25 липня Директор Проєкту USАІD  “Економічна підтримка України” Тімоті Мадіган, голова Прилуцької військової адміністрації Володимир Чернов та 15  учасників – представників  органів місцевого самоврядування, благодійних, волонтерських організацій,  бізнесу, науки та культури підписали Меморандум про регіональне співробітництво зі створення та розбудови Мережі захисту культурної спадщини в контексті солідарної економіки у воєнний та повоєнний час у Чернігівській області. Прилуцький район обрали як пілотний з подальшою розбудовою Мережі в інших районах Чернігівщини.

Така співпраця має об’єднати ресурсний потенціал всіх зацікавлених сторін  задля створення та розвитку солідарних проєктів та ініціатив у Чернігівській області.

“Це можливість покращити наш район, об’єднати зусилля громадськості, бізнесу та влади, щоб ми отримали позитивний результат у громадах. Ми намагаємося консолідувати зусилля, аби досягти більшого ефекту. У наших планах – провести бізнес-форум, щоб створити сприятливі умови для розвитку локального бізнесу”, – сказав голова Прилуцької ВА Володимир Чернов.

“Я гордий, що сьогодні така кількість партнерів долучається до створення мережі з відновлення культурної спадщини у Чернігівській області. Проєкт USAID спрямований на підтримку бізнесів на деокупованих територіях. Торік ми почали цю роботу на Київщині. Спочатку просто спілкувалися, напрацьовували ідеї, у листопаді торік створили мережу, вона стала зростати і зараз нараховує 48 учасників. Так ми заклали основи для поширення мережі в інших  регіонах. За підтримки наших консультантів ми провели кілька заходів з розвитку солідарної економіки. Також ми створили позитивні відео, які показують досвід розбудови мережі та успішні бізнеси на Київщині. Успіхи у Київській області надихнули нас, тож ми вітаємо створення такої мережі на Чернігівщині та продовжуємо підтримувати громади”, – сказав директор Проєкту USАІD  “Економічна підтримка України” Тімоті Мадіган.

Консультантка Проєкту USAID Олена Мотузенко сказала, що команда консультантів з розвитку Мережі прагне  знайти ефективні шляхи, які дозволять громадам відновлюватися економічно та культурно:

“Сьогодні підписання Меморандуму – це декларація про те, що підписанти беруть на себе відповідальність. Ми, як команда, декларуємо готовність до співпраці, аби досягти таких результатів, які ми бачимо серед учасників київської мережі”? – сказала пані Олена.

Нагадаємо, Мережа захисту культурної спадщини в контексті солідарної економіки створена торік за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”. Пілотною територією для створення Мережі стала Київська область. За неповний рік своєї діяльності мережа об’єднала 48 учасників, які згенерували та запустили  понад 20 солідарних ініціатив та  проєктів, спрямованих на підтримку громад, локального бізнесу та збереження культурної спадщини.

Успішним досвідом учасники київської мережі поділилися  з Чернігівщиною.

Марина Антонюк – президентка Асоціації в’їзних туроператорів України готова ділитися досвідом з чернігівськими колегами:

“У нас є багато кейсів згуртування громад, ми провели багато заходів на підтримку солідарної економіки, бачимо, як відбувається ця співпраця між учасниками мережі, тож готові ділитися цими напрацюваннями. Щоб це запрацювало після перемоги, нам треба готуватися вже зараз. Після перемоги у нас буде багато робити, а часу на налагодження зв’язків не буде. Ми готові розповідати про чернігівські локації іноземцям, адже бачимо з їх боку зараз великий запит та зацікавленість у тому, що відбувається в Україні”.

Після підписання Меморандуму модераторка  зустрічі, консультантка Проєкту USAID Валерія Бондаренко провела  “мозковий штурм” з питань подальших кроків розбудови Мережі, під час якого учасники  поділилися своїми планами, ідеями  та обрали відповідальну за розвиток цього напрямку від Прилуччини. Нею стала заступниця голови Прилуцької військової адміністрації пані Олеся Кисленко. Долучитися до Мережі можуть інші  учасники з Чернігівщини.

Охочі долучитися до мережі на Чернігівщині можуть писати запит на електронну пошту: solidukr@gmail.com

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” закупив для потреб Вінницької обласної фітосанітарної лабораторії нове обладнання, яке допоможе швидко та якісно проводити фітосанітарні експертизи при підготовці зерна на експорт.

За міжнародним законодавством зерно та зернові культури, що експортуються до будь-якої країни, повинні відповідати фітосанітарним вимогам, і саме фітосанітарні лабораторії видають висновки фітосанітарної експертизи, які є підставою для оформлення відповідних дозвільних документів на експорт цієї продукції.

Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія в умовах повномасштабної агресії росії значно збільшила кількість експертиз, які проводить щодня. Навантаження зросло через заблоковані чорноморські порти, їхні фітосанітарні лабораторії не працюють. Наприклад, якщо у 2021 році кількість проведених експертиз 5 304, то у 2022 році цей  показник зріс майже на 50% і становив вже 7 835. Клієнтами лабораторії є як малі фермери, так і великі агроекспортери. Для проведення діагностики зерна потрібне сучасне обладнання та витратні матеріали, засоби захисту для працівників лабораторії. В умовах обмеженого фінансування з державного бюджету лабораторія не може повністю забезпечити ці потреби. Аби підтримати фітосанітарні лабораторії та збільшити їх потужності у підготовці зерна на експорт, Проєкт USAID закупив систему ПЛР-тестування (ПЛР – полімеразно ланцюгова реакція). Цей метод дозволяє швидше та точніше провести аналіз зерна та видати дозвіл на його експорт.

“Використання ПЛР-методики дозволить проводити бактеріологічну та вірусологічну експертизи з отриманням достовірних результатів в короткі терміни. Застосування ПЛР для діагностики шкідливих організмів дозволяє в короткі терміни (до 48 годин) виявити збудника в будь-якому рослинному матеріалі. Відкриває можливості для запровадження нових методів”, – говорить директорка Вінницької обласної фітосанітарної лабораторії Наталія Коваленко.

Також лабораторія отримала додаткове обладнання для проведення щоденних експертиз зерна: ваги аналітичні, мініцентрифуги, мікроскоп тринокулярний, рецикулятор бактерицидний, термошейкер та блок для мікропробірок, ультрафіолетовий бокс для проведення ПЛР-тестувань.

Також дуже актуальними для установи є допоміжне обладнання, витратні матеріали та засоби особистого захисту: скальпелі, хірургічні ножиці, пінцети, піпетки. наконечники з дозаторами, папір та пакети для стерилізації, пробірки, мірні стакани та інший лабораторний посуд, шапочки та бахіли одноразові медичні.  Вони  щоденно будуть використовуватися працівниками для проведення фітосанітарних експертиз, у тому числі, й зернових культур, що експортуються з України.

“Така допомога від Проєкту USAID “Економічна підтримка України” сприятиме ефективніше виконувати вимоги міжнародного законодавства та стандартів і методів проведення експертиз, виявляти та ідентифікувати шкідників у зерні, залучати додаткових спеціалістів та запроваджувати нові методи. А це, в свою чергу, дозволить пришвидшити проведення експертиз та видачу дозвільних документів на експорт та імпорт зернової продукції”, – каже пані Коваленко.

Допомога агровиробникам та інфраструктурним компаніям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, яку реалізує USAID. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал для виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.

17 – 20 липня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” заступник міського голови Маріуполя Сергій Захаров та директор комунального підприємства «Маріупольавтодор» Василь Клат взяли участь у навчальному візиті до Польщі. У містах Явожно, Вроцлав та Нізко побували на транспортних підприємствах, щоб дізнатися про управління транспортними потоками, навчитися визначати критерії ефективності роботи транспорту у місті, як уникнути помилок при створенні та вдосконаленні транспортної інфраструктури, плануванні її роботи на 5-10 років, організувати «зелений» транспорт (як обрати, зрозуміти окупність, отримати грантову підтримку).

Учасники поїздки дізналися, що у цих польських містах транспорт на 80% є електричним та отримує дофінансування з бюджету, є сучасне транспортне депо, створена система моніторингу транспорту, а транспортна компанія пропонує  «соціальний пакет» для працівників.

Також учасники поїздки домовились із президентом міста Явожно Павлом Сільбертом про передачу Маріуполю ще двох автобусів та технічного програмування для їх діагностики у січні 2024 року.

Нагадаємо, центри “Я – Маріуполь” отримали 8 автобусів з Польщі, які використовують для потреб переселенців у кількох містах України – Києві, Дніпрі, Вінниці та Моршині.

Такі навчальні поїздки відбуваються у межах програми “Маріуполь:ReBorn”, яка спрямована на залучення кращого досвіду міст Європи для відновлення Маріуполя після деокупації.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” розробив дорожню карту для 41 фермера Херсонської, Одеської, Миколаївської, Черкаської, Львівської, Вінницької та інших областей, які уклали угоди на постачання овочів  торговому дому  “Калинівка – Преміум”. Це тепличні помідори та огірки, морква, молода капуста, солодкий перець (болгарський) та цибуля. Документ регулює відносини між постачальником і покупцем за такими напрямками: якість продукції, супровідні документи, система оплати, логістика. Ця співпраця має допомогти аграріям налагодити взаємодію з ТД “Калинівка” із регулювання асортименту продукції, що постачається, та своєчасності розрахунків.

“У цій співпраці торговий дім «Калинівка-Преміум» бере на себе адміністрування  всього  ланцюжка – від  «поля» до  «полиці».  Від такої співпраці виграють і фермери, і супермаркети, і кінцевий споживач. Ми домовилися з фермерами, що вони вирощують і поставляють товар високої якості, який буде відповідати  вимогам нашим, наших клієнтів та кінцевих споживачів. На практиці це виглядає так: ми маємо розуміння, скільки овочів потрібно ринку у певний період часу та тримаємо баланс,  прогнозуємо асортимент, об’єми продукції, складаємо попередні ціни та робимо їх оперативне коригування,  формуємо замовлення, забираємо продукцію у фермерів, веземо у мережі та своєчасно  розраховуємось. Також ТД “Калинівка” допомагає фермерам брати участь у проєктах грантової підтримки для залучення ресурсів для розвитку господарств.  Це важливо для них, бо може частково вирішувати проблеми, особливо в період воєнного стану та дефіциту ресурсів”, – говорить заступниця директора ТД “Калинівка” Тетяна Меджитова.

Така співпраця допоможе малим фермерам налагодити збут продукції – тобто ризики не продати врожай значно зменшуються. Відтепер фермери не везуть свої овочі на ринок або по маленьких крамницях, а гарантовано продають ТД “Калинівка”, а вже потім овочі потрапляють у мережу національних супермаркетів – АТБ, Сільпо, Фора, Ашак, Метро,  Novus,  Varus,  Таврія, Пчілка, Велмарт, Мегамаркет, Екомаркет, Континент та інші. Це зменшує витрати фермерів на логістику та адміністрування продажів, дозволяє більше зосередитися на вирощуванні  якісного продукту.

Вже зараз фермери поставляють овочеву продукцію – цибулю, перець, капусту та моркву за програмою кооперації. Одним з таких є товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “Грінвіл”, яке вирощує овочі відкритого ґрунту у Миколаївській області. До цього року вирощували лише пізні овочі (цибуля, морква, буряк), але через те, що фермери Херсонщини зараз не можуть вирощувати овочі через окупацію та постійні обстріли з боку росії, господарство збільшило площі під овочами та додало до свого асортименту продукції ранні овочі.

“Цьогоріч, крім цибулі, ми посадили перець, моркву, пекінську капусту. Для нас це теж новий досвід, але ми реагуємо на виклики часу і нам цікаво спробувати нове у своєму бізнесі. Співпраця з ТД “Калинівка” важлива, бо ми не будемо відволікати свої ресурси на логістику – доставку овочів, перемовини з покупцями – це все бере на себе наш партнер. У цей час ми зможемо зосередитися на вирощуванні якісного продукту, від чого виграє наш кінцевий покупець у супермаркеті”, – сказала фінансова директорка ТОВ “Грінвіл” Анастасія Ківер.

Очікується, що у сезоні 2023 року  фермери, залучені до цієї  кооперації, планують виростити та продати 30-50 тисяч тон овочевої продукції.

В умовах екологічної катастрофи, яку російські війська влаштували на Херсонщині, підірвавши греблю Каховської ГЕС, попит на сезонні овочі в Україні зросте, адже вже засаджені полі на Херсонщині були залиті водою і фермери втратили врожай.