Пасічницький виробничо-інноваційний кооператив «ПАВІК» з Черкаської області на міжнародній виставці ApiExpo-2023, яка триває у Чилі, отримав бронзову відзнаку у конкурсі “Інновації в отриманні продуктів бджільництва”.

Керівник підприємства – відомий український винахідник-бджоляр – Юрій Гуслій отримав бронзову відзнаку (трете місце у світі)  за промислову технологію отримання перги. Технологія була створена групою науковців з НУБіП, а кооператив розробив її інструментальне забезпечення. Це – ціла лінійка обладнання для виробництва високоякісної перги у промислових масштабах з мінімальними витратами. Технологія була винайдена 20 років назад, але її практичне впровадження стало можливим лише зараз завдяки зусиллям пана Юрія та його команди.

Перга, за словами пана Юрія, є одним з найбільш перспективних продуктів бджільництва. Це – ферментований квітковий пилок рослин, який збирають медоносні бджоли, змочують нектаром, складають у комірки стільників, утрамбовують і заливають медом.

“Багато людей, які думають про власне здоров’я, купують та регулярно споживають цей цінний продукт бджільництва, а наше обладнання допомагає вагомо збільшити обсяги його виробництва та покращити його якість. Обладнання кооперативу «Павік» для промислового виробництва перги вже активно купують бджолярі по всьому світу. Цей технологічний прорив – результат нашої спільної роботи з провідними вітчизняними науковцями протягом багатьох років. Обладнання має відносно невеликий розмір та може надсилатися поштою. Раді, що воно отримало належну увагу від бджолярів під час 48-го Міжнародного конгресу “Апімондія”, у якому ми беремо участь разом з іншими бджолярами та виробниками”, – ділиться враження Юрій Гуслій.

За словами керівника медового сектору Проєкту USAID  Руслана Маркова під час виставки ApiExpo-2023 продукція кооперативу «ПАВІК» показала свою конкурентоздатність та інноваційність. Бджолярі з усього світу роздивляються зразки його обладнання, надають їм максимально високу оцінку та цікавляться можливістю їх придбати для використання на власних пасіках. Шкода, що переваги цієї технологія виробництва перги ще недостатньо оцінені вітчизняними бджолярами, які мають великий потенціал для збільшення виробництва перги завдяки її впровадженню. На сьогодні відповідне обладнання більше купують закордонні пасічники.

“Перга – дуже цінний продукт, виробництво якого може вагомо збільшити рентабельність роботи професійних українських пасік. Якщо середня гуртова ціна бджолиного обніжжя (пилку) на вітчизняному ринку зараз складає близько 200 гривень за 1 кг, то ціна на пергу сягає 1000 гривень за 1 кг. Тобто, доходи від виробництва перги є у кілька разів вищими за доходи при виробництві бджолиного обніжжя при майже співставних витратах. Сподіваємося, що поширення інформацію про міжнародні здобутки компанії «ПАВІК» сприятимуть і збільшенню масштабів впровадження промислової технології виробництва перги на території України”, – каже Руслан Марков.

Нагадаємо, за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” 10 виробників обладнання для бджільництва, бджолярі та представники Спілки пасічників України беруть участь у міжнародній виставці “ApiExpo”, яка триває 4-8 вересня у Сантьяго (Чилі).

До складу делегації увійшли представники 10 експортоорієнтованих українських мікро-, малих та середніх підприємств – компаній з переробки меду та інших продуктів бджільництва, виробників обладнання для бджільництва та постачальників ІТ-послуг для бджолярів. До складу делегації також увійшли два представники керівних органів Спілки пасічників України, а також два профільних представники Проєкту USAID.

Під час світового конгресу Apimondia Chile 2023 та виставки “АпіЕКСПО”, які 4-8 вересня тривали у Чилі, компанія AmoHive презентувала розробку – проєкт «IT-бджільництво від AmoHive».

Під час заходу команда розробників провела прямі перемовини з представниками університетів та спілок пасічників із США, Канади, Аргентини та Бразилії щодо розміщення на їх дослідних пасіках SMART-вуликів та їх підключення до спільної бази даних. Це дозволить отримати унікальний масив даних про життя бджіл у різних країнах, що складатиме основу для аналізу проблемних питань та планування розвитку світового бджільництва.

За словами представниці компанії Олександри Курдіної, їх ідея є дуже привабливою не лише для науковців та бджолярів, але й для молоді. Бо молодь може через цю технологію отримати мотивацію щодо навчання бджільництву та створення власного бджолярського бізнесу.

Також під час виставки “AmoHive” перемогла у конкурсі на краще пасічницьке фото.
Фото отримало срібну медаль 48-го світового конгресу “Апімондія”. На фото зображений момент спілкування керівника медового сектору Проєкт USAID “Економічна підтримка України” Руслана Маркова на першій IT-пасіці в Україні з викладачами СНУ ім. В. Даля під час навчального заходу, що проводився у червні 2023 р.
Це визнання допоможе зробити широку промоцію ініціативи у бджолярському середовищі.

Компанія “AmoHive” створила першу в Україні IT-пасіку у Київській області та планує проводити на її базі навчання з IT-бджільництва для молоді у партнерстві з українськими закладами аграрної освіти.
Наприкінці минулого року цей винахід отримав почесну нагороду у номінації «Найкраще інноваційне та технологічне рішення у 2022 р.» на конкурсі European Bee Award. Основу проєкту складає SMART-вулик, обладнаний датчиками, що працюють автономно за допомоги сонячної панелі, регулярно передають комплекс даних до сервера та мобільного додатку. Ці дані акумулюються та обробляються за допомогою технології Big Date аналізу. Отримання такої інформації дозволяє бджоляреві завчасно реагувати на вологість, температуру у вулику, що врешті призведе до покращення його роботи.

Нагадаємо, за сприяння Проєкт USAID “Економічна підтримка України” 10 виробників обладнання для бджільництва, бджолярі та представники Спілки пасічників України беруть участь у міжнародній виставці “ApiExpo”, яка тривала 4-8 вересня у Сантьяго (Чилі).

До складу делегації увійшли представники 10 експортоорієнтованих українських мікро-, малих та середніх підприємств – компаній з переробки меду та інших продуктів бджільництва, виробників обладнання для бджільництва та постачальників ІТ-послуг для бджолярів. До складу делегації також увійшли два представники керівних органів Спілки пасічників України, а також два профільних представники Проєкту USAID.

За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” 10 виробників обладнання для бджільництва, бджолярі та представники Спілки пасічників України беруть участь у міжнародній виставці “ApiExpo”, яка відбудеться в рамках 48-го світового конгресу “Апімондія”.

Захід розпочався 4 вересня і триватиме до 8 вересня у Сантьяго (Чилі).

До складу делегації увійшли представники 10 експортоорієнтованих українських мікро-, малих та середніх підприємств – компаній з переробки меду та інших продуктів бджільництва, виробників обладнання для бджільництва та постачальників ІТ-послуг для бджолярів. До складу делегації також увійшли два представники керівних органів Спілки пасічників України, а також два профільних представники Проєкту USAID.

У перший день виставки участь у виставці взяв Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Чилі Владсислав Богорад. Він пообіцяв сприяння учасникам виставки та представникам медового сектору, аби допомогти налагодити бізнес-партнерства.

Одним з учасників заходу є підприємець Олександр Столяров. Чотири роки він розвиває виробництво пінополіуретанових вуликів у Києві “Bee house”. Свої вулики відправляв до війни по всьому світу, але зараз, каже підприємець, значно здорожчала логістика, тож він шукатиме на Апімондії нових партнерів, аби поставляти їм сучасні вулики.

“Від початку війни продажі вуликів впали до 80%, нам знадобився рік, аби знову відновити довоєнні об’єми. Ми мали продажі на Гаваї, у Литву, Португалію. Скажімо, ціна на Гаваї зросла в 4 рази, тож економічно невигідно відправляти туди. Зараз наш новий канал продажів – наші бджолярі, які виїхали за кордон через війну, але там продовжують займатися бджільництвом. Ще два роки тому до нас зверталися чилійські бджолярі, сподіваюся, що вони зацікавляться нашими вуликами, адже зможуть потримати їх в руках та оцінити якість. На Апімондію приїжджають бджолярі з усього світу, однозначно це нові можливості та новий досвід”, – каже пан Олександр.

Підприємець з Мелітополя Денис Лагода – керівник “ВРМ-Агро”, який теж у складі делегації, виїхав з окупованого міста, але усе його нове обладнання для переробки воску та виробництва вощини лишилося в окупації. Зараз у Харківській області Денис відновлює виробництво. Ще до поїздки на конгрес провів перемовини та домовився про зустрічі з потенційними партнерами з Канади та США. Також компанія Дениса займається гуртовим продажем меду на експорт. Зараз основні покупці меду – країни Європейського Союзу: Франція, Хорватія, Іспанія, Бельгія, Німеччина, Нідерланди, Австрія. В основному це гуртові покупці, які потім перепродають його у Європі або фасують мед у невелику тару та працюють з рітейлом.

“Закордонні партнери дуже зацікавлені у тому, щоб ми поставляли їм український віск. Ще у Мелітополі ми встановили лінію, на якій виробляли віск без домішок, чистий, саме такий хочуть купити у нас. Я вже отримав пропозиції від бізнесу, який зацікавлений у співпраці з нами, буду розповідати про нашу технологію, сподіваюся, що ця поїздка буде плідною”, – говорить Денис.

Виробники з України зможуть представити свою продукцію та послуги, зрозуміти актуальні вимоги експортного ринку та створити прямі бізнес-зв’язки, які перетворюються на продажі в медовому секторі України, за підтримки Проєкту USAID.

За словами керівника медового сектору Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Руслана Маркова перший день роботи виставки показав неабияку увагу світової бджолярської спільноти  до медового бізнесу України:

«Навколо нашого стенду завжди багато відвідувачів. Вони пробують зразки українського меду та іншої продукції бджільництва, уважно роздивляються сучасне обладнання для бджільництва українського виробництва, знайомляться з нашими технологіями виробництва товарів з високою доданою вартістю, ставлять багато питань та обговорюють можливу співпрацю. Вже маємо попередні пропозиції щодо експортних контрактів. Можна також сказати, що бджолярська спільнота є небайдужою до проблем українських бджолярів, які постраждали від війни. Відвідувачі заходу цікавляться станом галузі в умовах війни та висловлюють свою особисту підтримку народу України.

Участь у такому заході саме зараз є дуже важливою не тільки для підприємств-партнерів Проєкту USAID. Вона дозволяє відновити позиції потужної медової галузі України на світовому ринку. Ми привезли з собою та розповсюджуємо інформаційні матеріали про інші українські підприємства, які зацікавлені в експорті власної продукції. Весь світ має зрозуміти, що ця галузь продовжує свою роботу, навіть у складних умовах війни та спроб морської блокади. Україна готова експортувати свою високоякісну сучасну продукцію та успішно конкурувати з іншими світовими лідерами у цій галузі. Ця виставка у Чилі також дозволяє відкрити нашу медову галузь країнам Південної Америки, які ще недостатньо обізнані щодо нашого потенціалу. Це – своєрідне відкриття України для іспаномовної частини медового світового бізнесу. Ті контакти, які отримуються під час бізнес-зустрічей, складатимуть основу для роботи галузі на наступні роки, а ідеї, здобуті під час спілкування, формуватимуть основу для стратегічного планування розвитку галузі на наступні десятиріччя».

Члени делегації мають реальний потенціал для виходу на нові ринки. Профільні консультанти Проєкту USAID протягом минулого року належним чином допомогали цим партнерам, залучені до організації та проведення бізнес-зустрічей під час заходу.

Участь у цій виставці допоможе українським бджолярам, переробникам продукції бджільництва та виробникам обладнання для бджільництва представити медову галузь України, знайти нових партнерів, а відтак продовжувати свою господарську діяльність, збільшити доходи та сприяти збереженню і створенню нових робочих місць.

Україно-польський проєкт “Amohive” має на меті освітню та наукову функцію.

Зараз ІТ-пасіка – це 10 експериментальних вуликів з поліпропілену, оснащені сонячними панелями та сенсорами, якими бджоляр може керувати зі смартфону. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на телефон. Через застосунок у телефоні можна перевірити температуру у вулику, вологу, вагу в реальному часі, кількість назбираного меду, а також є функція GPS-навігатора.

Над створенням такого вулика працювала команда фахівців з України та Польщі. Патент на свій винахід оформили в Україні.

У травні ці вулики заселили бджолиними родинами трьох порід – Українська степова, Карпатка, Карніка. Зараз на пасіці спостерігають над тим, як поводяться бджоли, у разі потреби можуть регулювати температуру, вологість у вулику, адже ці показники впливають на захворюваність бджіл, а отже і результат їхньої роботи – кількість зібраного меду.

“Україна щороку збирає багато меду, бо має чудовий клімат для цього. Тисячі бджолярів залучені до цієї справи, але на пасіці усе відбувається так, як і було у 19 столітті. Ми спробували модернізувати процес – поєднати ІТ та бджільництво, аби полегшити роботу бджоляреві, надати доступ до інформації про процеси, які відбуваються у самому вулику, аби вчасно реагувати на них. Зараз це експериментальні 10 вуликів, наш проєкт потребує багатьох спостережень, досліджень, тож будемо раді співпрацювати зі школярами, студентами та поширювати ідеї ІТ-бджільництва”, – каже співавторка проєкту “Amohive” Александра Курдіна.

Про готовність до співпраці вже заявили викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Кажуть, що готові долучитися до досліджень, запропонували ідеї, які ще показники можна додати до датчиків у вулику.

“Використовувати бджіл можна у різних сферах. Наприклад, на техногенному об’єкті, аби дізнатися, чи безпечно бути там людині. Такий розумний вулик можна поставити біля таких об’єктів, спостерігати за поведінкою бджіл, аби ухвалити рішення безпечні для людини. До запропонованих датчиків можна додати інші, аби збирати більше інформації, яка важлива у певному місці. Ми зі студентами охоче б долучилися до таких досліджень”, – сказав декан факультету Здоров’я людини, професор СНУ імені В.Даля Вадим Тарасов.

“Це цікава інноваційна ідея, яка дозволить у майбутньому розробити кілька курсів – для школярів, студентів закладів професійної та вищої освіти, – вважає старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу Проєкту USAID “Економічна підтримка України” Сніжана Леу-Севериненко. – Наш Проєкт USAID співпрацює з бізнесом, аби допомогти і молоді, і бізнесу – одним знайти роботу, іншим – надати її, це забезпечить довготривалий результат нашої роботи. Світ стрімко змінюється, маємо вже зараз говорити про професії майбутнього, ІТ-бджільництво – одна з таких”.