5-6 жовтня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) та Київської обласної військової адміністрації відбувся дводенний воркшоп “Візія відновлення від економічних лідерів регіонів”. Захід зібрав понад 40 учасників з усієї України.

Участь у заході взяли представники Міністерства економіки України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, народні депутати, керівники департаментів обласних державних адміністрацій, міських рад, громадських організацій. Модератором заходу був координатор з питань відновлення економічного потенціалу Проєкту USAID Євгеній Шаповалов.

З вітальним словом до учасників звернулась заступниця віце-прем’єра з відновлення, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.

Про планові показники розвитку економіки наступного року говорила заступниця міністра економіки України Надія Бігун. У 2022 році падіння ВВП склало 30%, цьогоріч почалося зростання – 2%. За оптимістичними прогнозами наступного року Україна матиме 5% зростання ВВП.

“Через те, що Україна втрачає в об’ємах експорту, ми плануємо наступного року більше розвивати переробну галузь, у тому числі коштом грантів, тобто створювати продукт з більш високою доданою вартістю. Ми втратили багатьох людей – значна частина виїхала за кордон, частина з них не планує повертатися. Також військовий податок, який отримували громади йтиме до державного бюджету. З огляду на це все маємо стимулювати локальних виробників, започаткування та розвиток малих, середніх бізнесів.  У цьому плані Київська область – одна з лідерок у залученні грошей, розбудові та відновлення малих громад після деокупації. За різними оцінками 30% українців купують українські товари, маємо стимулювати купувати власні товари та продукти, які не гірші, а часто кращі за імпортні. Прошу переглянути ваші закупівлі у громадах і купувати українські товари. Зокрема, гранти на переробку змінюють експорт з Чернігівщини – область наразі експортує не зернові культури, а соняшникову олію”, – сказала пані Бігун.

Народна депутатка України, голова підкомітету з питань державних інвестиційних проєктів Анна Пуртова назвала основні кроки з боку громад та регіонів для швидкого відновлення.

Серед них – максимально скористатися наявними програмами підтримки: індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, програми пільгового кредитування 5-7-9, гранти від Українського фонду стартапів, інші програми, які вже працюють на загальнонаціональному рівні. Також створити максимально комфортні умови для інвестора в тому, що залежить від громади: виключення зайвої бюрократії; можливо, компенсація з місцевого бюджету процентних платежів за кредитами на певні цілі: переробка, енергоощадність. Моніторити усі гранти, всі можливості, які надаються міжнародними партнерами. Доцільно створювати партнерські зв’язки з організаціями, які можуть допомогти в цьому. Спілкуватися з асоціаціями виробників та підприємців які зазначать реальні потреби, і обов’язково народяться можливості для співпраці. Інвестори завжди в пошуку цікавих ніш і привабливих умов.

Народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Лариса Білозір говорила про те, як війна вплинула на громади:

“Ця повномасштабна, нещадна та страшна війна випробувала на міць новий адміністративно-територіальний устрій, новоутворені громади, громадянське суспільство та довела, що реформа децентралізації України дійсно стала прикладом спроможності України реалізовувати успішні реформи.

Насправді війна вимагає дуже швидко реагувати на обставини та пропонувати рішення для допомоги людям. І таких швидких рішень багато, ми ухвалюємо їх щодня. Але без абсолютної згуртованості та дуже тісної співпраці з місцевою владою та громадянським суспільством, волонтерським рухом, державі було б важче їх реалізовувати. Ми маємо вибудовувати зрозумілу і просту схему взаємодії: адже непростий час потребує від усіх нас виважених та обґрунтованих рішень”.

Директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА) Степан Куйбіда розповів про те, як обласна влада представляє для донорів можливості. У цьому допомагає вебпортал, який створили за сприяння проєкту “ГОВЕРЛА”. На ньому зібрана інформація про промислові майданчики, інвестиційні ділянки, можливості, які надає влада бізнесу. Завдяки активній промоції порталу торік залучили від міжнародних організацій більше допомоги, ніж область надавала переселенцям, бізнесу із власних ресурсів. На порталі є інформація про партнерів, відкриті контакти. Під час війни актуальним є питання захисту інформації.  Базу наповнювали від представників громад, коштом індивідуальних консультацій. Зараз портал наповнює департамент ЛОДА, планують передати ці повноваження представникам громад на місцях.

Про подальші можливості використання цифрових інструментів аналізу економічного потенціалу територій зазначив керівник ГО “Товариство дослідників України” Павло Остапенко. На прикладі інформаційно-аналітичного порталу Херсонської області представив учасникам ГІС інструментарій для розвитку регіонів.

Голова ГО “Агенція відновлення та розвитку” Олександр Солонтай говорив про важливість регіональної політики:

“Я переконаний, що регіональна політика на рівні стосунків громади – держава відновиться. Одними з інструментів регіональної політики під час війни є розміщення військової частини на території громад. Це приносить гроші у громаду. Другий інструмент – релокація університетів та бюджетних установ до громад. Третій інструмент – сума залучених проєктів від міжнародних організацій. Кількість донорів, які зайшли в Україну у 2023 році перевищила ту, яка зайшла у 2022 році. Це шанс України із залучення грошей та інших ресурсів”.

Під час роботи в групах за модерації представників міністерства економіки та міністерства відновлення учасники обговорювали інструменти економічного відновлення України, виклики для державної регіональної політики та пропозиції із регулювання економіки під час воєнного стану.

Учасники воркшопу питали про умови отримання грантів, особливості роботи з платформою Дія, через яку подаються заявки, про переорієнтацію областей в експорті не сировини, а кінцевого продукту (олії), про залучення грошей на відбудову України, розвиток малого бізнесу у громадах, у тому числі деокупованих.

6 жовтня учасники воркшопу відвідали Бучу, щоб обмінятися досвідом у відбудові країни після деокупації. Бучанський міський голова Анатолій Федорук розповів про етапи відновлення пошкоджених об‘єктів громади. Також гості відвідали храм Святого Апостола Андрія Первозванного, де вшанували пам‘ять жертв російської агресії.

“Попри усі виклики ми маємо напрацювати план відбудови наших міст. Програму, яку в майбутньому можна буде презентувати та використовувати для відновлення кожного населеного пункту України”, – зазначив Анатолій Федорук.

За результатами двох днів, учасники напрацювали пропозиції до першочергових механізмів економічного відновлення України та необхідних змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Їх передали до Міністерства економіки України та Міністерства відновлення.

3-6 жовтня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) на базі Державної установи «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» (ВОФЛ) у селі Зміїнець Волинської області відбувся тренінг для фахівців державних фітосанітарних лабораторій з 13 областей України. Участь у навчанні взяв 21 фахівець – це завідувачі відділів та головні фахівці лабораторій. Це навчання спрямоване на те, щоб підвищити кваліфікацію, розповісти про сучасні методи дослідження зернових культур, зокрема ПЛР-тестування методом полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу (ПЛР-РЧ), навчити фахівців використовувати нові методи у своїй щоденній роботі. На основі результатів цього дослідження лабораторії видають висновок, на їх підставі бізнес отримує сертифікат, який потрібен для експорту зерна.

Директорка ВОФЛ Євгенія Лихач розповіла про роботу лабораторії та виклики, які має колектив сьогодні:

“Під час війни у нас змінилися запити від бізнесу – раніше основними об’єктами дослідження були лісо- та пиломатеріали, зараз – зерно. Цьогоріч лабораторія робить дослідження 24 сільськогосподарських культур, в тому числі 4 зернових методом ПЛР-РЧ для виявлення ГМО у культурах. Цей метод – один з найсучасніших та найточніших, результати видаємо впродовж робочого дня. Також лабораторія виробляє біопрепарати для захисту рослин на власних потужностях та розробляє нові.  Наступного року плануємо відкрити новий напрямок – із сертифікації насіння. Для цього потрібно пройти додаткову акредитацію на проведення такого виду послуг”.

Про основні принципи організації ПЛР-лабораторії розповіла заступниця директора ВОФЛ Анна Суворова. Учасники тренінгу дізналися, які документи необхідні для облаштування такої лабораторії, загальні вимоги до приміщень, перелік лабораторного обладнання.

“Метод ПЛР-РЧ дозволяє виконати дослідження швидко та точно. Дослідження цим методом вимагає правил безпеки при роботі з біологічними матеріалами. У колишній актовій залі ми облаштували ПЛР-лабораторію, розділивши залу на кілька окремих секторів, які потрібні для технологічного процесу. Враховуючи вимкнення електрики, ми передбачили блоки безперебійного живлення та генератори, аби обладнання працювало безперебійно, а ми мали змогу вчасно провести випробування та надавати заявникам протокол із точними результатами дослідження”, – сказала Анна Суворова.

Про реагенти та витратні матеріали, що використовуються у ПЛР-лабораторії, розповіла заступниця завідувача відділу фітосанітарного аналізу ВОФЛ Ірина Хоменко.

Крім теорії, під час тренінгу відбулися практичні заняття, на яких учасники дізналися, як провести пробопідготовку зразків рослин, вимоги до виділення ДНК/РНК, як провести фітосанітарну експертизу (аналізів) зразків зрізів гілок винограду для виявлення хвороб. Зокрема, навчалися проводити дослідження зразків методом ПЛР у режимі реального часу, правильно вести документацію, інтерпретувати результати досліджень, та дізналися, як розмежувати в часі  фітосанітарну експертизу (аналізів) та виявлення ГМО у рослинах.

“Зараз, коли Україна докладає значних зусиль для експорту зерна, маємо швидко реагувати на запити бізнесу. Зокрема, у нашій лабораторії ми проводимо дослідження, за результатами якого створюється протокол фітосанітарної експертизи, на основі якого формуємо та видаємо висновок, на підставі якого видається фітосанітарний сертифікат, який потрібен експортерам. З використанням новітніх методів дослідження, зокрема методу ПЛР-РЧ ми маємо змогу проводити аналізування значно швидше. Раніше на проведення досліджень нам потрібно було кілька днів, зараз впродовж одного робочого дня можемо його виконати. Сьогодні ділимося досвідом з тими колегами, які ще не використовують такі методи, але вже отримали обладнання і теж будуть виконувати ПЛР-дослідження”, – каже завідувачка відділу фітосанітарного аналізу ВОФЛ Тетяна Сулева.

Одна з таких – Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія, для якої Проєкт USAID закупив ПЛР-обладнання та витратні матеріали для проведення експертиз зерна.

“Цьогоріч наша лабораторія отримала сучасне обладнання, яке дозволяє проводити ПЛР-діагностику у режимі реального часу. Воно дозволяє швидко та точно виконати дослідження на наявність чи відсутність шкідливих організмів у зерні, яке аграрії везуть на експорт. Зараз тут, на тренінгу, я навчаюся працювати на такому обладнанні. Це пришвидшить нашу роботу, на деякі види досліджень у 2-3 рази, зможемо швидше виконувати заявки від агробізнесу, – каже завідувачка відділу фітосанітарного аналізу Олена Шевцова. – Вінниччина є прикордонною областю, межує з Молдовою, тож у перспективі це обладнання зможемо використовувати для проведення досліджень імпорту, який буде їхати до нас з країн Європейського Союзу. Також таке навчання важливе, щоб познайомитися з колегами з інших областей, налагодити комунікацію і звертатися у разі потреби. Це дуже корисно та  важливо для нашого професійного зростання”.

Начальниця відділу фітосанітарної експертизи та аналізу департаменту фітосанітарної безпеки та аналізу Держпродспоживслужби Ольга Башинська  говорить  про важливість такого навчання фахівців фітолабораторій:

“Сьогодні державна лабораторія виконує надзвичайно важливу роль – її фахівці беруть участь у ланцюжку експорту зерна, адже саме на підставі висновку експертизи державної фітосанітарної лабораторії видається сертифікат, який потрібен агроекспортеру. Тож підвищення кваліфікації працівників лабораторій дуже на часі. На тренінгу ми зібрали фахівців з 13 областей України, частина з яких вже проводить дослідження методом ПЛР-діагностики та видають ці документи. Метод ПЛР у реальному часі, якому навчаються фахівці, – це високоточний метод аналізу зерна для виявлення у ньому шкідливих організмів (бактеріологічних, вірусологічних збудників). Частина учасників хоче покращити свої навички проведення ПЛР-діагностики, частина – навчитися. Також завдяки Проєкту USAID цьогоріч дев’ять державних фітолабораторій отримали дуже потрібні для щоденної роботи витратні матеріали, їх вже почали використовувати для проведення досліджень”.

Навчання тривало до 6 жовтня. По завершенню навчання учасники пройшли тестування та отримали сертифікати про підвищення кваліфікації.

Нагадаємо, допомога агровиробникам, інфраструктурним компаніям, державним фітосанітарним лабораторіям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, яку реалізує USAID. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал для виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.