15 грудня у лівобережному районі Києва відкрили побутовий центр підтримки переселенців “Я – Маріуполь”.

Участь у заході взяли представники місії USAID в Україні, Маріупольської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Данської ради у справах біженців, Save the Children.

Маріупольці можуть отримати у центрі послуги з прання, перукаря, стоматолога, також тут працює коворкінг та кімната для дітей.

“У столиці проживає понад 20 тисяч маріупольців. Чимало з них – на Лівому березі Дніпра. Тому, щоб надавати якісні послуги, вирішили відкрити побутовий центр. Відповіли на запити людей та розширили комплекс послуг. Ми хочемо, щоб центри допомагали маріупольцям не втрачати віру в себе та в Україну”, – сказав на відкритті центру Маріупольський міський голова Вадим Бойченко.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” оплатить роботу консультантів із працевлаштування, які у центрах “Я – Маріуполь” допомагатимуть людям знайти роботу. Планується, що такі консультації можна буде безкоштовно отримати із січня 2023 року.

В Україні вже створено 16 таких центрів у Дніпрі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кривому Розі, Кропивницькому, Львові, Одесі, Рівному, Тернополі та інших містах. Щодня їх відвідують сотні маріупольців.

Нагадаємо, за сприяння Проєкту USAID Маріупольська міська рада розробляє стратегію відновлення міста – проєкт “Маріуполь: ReBorn”. До створення візії міста долучені партнери із Польщі (громадські інституції та місцева влада), Європейського банку реконструкції та розвитку.

За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” 3 – 4 грудня відбувся тренінг із сертифікації органічного бджільництва. Учасники заходу – понад 50 бджолярів, а також представники лабораторій із сертифікації меду та продуктів з нього, науковці та представники профільних асоціацій – дізналися про вимоги, які сьогодні діють для органічного бджільництва.

Тренер, експерт з органічного виробництва Олександр Гера розповів про органічні стандарти у світі, напрямки продукції, які підлягають сертифікації, обсяги експорту українського медового ринку, переваги та недоліки органічного меду в Україні.

Ще кілька років тому Україна експортувала 200 тонн органічного меду. За останні п’ять років ця цифра зросла втричі. Серед переваг продажу органічного меду – вища зацікавленість від іноземних покупців, вища ціна на такий мед та позитивний імідж як конкретного бджоляра, так і галузі в цілому.

Учасники отримали практичні поради, як організувати органічну пасіку, яких стандартів виробництва потрібно для цього дотримуватися, яка економічна доцільність та перспективність такої пасіки.

“Передусім пасіка має бути офіційно зареєстрованою у Держпродспоживслужбі. Її сертифікація як органічної передбачає, що уся продукція є безпечною, відбувається дотримання вимог на усіх стадіях виробництва меду – підготовки вуликів, обробки від шкідників, запобігання хворобам бджіл, дотримання санітарних вимог під час збору меду та його продажу, ведення щоденників своєї діяльності. Наявність документу (сертифікату) дозволяє бджоляреві дорожче продати свій мед, продукцію з нього. Під час тренінгу бджолярі почули поради, як дотримуватися таких вимог навіть на невеликій пасіці”, – сказав експерт з органічного виробництва компанії ТОВ “Органік Стандарт” Олександр Гера.

Отримання сертифікату із органічного бджільництва дозволить українським бджолярам підвищити рентабельність своїх пасік та потенційно збільшити експорт меду до країн Європейського Союзу.

Один з найбільших запитів бізнесу – поповнення обігових коштів. Зараз, коли по всій Україні відбуваються екстрені та планові відключення електрики, бізнес намагається перейти на альтернативне живлення, щоб продовжувати працювати. Для невеликих крамниць, кав’ярень, аптек це може бути дизельний або бензиновий генератор. Отримати кредит на його покупку на період від 6 до 60 місяців можна в Ощадбанку. Про це 29 листопада під час інформаційно-діалогового майданчика “Допомога бізнесу в умовах війни:релокація та відновлення” сказав начальник філії Івано-Франківського обласного управління акціонерного товариства “Ощадбанк” Любомир Ерстенюк.

“Ощадбанк пропонує кредити на енергозбереження – на закупівлю генераторів, сонячних панелей. Це обладнання може бути заставою, якщо укладений договір між підприємцем-покупцем і продавцем генератора. Але у випадку кредитування майнові права належатимуть банку до повної виплати кредиту. Або клієнт може надати інше майно у заставу. Перший внесок складає до 30% суми кредиту. Кредитна ставка складає від 0 до 5% на період воєнного стану”.

Зараз 70% усіх кредитів складають кредити за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Кредит на стартап за цією програмою банк не видає. Також такий кредит не отримає бізнес, що продає тютюн, алкоголь, заробляє, надаючи в оренду приміщення.

“Часто клієнти думають, що державна програма 5-7-9 означає пільгові умови розгляду заявки на кредит. Це не так, адже це кредит, клієнта очікує стандартний розгляд заявки, де банк перевіряє позичальника, його кредитну історію. Програма 5-7-9  – це перша масштабна програма, яка підтримує бізнес та підприємництво. До війни ставка 5-7-9 була низькою та привабливою для бізнесу. Зараз, з урахуванням інфляції до 30% на рік, це неймовірна можливість для бізнесу”, – каже пан Ерстенюк.

Також Ощадбанк пропонує кредити на відновлення бізнесу, який постраждав в результаті бойових дій. Умовою такого кредиту є розташування потужностей у зоні понад 50 км від бойових дій.

Інформаційно-діалоговоий майданчик “Допомога бізнесу в умовах війни:релокація та відновлення” відбувся за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України”, Команди підтримки реформ Мінекономіки України, участі Асоціації українських банків, представників АТ “Ощадбанк”.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” на запит Мирноградської міської ради закупив водоочисне обладнання (станції фільтрації води) для Мирнограда (Донецька область). Їх встановлять у двох міських школах , де наявні свердловини, з яких будуть очищати воду. До станції фільтрації входять ємності для води (1000 літрів), фільтри, насосні станції, система зворотнього осмосу, труби, картриджі та інше допоміжне обладнання, яке потрібне для роботи станції.

Це дозволить створити альтернативні джерела питної води для містян.

Через бойові дії було пошкоджено Південно-Донбаський водопровід, який постачав воду до міста, Мирноград був підключений до альтернативного джерела – Карлівського водосховища. Воду із цього водосховища люди отримують три дні на тиждень, ця вода не є питною, потребує кип’ятіння, тож жителі відчувають нестачу чистої питної води.

“Ці дві станції фільтрації води, які ми отримали від Проєкту USAID “Економічна підтримка України”, дозволять частково вирішити проблему з водопостачанням. Ми будемо фільтрувати воду зі свердловин, які є у школах. Дебет кожної свердловини дозволяє отримати щодоби до 10 000 літрів води. Жителі міста зможуть прийти зі своїми ємностями та безкоштовно набрати води. Плануємо, що одна людина може взяти 5 літрів на день. Сподіваємося, ці станції дозволять отримати доступ до питної води майже половині жителів міста”, – розповів Денис Томаза – начальник відділу з питань інноваційної політики та інвестиційної діяльності Мирноградської міської ради.

Спеціалісти розраховують до 5 грудня завершити монтувати станції фільтрації води, після цього воду візьмуть до лабораторії на аналіз. Маючи сертифікат, який підтверджує її якість як питної, воду почнуть давати жителям.

За оцінками міських чиновників, наразі у Мирнограді понад 30 тисяч жителів,  з них третина – переселенці, які приїхали до міста у 2014 році, понад 1000 осіб – після початку повномасштабної аргесії Росії в 2022 році.