У 2023 році Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) в рамках Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (АГРІ-Україна) підтримував українські агрокомпанії-експортери, закуповуючи для них потужне обладнання, яке пришвидшить та збільшить експорт зерна з України.  

Для 16 компаній-партнерів Проєкт USAID придбав 146 одиниць обладнання на понад 12 мільйонів доларів США. Це вагони-хопери, максібеги для перевезення зерна, ваги для зважування автомобільного транспорту, пробовідбірники зерна, телескопічні навантажувачі, генератори та інше. Завдяки використанню цього обладнання компанії торік  експортували понад 203 тисячі тонн зерна.  

Як воно працює — ми зібрали відгуки агрокомпаній. 

Восени 2023 року компанія АгроКІМ, що входить до складу агрохолдингу ІМК, отримала 7 телескопічних навантажувачів, 3 автомобільних ваг та 3 генератори. Це обладнання активно використовується на потужностях холдингу у Полтавській, Чернігівській та Сумській областях.

“Завдяки тому, що у нас з’явилися потужні телескопічні навантажувачі, нам вдалось повернути у виробничий цикл та пришвидшити процеси завантаження зерна на додаткових складських комплексах напольного зберігання, не обладнаних механізованим завантаженням/вивантаженням. За день 1 навантажувач може навантажити на автотранспорт до 1 тис.  тонн зерна, це значно прискорило нашу роботу. До цього навантаження здійснювали старою, малопотужною радянською технікою”, – говорить операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.   

Лише за три місяці 2023 року – вересень-листопад — АгроКІМ експортував 23 178 тонн зерна (з них 12 762 тонн за допомогою обладнання від Проєкту USAID, що склало 10% від річного експорту компанії). 

Окрім 50 вагонів-зерновозів, компанія “НІБУЛОН” отримала два механічні пробовідбірники зерна, які встановили на філіях компанії, що на Дунаї. За п`ять місяців роботи обладнання дозволило провести вхідний контроль з визначення якості зерна для близько 15 000 авто або для 375 000 тонн. 

 Їх встановлення дало змогу приймати автотранспортом понад 320 машин, що складає 7,5 тис. тонн агропродукції на добу. Обладнання, яке для цих цілей використовувалось раніше, дозволяло опрацьовувати близько 200 авто на добу. 

 «Пробовідбірники Rakoraf, отримані від Проєкту USAID, дозволили нам прискорити приймання вантажу з автотранспорту, відбір проб у лабораторію та подальше відвантаження агропродукції на експорт”, – зазначив Валерій Реуцой, директор по роботі елеваторів “НІБУЛОНу”.  

Також НІБУЛОН активно використовує вагони-хопери для перевезення зерна із заблокованих річкових портів до морських. Разом із 50 вагонами від Проєкту USAID парк НІБУЛОНу склав 212 вагонів.  Економічний ефект від перевезень власним вагонним парком склав $1.7 млн. За липень – грудень 2023 року частку перевезення власними вагонами компанії збільшилася з 10% до 23%, що дозволило транспортувати 164 000 тонни зернової продукції.  

Компанія “Трайгон Фармінг Харків”, яка є підрозділом компанії Агроміно в Україні, отримала у 2023 році 550 максібегів. Це великі мішки багаторазового використання, за допомогою яких перевозять зерно. У кожен мішок поміщається 14 тонн зерна. Завдяки їх використанню компанія змогла перевезти у жовтні-листопаді 2023 року 7 659 тонн зерна, що складає 50% від загального експорту за ці два місяці.  Пшеницю, кукурудзу  та соєві експортували до Туреччини, Румунії, Ізраїлю. 

“Співпраця із Проєктом USAID допомогла нашій компанії збільшити обсяги експорту зернових під час війни. На початку минулого року ми дізналися про те, що для завантаження зерна є великі мішки – максібеги та вирішили спробувати їх у своїй роботі. Проєкт USAID придбав на наш запит ці мішки. За місяць ми перевозимо ними 3 тисячі тонн зерна. Раніше це робили іншими мішками або машинами. Загалом вже по два-три рази ми використали один і той же максібег, вони усі цілі, після використання повертаються до нас на наші потужності”, – говорить технічний директор компанії Олександр Андреєв.  

 Три телескопічні навантажувачі допомогли агрохолдингу “Астарта-Київ” збільшити відвантаження зерна на експорт з елеваторів компанії на Полтавщині та Хмельниччині.  За два місяці 2023 року – жовтень та листопад – компанія експортувала за допомогою цього обладнання 72 693 тонни зерна (пшениці, кукурудзи та ріпаку), що становить 10% від її загального річного експорту.  

У 2024 році Проєкт USAID продовжує підтримувати агрокомпанії, аби допомогти українському бізнесу експортувати зерно до світових споживачів.   

Нагадаємо, закупівля обладнання відбувається в рамках Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (АГРІ-Україна), яку реалізує Агентство США з міжнародного розвитку, для пом’якшення глобальної продовольчої кризи, що загострилася через жорстоку війну росії проти України.  

Більше про ініціативу за посиланням: https://www.usaid.gov/ukraine/agriculture-resilience-initiative-agri-ukraine

У серпні 2023 року Проєкт USAID Економічна підтримка України (Проєкт USAID) придбав 50 сучасних вагонів-хопперів «Нібулону» – одному з найбільших українських агровиробників та лідеру ринку експорту зерна. За п’ять місяців ці вагони перевезли із заблокованих річкових портів «Нібулону» до дунайських портів майже 30 тисяч тонн українського зерна, яке потім відправили до 25 країн. Загалом, за цей період вагони здійснили десять рейсів різними маршрутами та подолали 15 тисяч кілометрів.

Нагадаємо, закупівля обладнання відбувається в рамках Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (АГРІ-Україна), яку реалізує Агентство США з міжнародного розвитку, для пом’якшення глобальної продовольчої кризи, що загострилася через жорстоку війну росії проти України.

У 2023 році Проєкт USAID придбав для агрокомпаній обладнання, яке посилює спроможності експорту зернових.  Його закупили в українських виробників для компаній-агроекспортерів. Це допомагає українському бізнесу отримати додаткові замовлення, платити працівникам заробітну плату і податки до бюджету.

Зокрема, Проєкт USAID придбав у товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Кобзаренка” два  розвантажувачі вагонів мобільні (РВМ) та два бункери наземні перевантажувальні “Ковчег”. Завод Кобзаренка – це машинобудівне підприємство з потужностями на Сумщині та у Польщі, яке виготовляє сільгоспмашини різного призначення. Компанія має тридцятирічний досвід роботи у виробництві тракторних причепів та різних машин для аграріїв. Наразі асортимент компанії нараховує понад 200 машин та іншого додаткового обладнання.

“Для агробізнесу дуже важливо мати сучасну потужну техніку, саме таку виготовляє наш завод, – говорить Євгеній Христенко – керівник відділу збуту Заводу Кобзаренка Євгеній Христенко. – Торік Проєкту USAID ми продали чотири одиниці техніки. Вона користується попитом у наших клієнтів, що займаються експортом зернових. Ми як компанія-виробник постійно спілкуємося з аграріями, чуємо їхні побажання, вдосконалюємо наші розробки”.

Замовлення саме на РВМ від початку повномасштабного вторгнення Росії до України зросли у Заводу Кобзаренка в 10 разів. Це пов’язано зі спробою Росії заблокувати експорт зернових Чорним морем, тож аграрії змінили маршрути доставки зерна, яке стали більше везти залізницею через країни Європи. Відтак потрібне було обладнання, яке перевантажує зерно із вагонів української колії до вагонів, які їдуть європейською колією. Це можна зробити за допомогою РВМ.

“До 2021 року завод Кобзаренка продавав таких РВМ до 10 штук на рік. Коли почалася війна, аграрії не могли експортувати зерно Чорним морем, багато хто переорієнтувався на залізницю. Тож стали потрібні такі машини. Потужність однієї РВМ – 180 тонн на годину або три вагони на годину, але практика показує, що цей показник зменшується втричі – машині потрібно переїхати, переналаштуватися біля вагона. Виходить, що РВМ перевантажує 1 вагон на годину.  У 2022 році ми продали 116 таких РВМ”, – розповідає Євгеній Христенко.

Інша техніка, яку закупив для партнерів Проєкт USAID,  – це наземний перевантажувальний бункер “Ковчег”. Це обладнання дозволяє завантажувати зерно із зерновозів одразу у вагони, бо має шнек довжиною 5, 5 метрів. Воно було популярним і до війни, на нього залишається попит і наразі.

“Ми дуже вдячні, що під час війни маємо такі замовлення. Адже це допомагає нашій компанії утримувати працівників та платити їм заробітну плату. Чим більше буде замовлень, які сприяють розвитку українського бізнесу, тим потужнішою буде наша економіка”, – каже пан Христенко.

Наразі на підприємстві працюють 700 людей, ще 150 мобілізовані до Збройних Сил України.

Нагадаємо, закупівля обладнання відбувається в рамках Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні (АГРІ-Україна), яку реалізує Агентство США з міжнародного розвитку, для пом’якшення глобальної продовольчої кризи, що загострилася через жорстоку війну росії проти України.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) у 2023 році закупив витратні матеріали для роботи державних фітолабораторій. Чашки Петрі, пробірки, дозатори, ножиці, рукавички, халати та інші матеріали отримали дев’ять фітолабораторій. Це дозволяє вчасно виконували запити, пов’язані передусім із проведенням досліджень зразків зерна, адже фітолабораторії дають висновок, на підставі якого агроекспортер отримує сертифікат про якість зерна. Як під час війни працює Львівська фітолабораторія і чому ця допомога для них є важливою, читайте далі.

У Львівській фітолабораторії до 2022 року 70 % зразків, які надходили для досліджень, становили імпортні овочі та фрукти. Після початку повномасштабного вторгнення основними культурами, які надходять на дослідження, є зернові: пшениця, кукурудза, соя, ріпак, соняшник. Це сталося тому, що змінилися логістичні маршрути, які пов’язані з експортом зерна. Оскільки, експорт сухопутнім кордоном на час війни є набагато безпечнішим у порівнянні з морськими шляхами.

Раніше агроекспортери зверталися в основному до південних фітолабораторій – на Одещині та Миколаївщині, у 2022 році після спроб росії блокувати Чорноморські порти зерно повезли залізницею та автотранспортом через західні кордони. Тож за зразками стали більше звертатися до Львівської лабораторії.  У 2023 році тенденція не змінилася.

У Львівській фітолабораторії працюють 55 фахівців. Щодня до них надходить в середньому до 100 зразків для проведення досліджень. У 2023 році фахівці Львівської фітосанітарної лабораторії зробили 80 755 досліджень, з них зерна – 83 %.

На практиці це виглядає так. Компанії-агроекспортери звертаються до державного фітосанітарного інспектора із заявою про проведення фітосанітарних процедур. Інспектор відбирає зразки, які замовник доставляє у фітосанітарну лабораторію для проведення експертизи.

“Дослідження проводиться акредитованими методами на сучасному обладнані, що значно скорочує терміни проведення фітосанітарної експертизи, час якої в середньому становить 2 години. Вартість дослідження пшениці та кукурудзи становить 416 грн за один зразок, сої, ріпаку та соняшника – 262 грн. Аби виконати усі запити компаній з аналізів зразків зерна, потрібні витратні матеріали. Вони використовуються у значній кількості в щоденній роботі, лабораторія постійно потребує їх. Під час війни придбання таких матеріалів ускладнилося через зменшення пропозицій на ринку, збільшення їх вартості та через те, що вони не відносяться до першочергових бюджетних платежів. Тож витратні матеріали від Проєкту USAID допомогли фахівцям лабораторії продовжувати працювати та виконувати дослідження”, – розповідає директорка Львівської фітолабораторії Надія Кіш.

У жовтні 2023 року 2 фахівців лабораторії взяли участь у навчанні сучасних методів аналізу, яке організував Проєкт USAID. Навчання проходило на базі Волинської обласної фітосанітарної лабораторії. Участь у ньому взяв 21 фахівець із 13 державних фітолабораторій Під час навчань фахівці підвищили свій професійний рівень, отримали нові теоретичні знання та практичні вміння і навички проведення випробувань.

Нагадаємо, допомога агровиробникам, інфраструктурним компаніям, державним фітосанітарним лабораторіям є частиною Ініціативи стійкості сільського господарства в Україні, яку реалізує USAID. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал для виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.