеш, а те, що потрібно ринку, на що є попит локального ринку”, – поділився Олександр.

Дарія Трачова переїхала з Мелітополя на Івано-Франківщину. Створила стартап “doSviata.shop” – онлайн-магазин із продажу подарунків. Дарія працювала фінансовою директоркою торгової компанії у Мелітополі, на новому місці ресурсів для започаткування нового бізнесу не було, тому звернулася до проєкту.

“Перебрали багато ідей, але зупинилися на товарах до свята. Я вдячна менторам, що мені допомогли із маркетингом, я більше дізналася про те, як позиціонуватися свої товари, спілкування було дуже важливим. Планую далі розвивати свою справу”, – каже Дарія.

Під час проєкту «Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво» 80 учасників отримали консультації з профорієнтації, відвідали тренінги з пошуку роботи та працевлаштування, пройшли курс із підприємництва, отримали менторський і психологічний супровід. На сьогодні понад 40 учасників перебувають у процесі працевлаштування або адаптації до нового робочого місця, понад 20 підприємців вже започаткували або відновили власну справу та отримали перші доходи.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” закупив для компанії-агроекспортера “Agromino” 250 мішків для транспортування зерна.

Виробник мішків – ТОВ “Arivapak” – доставив першу партію мішків – максібегів – 50 штук на елеватор “Agromino” у Харківську область. Решту мішків виробник планує поставити до кінця лютого.

Компанія “Agromino” є одним із ланцюжків у забезпеченні стабільного експорту зерна з України. На елеваторі зерно завантажують у ці мішки та відправляють вагонами Укрзалізниці на експорт.

Максібеги – авторська розробка “Arivapak”, об’ємом 14 тон. Такі понад 10 років використовують у країнах Європейського Союзу та США для транспортування сипучих вантажів. Але для України використання їх для перевезення зерна – це нова технологія.

Мішки виготовлені із полімерної тканини, гарантують герметичність вантажу (зерна) та його захист під час транспортування. Цю технологію використання мішків Проєкт USAID планує розповсюджувати серед інших агровиробників, щоб збільшити економічні показники у зерновій логістиці, що дуже важливо для зміцнення економіки України під час повномасштабного вторгнення росії.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) сприяв налагодженню контактів між фундацію Howard G. Buffett Foundation (HBF) та державними підприємствами, які забезпечують експорт зерна з України під час війни.

Одним із викликів роботи таких підприємств (морських портів та державних фітосанітарних лабораторій) є відсутність електрики через аварійні та екстрені відключення. HBF погодилися безкоштовно передати 13 генераторів вартістю $179 000 для регіональних лабораторій Держпродспоживслужби (обслуговують понад 60% українського сільськогосподарського експорту), а також 16 генераторів вартістю $280 000 українським портам та службам Адміністрації морських портів України (АМПУ). Це, переважно, промислові дизельні генератори, які дозволять забезпечити безперебійний процес підготовки та експорту української аграрної продукції за умов відсутності електроенергії у мережі.

“Відсутність енергопостачання для портів означає практично повну зупинку усіх виробничих процесів. А це значить – уповільнення темпів перевалки вантажів, зокрема і гуманітарних, з продовольством для найбідніших країн. Генератори потрібні нам як стратегічний резерв, який забезпечить безперебійну роботу всіх філій та підприємств морської галузі. Ми дуже вдячні нашим західним партнерам, які надали донорську допомогу в отриманні необхідного альтернативного джерела живлення. Ці генератори допоможуть забезпечити продовження експорту української агропродукції в умовах війни, допомагаючи мінімізувати вплив конфлікту на глобальну продовольчу безпеку”, – коментує керівник державного підприємства “АМПУ” Олексій Востріков.

Проєкт USAID фасилітував спілкування з Держпродспоживслужбою України, АМПУ та фундацією, щоб визначити потреби органів влади та підготувати документи для доставки генераторів до України. Наразі генератори вже знаходяться на складах у Львові та Одесі. Незабаром обладнання доставлять на підприємства для встановлення.