16 вересня Проєкт USAID “Економічна підтримка Східної України” (Проєкт USAID) та Мінрегіон (Міністерство розвитку громад та територій України) підписали Меморандум про співробітництво.

У ньому ідеться про сприяння реалізації стратегій та планів щодо відбудови України, соціально-економічного відновлення та відбудови інфраструктури регіонів та міст, які постраждали від військової агресії Російської Федерації.

Заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря зазначив, що досвід Проєкту USAID, який впродовж кількох років працював на Сході України, а зараз розширив межі роботи на всю Україну, дуже важливий та потрібний для відновлення багатьох об’єктів інфраструктури.

“Ваш досвід дуже важливий для відновлення регіонів України, тому ми ініціювали цей меморандум з відновлення інфраструктури, яка була зруйнована через агресію Росії. Дуже багато об’єктів критичної інфраструктури було зруйновано, відновлення потребують транспортні об’єкти, житлові будинки, школи, садочки, парки. Ми віримо, що кожна зруйнована будівля буде відновлена. І це буде комфортне середовище для жителів України – для життя та роботи. Віримо у нашу кооперацію та плідну співпрацю у багатьох секторах”, – сказав Іван Лукеря.

Проєкт USAID надасть технічну підтримку міністерству у відновленні громад, а також сприятиме залученню фінансування для відновлення України.

“Завдяки нашій співпраці з Міністерством розвитку громад та територій, експерти Проєкту USAID нададуть технічну підтримку за напрямами співпраці, щодо відновлення постраждалих громад та територій, а за потреби допоможуть міністерству залучити додаткове фінансування та інші ресурси для реалізації та розвитку спільної діяльності. Сподіваємося, що наші спільні зусилля будуть успішними, призведуть до ефективного відродження українських міст і громад, а також до створення комфортного та сучасного середовища для жителів України”, – зазначив керівник Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” Тімоті Мадіган.

Найближчим часом будуть визначені відповідальні з обох сторін за координацію спільної роботи.

Меморандум діятиме до 30 червня 2023 року.

13 вересня відбувся п’ятий інформаційно – діалоговий майданчик «Допомога бізнесу в умовах війни: релокація та відновлення».
Захід відбувся під егідою Команди підтримки реформ Мінекономіки України, представників Ощадбанк та Державна служба зайнятості, представників бізнесу та за сприяння Проєкту «Економічна підтримка Східної України».
Участь у заході взяли 90 представників малого та середнього бізнесу (МСБ), в тому числі релоковані підприємства, які зараз відновлюють роботу і зацікавлені у залученні грантів для створення бізнесів або їх масштабування.
У рамках державної програми “є-Робота” близько 11 тисяч українців подали грантові заявки на створення або відновлення бізнесу. З них 1115 заявок підтримані урядом. Перші отримувачі вже відкривають рахунки. Впродовж шести місяців отримувачі грантів мають створити робочі місця та взяти людей на роботу на 24 місяці.

“Нові заявки на отримання грантів надходять від підприємців на портал Дія щодня і на сьогодні їх вже майже 11 тисяч. Загалом переможці різних грантових програм запросили понад 700 мільйонів гривень. На цей проєкт уряд передбачив 40 мільярдів гривень, тому закликаємо підприємців і всіх, хто мріє розпочати власну справу, звертатись за грантовою допомогою від держави. Ми прагнемо зробити максимум, щоб кожен працездатний українець мав усі умови стати воїном на економічному фронті і таким чином наблизити нашу країну до перемоги над ворогом”, – сказала заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.

Наразі в уряді чекають на підтримку у Верховна Рада України законопроєкту, щоб відшкодовувати єдиний соціальний внесок тим підприємцям, які працевлаштовують молодь, ветеранів та інші вразливі категорії.
Щоб спростити роботу з бізнесом, на сайті Державної служби зайнятості виклали документи та поради, як можна отримати мікрогрант. Також є анонси подій, на яких можна отримати допомогу у заповненні заявки та уникнути помилок. Наприклад, спеціалісти радять заповнювати заявку у Дії від імені юридичної, а не фізичної особи.

“Серед поширених помилок – неправильно вказаний предмет гранту, бо інколи заявник пише про одне, а претендує на щось інше. У частині використання грантових грошей є певні обмеження, наприклад, на орендну плату можна використати не більше 25% гранту. Але головне – що ми отримуємо цікаві ідеї та бажання людей їх розвивати, створювати бізнеси”, – сказала заступниця директора Державної служби зайнятості Тамара Сохацька.

“Це добре, що люди активно подають заявки на створення чи відновлення бізнесу, бо сильна економіка – це запорука нашого успіху. Ми підтримуємо заявників лише з доброю діловою репутацією, бачимо, що є гендерна рівність серед заявників, вік – від 30 до 40 років, досвід ми не враховуємо, головне – бажання. Найбільше активні області, які подають заявки на гранти, – Вінницька, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська”, – Олена Гіль, заступниця директора департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу АТ “Ощадбанк”.

Серед причин відмови заявникам – наявність судових справ – 50% (кримінальні, заявник є відповідачем, учасником справи), негативна кредитна історія, недійсні паспорти, (прострочені невклеєні фото, описка у написанні прізвища – у грантовій заяві та за паспортом). Заявникам з негативною діловою репутацією банк відмовляє у наданні гранту. До такої репутації відносять одну або кілька складових: недійсний паспорт, арешт майна, несплачені податки.
Під час заходу учасники питали, як дізнатися про причини відмов, про можливість подачі грантових заявок з деокупованих територій.
Якщо заявники хочуть знати оцінки по своїх грантових заявках, треба звернутися на гарячу лінію до Державної служби зайнятості. Розголошувати конфіденційну інформацію третій особі банк чи служба зайнятості не можуть.
Також спікери радили підприємцям користуватися відкритими реєстрами, спробувати зробити виписку на себе самого. Цією ж інформацією також будуть користуватися представники банків, коли оцінюватимуть заявку.
Якщо була заборгованість по виплаті кредиту на 180 днів – це знижує бали в оцінці бізнес-плану. Наявність реєстрації ФОП (фізичної особи-підприємця) є обов’язковим на момент отримання гранту.
Підприємниця з Івано-Франківська Ірина Фіщук поділилася досвідом отримання гранту – вона тричі подавала грантову заявку, кожного разу виправляючи помилки у ній.
Наступного місяця Проєкт “Економічна підтримка Східної України” планує провести черговий діалоговий майданчик для підприємців та запросити спікерів, які зможуть відповісти на поширені питання бізнесу. Зокрема, підприємці просили обговорити питання оподаткування грантів.

У Стамбулі розпочався найбільший медовий конгрес світу – “Апімондія”. Захід триватиме 24 – 28 серпня. У складі делегації з України – бджолярі з різних областей України, експортери меду, виробники вуликів, медових напоїв, науковці.
Проєкт “Економічна підтримка Східної України” у співпраці зі Спілка пасічників України та Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримав участь 33 українських бджолярів у 47-му Конгресі “Апімондія-2022”.

“Після таких заходів у попередні роки ми отримали практичні речі – нові контракти та зв’язки, досвід. Після участі в Апімондії у 2020 році на 20% зріс продаж меду на експорт. Україна цікава світу, зокрема як виробник та експортер меду” , – каже Андрій Бажин – віцепрезидент Спілки пасічників України (СПАСУ).

Зараз вік бджолярів змінився, вони стали молодші. Відповідно, принесли до галузі більше інновацій.
24 серпня – у День Незалежності та перший день заходу – українська делегація розпочала із виконання державного гімну, після виконання якого вручила хліб зі словами подяки представникам країн, які надають військову допомогу Україні.
Під час конгресу покажуть відео, як українські пасічники під час війни качають мед, а також пасіки, які зруйновані через обстріли російськими військами. На стенді можна буде спробувати продукцію з України, побачити вулики, різний реманент, який сьогодні використовують пасічники. Планується, що відбудуться бізнес-перемовини.

“Нам потрібні технології на пасіці, цього українським бджолярам бракує. Тут можна запозичити досвід у Великої Британії, США, Німеччини, Франції. Контроль якості продукції – це лабораторні дослідження. Тут лідерами є Британія, Німеччини, США”, – говорить Володимир Постоєнко – директор Національного наукового центру “Інститут бджільництва імені Прокоповича”.

Роман Войтків, директор ТОВ «Українські медовики» вдруге бере участь у Апімондії. Цьогоріч він подав на конкурс 10 різноманітних напоїв власного виробництва. Таким чином він хоче прорекламувати власний бренд і привернути до нього увагу. Напої також представлені на українському стенді.