3-6 жовтня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) на базі Державної установи «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» (ВОФЛ) у селі Зміїнець Волинської області відбувся тренінг для фахівців державних фітосанітарних лабораторій з 13 областей України. Участь у навчанні взяв 21 фахівець – це завідувачі відділів та головні фахівці лабораторій. Це навчання спрямоване на те, щоб підвищити кваліфікацію, розповісти про сучасні методи дослідження зернових культур, зокрема ПЛР-тестування методом полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу (ПЛР-РЧ), навчити фахівців використовувати нові методи у своїй щоденній роботі. На основі результатів цього дослідження лабораторії видають висновок, на їх підставі бізнес отримує сертифікат, який потрібен для експорту зерна.

Директорка ВОФЛ Євгенія Лихач розповіла про роботу лабораторії та виклики, які має колектив сьогодні:

“Під час війни у нас змінилися запити від бізнесу – раніше основними об’єктами дослідження були лісо- та пиломатеріали, зараз – зерно. Цьогоріч лабораторія робить дослідження 24 сільськогосподарських культур, в тому числі 4 зернових методом ПЛР-РЧ для виявлення ГМО у культурах. Цей метод – один з найсучасніших та найточніших, результати видаємо впродовж робочого дня. Також лабораторія виробляє біопрепарати для захисту рослин на власних потужностях та розробляє нові.  Наступного року плануємо відкрити новий напрямок – із сертифікації насіння. Для цього потрібно пройти додаткову акредитацію на проведення такого виду послуг”.

Про основні принципи організації ПЛР-лабораторії розповіла заступниця директора ВОФЛ Анна Суворова. Учасники тренінгу дізналися, які документи необхідні для облаштування такої лабораторії, загальні вимоги до приміщень, перелік лабораторного обладнання.

“Метод ПЛР-РЧ дозволяє виконати дослідження швидко та точно. Дослідження цим методом вимагає правил безпеки при роботі з біологічними матеріалами. У колишній актовій залі ми облаштували ПЛР-лабораторію, розділивши залу на кілька окремих секторів, які потрібні для технологічного процесу. Враховуючи вимкнення електрики, ми передбачили блоки безперебійного живлення та генератори, аби обладнання працювало безперебійно, а ми мали змогу вчасно провести випробування та надавати заявникам протокол із точними результатами дослідження”, – сказала Анна Суворова.

Про реагенти та витратні матеріали, що використовуються у ПЛР-лабораторії, розповіла заступниця завідувача відділу фітосанітарного аналізу ВОФЛ Ірина Хоменко.

Крім теорії, під час тренінгу відбулися практичні заняття, на яких учасники дізналися, як провести пробопідготовку зразків рослин, вимоги до виділення ДНК/РНК, як провести фітосанітарну експертизу (аналізів) зразків зрізів гілок винограду для виявлення хвороб. Зокрема, навчалися проводити дослідження зразків методом ПЛР у режимі реального часу, правильно вести документацію, інтерпретувати результати досліджень, та дізналися, як розмежувати в часі  фітосанітарну експертизу (аналізів) та виявлення ГМО у рослинах.

“Зараз, коли Україна докладає значних зусиль для експорту зерна, маємо швидко реагувати на запити бізнесу. Зокрема, у нашій лабораторії ми проводимо дослідження, за результатами якого створюється протокол фітосанітарної експертизи, на основі якого формуємо та видаємо висновок, на підставі якого видається фітосанітарний сертифікат, який потрібен експортерам. З використанням новітніх методів дослідження, зокрема методу ПЛР-РЧ ми маємо змогу проводити аналізування значно швидше. Раніше на проведення досліджень нам потрібно було кілька днів, зараз впродовж одного робочого дня можемо його виконати. Сьогодні ділимося досвідом з тими колегами, які ще не використовують такі методи, але вже отримали обладнання і теж будуть виконувати ПЛР-дослідження”, – каже завідувачка відділу фітосанітарного аналізу ВОФЛ Тетяна Сулева.

Одна з таких – Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія, для якої Проєкт USAID закупив ПЛР-обладнання та витратні матеріали для проведення експертиз зерна.

“Цьогоріч наша лабораторія отримала сучасне обладнання, яке дозволяє проводити ПЛР-діагностику у режимі реального часу. Воно дозволяє швидко та точно виконати дослідження на наявність чи відсутність шкідливих організмів у зерні, яке аграрії везуть на експорт. Зараз тут, на тренінгу, я навчаюся працювати на такому обладнанні. Це пришвидшить нашу роботу, на деякі види досліджень у 2-3 рази, зможемо швидше виконувати заявки від агробізнесу, – каже завідувачка відділу фітосанітарного аналізу Олена Шевцова. – Вінниччина є прикордонною областю, межує з Молдовою, тож у перспективі це обладнання зможемо використовувати для проведення досліджень імпорту, який буде їхати до нас з країн Європейського Союзу. Також таке навчання важливе, щоб познайомитися з колегами з інших областей, налагодити комунікацію і звертатися у разі потреби. Це дуже корисно та  важливо для нашого професійного зростання”.

Начальниця відділу фітосанітарної експертизи та аналізу департаменту фітосанітарної безпеки та аналізу Держпродспоживслужби Ольга Башинська  говорить  про важливість такого навчання фахівців фітолабораторій:

“Сьогодні державна лабораторія виконує надзвичайно важливу роль – її фахівці беруть участь у ланцюжку експорту зерна, адже саме на підставі висновку експертизи державної фітосанітарної лабораторії видається сертифікат, який потрібен агроекспортеру. Тож підвищення кваліфікації працівників лабораторій дуже на часі. На тренінгу ми зібрали фахівців з 13 областей України, частина з яких вже проводить дослідження методом ПЛР-діагностики та видають ці документи. Метод ПЛР у реальному часі, якому навчаються фахівці, – це високоточний метод аналізу зерна для виявлення у ньому шкідливих організмів (бактеріологічних, вірусологічних збудників). Частина учасників хоче покращити свої навички проведення ПЛР-діагностики, частина – навчитися. Також завдяки Проєкту USAID цьогоріч дев’ять державних фітолабораторій отримали дуже потрібні для щоденної роботи витратні матеріали, їх вже почали використовувати для проведення досліджень”.

Навчання тривало до 6 жовтня. По завершенню навчання учасники пройшли тестування та отримали сертифікати про підвищення кваліфікації.

Нагадаємо, допомога агровиробникам, інфраструктурним компаніям, державним фітосанітарним лабораторіям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, яку реалізує USAID. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал для виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.

5 жовтня документальний фільм “Міста та їхні герої” вийшов в український прокат – кіноальманах із шести короткометражних стрічок, присвячених українським містам та їхнім героїчним мешканцям. Створення фільму стало можливим за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”.

Фільм можна побачити у 10 кінотеатрах мережі “Планета Кіно”.

Режисерами стрічок виступили Ольга Гібелінда та Андрій Литвиненко. Кошти від продажу квитків будуть передані фонду Тати Кеплер “Птахи” на відновлення пошкоджених будинків у Херсонській області.

Фільми знімали в шести різних містах, постраждалих від російського вторгнення – Баштанці, Охтирці, Іванкові, Харкові, Чернігові та Миколаєві. У кожному місті героями стали їхні жителі – звичайні українці, яких війна змусила відмовитись від основного заняття і перетворила на волонтерів та військових.

Так, героєм фільму про Миколаїв став підприємець-пивовар Дмитро Волощенко – один із найвідоміших волонтерів у місті. Про творчий бойовий дух Харкова розповідає акторка Театру ляльок Олена Озерова – з початком повномасштабного вторгнення вона переїхала у приміщення театру, який перетворився на гуманітарний центр.

Міський голова Баштанки Олександр Береговий у стрічці розповідає про те, як мешканці невеликого містечка у свій період часу змінили хід бойових подій всієї війни на південному напрямку. Ще один герой фільму – Геннадій Попенко, який до 2022 року був ведучим та актором, а переживши з сім’єю окупацію Іванкова, став бійцем тероборони та активним учасником життя громади.

Героєм із Чернігова став приватний охоронець Артем Ракітін, який під час облоги вивіз із міста понад 26 тисяч мешканців. А історія маленької Охтирки ілюструється розповідями Павла Ігнатченка – звукорежисера, котрий перетворив свою студію на цех з виробництва військових аптечок.

“У цьому фільмі ми показуємо простих українців різних спеціальностей і професій. Їхні заняття та ролі для всіх зрозумілі та звичні. І ці люди знайшли в собі щось таке, що дозволило їм в дуже страшних обставинах та критичних моментах залишитись людьми й робити важливі речі для того, щоб протистояти навалі ворога. Наш проєкт саме про це – про людяність, яка зараз є нашою надпотужною силою. Адже українські герої зараз – це прості люди навколо нас. І саме цю трансформацію звичайної людини в героя ми показуємо у нашому фільмі”, – говорить ініціатор проєкту “Міста та їхні герої” Денис Блощинський.

Протягом кількох місяців фільм показували у тих містах, де проходили зйомки – прем’єри пройшли в Баштанці, Охтирці, Іванкові, Харкові, Миколаєві, Чернігові, а також у Києві та Львові.

Восени стрічку покажуть у Німеччині і Франції.

Освітній проєкт «Агрокебети» та асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» запрошують на лекцію напряму «Агропідприємництво» проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Тема: «Факапи підприємця-початківця, механізми подолання».

🍞 Спікером буде надихаючий підприємець, власник пекарні «Хатинка пекаря» — Ярослав Бурківський.

Коли:  9 жовтня 2023 року о 18:30
Формат: онлайн-захід (zoom)

💡 Запрошуємо до реєстрації та участі: https://bit.ly/agrokebetypro-agbusiness