22 грудня Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) презентував Інструментарій для Центрів розвитку кар’єри (ЦРК). Участь у заході взяли понад 65 представників закладів освіти, які зацікавлені у використанні такого Інструментарію у своїх закладах.

Центр розвитку кар’єри створюється на базі закладів вищої або професійної освіти, сприяє у працевлаштуванні студентів та випускників закладу освіти, їх кар’єрному розвитку та консультуванню. Такий Інструментарій допомагає організувати роботу центру та просувати його послуги серед зацікавленої аудиторії.

Інструментарій базується на досвіді двох країни – Марокко та України, над ним працювали кілька років. Важливо, що команда Проєкту USAID та залучені консультанти адаптували цей Інструментарій до умов, в яких зараз перебувають українці, наповнили його практиками закладів освіти України, залишили деякі практики Мороко, які можуть стати у нагоді українським ЦРК, та запропонували деякі підходи для подальшого впровадження, як наприклад уніфікація логотипу та оформлення ЦРК для підвищення їх візуальної впізнаваності у будь-якому закладі освіти.

З вітальним словом до присутніх звернулася заступниця директора Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Кірстен Пфайфер:

“Сподіваємося, що Центри розвитку кар’єри стануть місцем, де студенти зможуть отримати якісну консультацію про можливості професійного розвитку чи, навіть, першу роботу, а компанії-партнери знайти кваліфікованих спеціалістів. Для Проєкту USAID робота над створенням Інструментарію тривала кілька років, і зараз ця презентація Інструментарію – велика відповідальність допомагати закладам освіти під час війни. Ми чекаємо на історії успіху та відгуки про використання Інструментарію, адже саме така робота на результат дозволяє USAID більше допомагати України і бачити користь від надання цієї допомоги”.

Робота зі створення Інструментарію почалася з 2019 році. За основу взяли Інструментарій, який був створений та впроваджений у Марокко, але адаптували матеріали до українських реалій. Після адаптацій сформували пілотний Інструментарій, провели зустрічі із представниками закладів кількох областей і в результаті доповнили Інструментарій вже наявні практики українських ЦРК. На доповнення, в процесі пілотування проводили і тренінги з розвитку м’яких та мета навичок (управління змінами, комунікативні навички, дизайн-мислення, ментальна гнучкість). Загалом, 221 учасник із 143 закладів освіти, 5 коледжів та 18 університетів долучилися до пілотування інструментарію. Він буде в нагоді будь-якому закладу освіти, який хоче створити Центр розвитку кар’єри, розвивати або розширити його, зробити роботу більш ефективною. Наразі, вже 46% закладів освіти, де були створені ЦРК вже використовують Інструментарій у їх повсякденній роботі.

Інструментарій складається з кількох посібників: є матеріали, як підготуватися до відкриття центру, де шукати допомогу, оформити дизайн. Зараз важливо зробити ці центри доступними для людей з інвалідністю. Окрема частина – посібник з комунікацій для залучення соцмереж, є рекомендації і з просування центру у соцмережах. Наступний етап – запуск. Важливою є підготовка команди центру та її навчання. Велика частина роботи – це активності, які будуть у центрах – прийом молоді, залучення стейкхолдерів (компаній, центрів зайнятості, ресурсів із пошуку персоналу), проведення різних заходів. Ще один етап – розвиток центру: систематичне оновлення бази відвідувачів, роботодавців, підготовка нових заходів, тренінгів та семінарів. Рекомендації як провести заходи в онлайн та офлайн-форматах.

Генеральна директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік говорила про важливість інструментарію як методичної допомоги центрам розвитку кар’єри.

“Вперше я побачила, як працюють центри кар’єри за кордоном 10 років тому, і тоді зрозуміла, що нам треба підсилювати цей компонет і розвивати такі центри. Тому, разом із Проєктом USAID ми почали розвивати цю тему. З 2019 року такі центри почали з’являтися в закладах професійної освіти України. Наразі, у половині закладів професійної освіти такі центри вже створені. Наразі це робиться за ініціативи закладів. Такий інструментарій – дуже потужна допомога для тих, хто створює та буде розвивати центри. Ми провели опитування у центрах, одна з потреб – методичні матеріали та навчання. Тож такий Інструментарій як різдвяний подарунок допоможе нам у подальшій роботі у розвитку центрів розвитку кар’єри”, – сказала пані Шумік.

Під час презентації посібника учасники – представники закладів освіти – поділилися враженнями. У деяких закладах Центри розвитку кар’єри працюють вже кілька років, під час війни вони стали волонтерськими осередками. Деякі для повноцінного розвитку просять ввести оплачувану посаду керівника центру, це б допомогло у його розвитку – вважають освітяни.

У Білоцерківському фаховому коледжі сервісу та дизайну працює такий центр. У ньому проводять багато різних тренінгів – з розвитку м’яких навичок, планування, навчаються досвіду публічних виступів. На кожен такий захід охоче долучаються студенти. Незабаром планують залучати амбасадорів, які допоможуть просувати центр.

Безкоштовно завантажити Інструментарій можна за посиланням: https://era-ukraine.org.ua/instrumentcrk/

В грудні відбувся круглий стіл «Актуальні проблеми професійної кваліфікації соціальних працівників і психологів у супроводі ветеранів війни». Захід організували Міжнародне агентство професійних кваліфікацій та Київський міський центр допомоги учасникам АТО у рамках проєкту «Розвиток трудового потенціалу», який реалізує ГО «Міжнародна фундація розвитку» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

До участі у круглому столі долучились представники соціальних установ, громадських організацій міста Києва, центральних органів влади, фахівці, що опікуються проблемами переходу громадян від військової служби до цивільного життя. Під час заходу підбивали підсумки навчання, яке тривало впродовж трьох місяців.

З 1 вересня по 24 листопада Міжнародне агентство професійних кваліфікацій у рамках проєкту “Розвиток трудового потенціалу для України” підтвердило професійну кваліфікацію 202 фахівців: із соціальної роботи – 130, практичних психологів – 72. Вони пройшли перенавчання, оцінювання та присвоєння професійних кваліфікацій. В умовах воєнного та повоєнного стану ці навички допоможуть ветеранам та демобілізованим захисникам отримати якісний супровід у соціальній сфері.

«У воєнний та післявоєнний час населення України, зокрема  ветерани війни та їх сім’ї, потребують ефективної підтримки якості свого життя, особливо психосоціального здоров’я. Тож Міжнародне агентство професійних кваліфікацій отримало суспільний запит на підвищення кваліфікації фахівців соціальної роботи та психологів. Наразі ці спеціалісти часто здобувають нові компетентності на робочому місці, зокрема, через неформальну та інформальну освіту, тобто самоосвіту. Нове законодавство дозволяє у таких випадках оцінювати та присвоювати професійну кваліфікацію через уповноважені державою кваліфікаційні центри.  Таким чином, в рамках Проєкту USAID «Розвиток трудового потенціалу для України» кваліфікаційні центри у сфері соціальної роботи та психології нашого Агентства здійснили навчання відповідно до нових професійних стандартів та присвоїли кваліфікації «Фахівець із соціальної роботи» та «Практичний психолог соціальної сфери» 202 громадянам України відповідно до вимог ринку праці», – каже Андрій Шевцов – доктор педагогічних наук, професор, директор Міжнародного агентства професійних кваліфікацій,

Програма навчання передбачала лекційні та практичні заняття, тестування, екзамен та присвоєння кваліфікацій. Сертифікат дає право працювати у соціальній сфері на посадах психолога та соціального працівника.

«Вдячна за можливість здобути нові знання, підвищити кваліфікацію та отримати сертифікат, що надає перспективу рухатись далі в роботі. Для мене дуже важливі покращення допомоги людям, надання підтримки колегам, тому проєкт, що реально забезпечує професійне зростання, вважаю дуже цінним для себе», – ділиться соціальний працівник Територіального центру соціального обслуговування Святошинського району Києва Валентина Макаренко.

У рамках проєкту “Розвиток трудового потенціалу для України” до червня 2024 року планується навчити або підвищити кваліфікацію для 2000 працівників з різних сфер та покращити м’які навички ще для майже 1000 жителів України.

У грудні за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” 9 працівників суднобудівно-судноремонтного заводу «НІБУЛОН» (ТОВ ССЗ “НІБУЛОН”) взяли участь у тренінгу з мостобудування та вагонобудування. Тренінг передбачав поєднання теоретичної та практичної частин. Цим тренінгом завершилося навчання 14 працівників ТОВ ССЗ “НІБУЛОН”, яке тривало із серпня 2023. Розширення професійної кваліфікації співробітників заводу дозволить ТОВ ССЗ «НІБУЛОН» зберегти робочі місця та диверсифікувати види діяльності. Досвідчені корабели набули кваліфікації вагоно- та мостобудівників, поки їх навички у сфері суднобудування не затребувані повною мірою в умовах війни через блокування росією Чорноморських портів.

Це навчання відбулося в межах реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» ГО «Міжнародна фундація розвитку».

Група мостобудівників складалася з п’яти людей, вагонобудівників – з чотирьох.

Професор кафедри автомобільних доріг та мостів Львівської політехніки Ігор Мельник групі мостобудівників розповідав про металеві мости: конструкції, розрахунки для проєктування, особливості виготовлення, монтажу та експлуатації. Зокрема, на тренінгу говорили про зварювання елементів, вузли мостів, опори, прольоти, водовідведення. Розглядали типові залізобетонні та металеві мости – їх основні елементи, документацію, яка потрібна під час зведення мостів та обслуговування, як провести обстеження та випробування мостів після ремонту. Також говорили про сучасні матеріали у будівництві мостів (органічні матеріали, базальт), кращі практики на ринку. Під час практичної частини провели випробування металевої ферми статичним навантаженням.

“Найбільш розповсюджені мости зараз, – залізобетонні. Їх можна доволі швидко збудувати, вони міцні та витривалі.  Враховуючи кількість зруйнованих мостів під час війни, їх виготовлення – один з потенційних напрямків, який можна розвивати на підприємствах, які мають відповідне обладнання для виробництва та персонал. Під час цього навчання ми розглядали більше теорії, якщо компанія зацікавлена у розвитку напрямку, необхідно почати виготовлення елементів мостів на виробництві, лише так працівники отримають практичний досвід”, – говорить професор кафедри автомобільних доріг та мостів Львівської політехніки Ігор Мельник.

Олена Копійка має десятирічний досвід роботи на НІБУЛОНі, разом з колегами з іншими відділів підприємства приїхала на цей тренінг. Під час повномасштабної війни її задачі як конструктора трохи змінилися, але вона упевнена, якщо компанія вирішить будувати мости, вона охоче долучиться до цієї команди.

“На тренінгу мені дуже цікаво, хоча багато з почутого ми й так використовуємо у своїй роботі. Я займаюся розкроєм металу – раніше це стосувалося ремонту судів, зараз через відсутність таких замовлень виконуємо розкрій металу  для різних потреб філій НІБУЛОНу. Зараз у нас немає напрямку мостобудування, але, на мою думку, це може бути дуже перспективно, оскільки в Україні багато зруйнованих мостів, для швидкого відновлення економіки, налагодження транспортних артерій мости потрібно ремонтувати або заново будувати. Наша група навчалася як вести документацію, готувати проєкти, креслення для будівництва, які є сучасні матеріали на ринку для цього”, – каже Олена Копійка – конструкторка ТОВ ССЗ “НІБУЛОН”.

Група вагонобудівників побувала на заводі, який виготовляє вагони, сміттєвози, контейнери для перевезення сміття. Саме на цьому підприємстві виготовили 50 вагонів-хоперів, які Проєкт USAID придбав компанії НІБУЛОН для пришвидшення агроекспорту під час повномасштабної війни.

У складі навчальної групи – виробничий майстер монтажно-трубопровідної дільниці ТОВ ССЗ НІБУЛОН Олександр Кольчак. Він працює на підприємстві 6 років.

“Із серпня ми навчалися онлайн, зараз приїхали на практичні заняття. Дещо для мене було нове, частина матеріалу, пов’язана з механікою – не нова, я використовую це у своїй роботі щодня. На підприємствах, яке ми відвідали в рамках навчання, я побачив, як виготовляють вагони – від порізки металу до фарбування готового вагону, мене найбільше зацікавила гальмівна система та візки з колесами. Думаю, ми можемо налагодити випуск окремих частин вагонів на потужностях нашого підприємства, це може бути перспективно, адже зараз ринок потребує багато вагонів для перевезень агропродукції. Крім того, це допоможе нашій компанії в обслуговуванні вагонів, тому, що НІБУЛОН має доволі великий парк власних вагонів  – ми маємо виробничі площі, на яких можемо організувати ремонт, поточний огляд та виробництво”, – ділиться враженнями від навчання Олександр Кольчак.

Крім заводу, група побувала на одній із прикордонних залізничних станцій та побачила, як перевантажують зерно з вагонів перед відправкою за кордон. Це роблять через різну ширину колій в Україні та країнах Європейського Союзу, куди відправляють зерно на експорт. Перевантаження одного потяга з 30 вагонів із зерном займає 5 годин. Під час повномасштабної війни 70% вантажів у вагонах, які їдуть із цієї станції, – це агропродукція – рапс, кукурудза, соя, пшениця. Працівники НІБУЛОНу відвідали й вагонне депо, де залізничники виконують поточний ремонт вагонів.

“Група побачила усі технологічні процеси, пов’язані з виробництвом та обслуговуванням вагонів. Відремонтувати вагон – не просто, потрібні навички та багато обладнання. Але цей напрямок може бути дуже перспективним. Виконати ремонт вагонів на власному виробництві часто дешевше, а інколи і якісніше. Врешті згодом ці послуги можна пропонувати іншим компаніям”, – каже Юрій Терещак – доцент кафедри Залізничного транспорту Львівської політехніки, який викладав для групи вагонобудівників.

За підсумками 5-денного тренінгу усі учасники отримали сертифікати та склали іспити з пройденого матеріалу.

Це навчання для мостобудівників та вагонобудівників НІБУЛОНу тривало з серпня. Участь у ньому (онлайн) взяли 14 фахівців компанії. Навички, здобуті під час навчання, допоможуть у перспективі запровадити новий напрям у роботі (мостобудування), а також обслуговувати вагони-хопери, які НІБУЛОН отримав від Проєкту USAID для експорту зерна.