Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) сприяв налагодженню контактів між фундацію Howard G. Buffett Foundation (HBF) та державними підприємствами, які забезпечують експорт зерна з України під час війни.

Одним із викликів роботи таких підприємств (морських портів та державних фітосанітарних лабораторій) є відсутність електрики через аварійні та екстрені відключення. HBF погодилися безкоштовно передати 13 генераторів вартістю $179 000 для регіональних лабораторій Держпродспоживслужби (обслуговують понад 60% українського сільськогосподарського експорту), а також 16 генераторів вартістю $280 000 українським портам та службам Адміністрації морських портів України (АМПУ). Це, переважно, промислові дизельні генератори, які дозволять забезпечити безперебійний процес підготовки та експорту української аграрної продукції за умов відсутності електроенергії у мережі.

“Відсутність енергопостачання для портів означає практично повну зупинку усіх виробничих процесів. А це значить – уповільнення темпів перевалки вантажів, зокрема і гуманітарних, з продовольством для найбідніших країн. Генератори потрібні нам як стратегічний резерв, який забезпечить безперебійну роботу всіх філій та підприємств морської галузі. Ми дуже вдячні нашим західним партнерам, які надали донорську допомогу в отриманні необхідного альтернативного джерела живлення. Ці генератори допоможуть забезпечити продовження експорту української агропродукції в умовах війни, допомагаючи мінімізувати вплив конфлікту на глобальну продовольчу безпеку”, – коментує керівник державного підприємства “АМПУ” Олексій Востріков.

Проєкт USAID фасилітував спілкування з Держпродспоживслужбою України, АМПУ та фундацією, щоб визначити потреби органів влади та підготувати документи для доставки генераторів до України. Наразі генератори вже знаходяться на складах у Львові та Одесі. Незабаром обладнання доставлять на підприємства для встановлення.

Експерти Київської школи економіки створили Посібник із покроковими інструкціями для успішної релокації малого і середнього бізнесу (МСБ) до більш безпечних регіонів України та їх подальшої адаптації на новому місці. Ініціатива реалізована за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» (Проєкт USAID). 

Посібник із релокації розроблений з урахуванням аналізу тих проблем, які довелось вирішувати бізнесу з перших днів повномасштабної війни. Він дає змогу підприємцям  проаналізувати та ухвалити  рішення щодо релокації, оперативно знайти регіон для переміщення, що відповідає профілю бізнесу, створити на підприємстві групу з релокації та підготувати покроковий план з урахуванням фізичної безпеки процесу, необхідності переміщення основного або/чи усього персоналу, матеріальних активів  та відновити діяльність у новому регіоні.

У Посібнику міститься корисна інформація про контакти в місцях нової локації бізнесу, наявність місцевих ринків для продукції чи послуг вашого бізнесу, трудових ресурсів (у разі необхідності), а також про наявність експортних можливостей, оскільки більшість умовно безпечних регіонів розташовані безпосередньо біля західних та південних кордонів України.

«Навіть якщо в даний момент ви не бачите  потреби у релокації бізнесу через воєнну загрозу, підготовка плану на випадок погіршення безпекової ситуації буде доцільною. Важливо завчасно подбати про вибір регіону, який більше підходить для профілю вашого бізнесу. Чим більш детальним буде такий покроковий план дій, тим менше на вас як власника або управлінця чекає несподіванок і витрачених коштів. Наш посібник допоможе підготуватися та подбати про “підводні камені” релокації та дає необхідні знання для адаптації в новому регіоні», – зазначає Вадим Бізяєв, керівник групи дослідників від Київської школи економіки.

Ознайомитися з повною та скороченою версією Посібника можна на за посиланням RELOCATION.KSE.UA. На сайті також доступна інформація про державні та регіональні програми підтримки бізнесу, грантові програми уряду України, міжнародних організацій та благодійних фондів для мікробізнесу та МСБ, а також можливостей долучення до них.

22 грудня відбувся 8-ий інформаційно-діалоговий майданчик “Допомога бізнесу в умовах війни: релокація та відновлення”.

Участь у заході взяли близько 60 представників бізнесу, Ощадбанку, Львівської міської ради, консультанти з енергоефективності. Говорили про альтернативне енергозабезпечення бізнесу та програми підтримки малого та середнього бізнесу під час війни та в умовах аварійних відключень електроенергії.

Учасники дізналися про варіанти імпорту енергетичного обладнання та ті компанії, які його забезпечують.

“З жовтня ми поставили на український ринок понад 19 тисяч зарядних станцій для освітлення домівок, роботи маленьких бізнесів – салонів, кав’ярень, лікарів, станцій техобслуговування автомобілів. Ми живемо в умовах, коли енергія – це можливість бути на роботі та на зв’язку. Зараз потрібні маленькі зарядні станції. Ми надаємо приклад того, як із нашим обладнанням можна організувати це вдома. Ці станції будуть вагомим внеском у накопичення енергії. Ринок збільшився у десятки разів, ми продовжуємо постачати у величезній кількості генератори та прогнозуємо зростання джерел енергонезалежності для родин, адже це формує енергонезалежну країну. Водночас нам потрібно інвестувати час та гроші у просвітництво, щоб навчити людей користуватися електроприладами”, –  сказав Валерій Яковенко – співзасновник компанії “DroneUA” та представник імпортера продукції «EcoFlow».

Представниця компанії-перевізника розповіла про можливість замовлення генераторів та старлінків у США та країнах ЄС.

“Перед нами були величезні виклики з імпортом енергообладнання, згодом уряд зняв мито на ввезення таких товарів. На ринку України великий дефіцит, тож маємо потребу в імпорті. У нас діє програма Шопінг – люди можуть купити товари у США та ЄС за цінами виробника, а ми доставимо ці товари в Україну. З осені 2022 найпопулярніші магазини – з продажу безперебійних станцій та генераторів, старлінків. Ми використовуємо різні сервіси (авіасполучення, вантажівки), щоб доставити це обладнання в Україну. Замовлення ростуть, люди потребують зв’язку та електрики. Зараз приймаємо для відправки акумулятори у Польщі, але вони мають бути нові”, – сказала директорка із підтримки клієнтів компанії “Nova Poshta Global” Олена Твердовська.

Бізнес може придбати генератор та інше обладнання для альтернативного енергозабезпечення у кредит від Ощадбанку.  При цьому власний внесок має складати не менше 30% вартості. Розрахований такий кредит на термін  від 6 до 60 місяців.

“Обладнання можна купити за кордоном і на час його доставки (це може бути кілька місяців) отримати відтермінування платежів. Такі кредити беруть підприємці, які займаються торгівлею, виробництвом, надають послуги та юридичні особи. Вимога банку – позитивна кредитна історія. Запити на кредити можуть подавати підприємці з підконтрольних уряду України територій та деокупованих територій (крім Херсона). Зараз опрацювали понад 20 заявок на суму 18 мільйонів гривень. Середній час від подачі заявки на кредит до видачі грошей –  7-10 днів, – сказав, начальник управління кредитної експертизи Департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу акціонерного товариства “Ощадбанк”  Андрій Попик.

Зараз в Україні впроваджують регіональні програми допомоги бізнесу в забезпеченні електроенергією. Одна з таких діє у Львові. Львівська міська рада запровадила ваучери на релокацію – до 100 тисяч гривень. Ці гроші можуть отримати підприємці, які перереєстрували свій бізнес у Львівській громаді на компенсацію оренди приміщення. Також є компенсаційні ваучери на часткову компенсацію пошкодженого майна в результаті обстрілів. Новий вид ваучерів – на енергозабезпечення: Львівська міська рада покриває до 50% вартості генераторів, акумуляторів та павербанків для малого бізнесу (кав’ярні, пекарні, лікарні, перукарні та інші соціально важливі заклади), але при цьому цей бізнес виконує соціальну функцію – стає свого роду пунктом незламності, надаючи людям можливість підзарядити телефони, зігрітися, випити гарячого чаю. Для зменшення навантаження на бізнес звільнили їх від сплати деяких видів податку (на рекламу). Інша програма підтримки діє на Закарпатті. Ощадбанк підписав меморандум із Закарпатською обласною адміністрацією, яка сплачує 30% кредиту за клієнта.

Консультант з енергоефективності та альтернативної енергетики Антон Шапковський розповів про дотримання вимог із встановлення генераторів у виробничих приміщеннях, на вулиці.

“Зараз починається хвиля повернень обладнання на ремонт через недотримані вимоги експлуатації. Біля аптеки чи магазину генератор стоїть на вулиці, під вікнами сусідніх будинків. Може бути отруєння чадним газом, ризик ураження електрикою через пошкоджений кабель, часто при такому встановленні немає заземлення, пішоходи можуть травмуватися. Треба забезпечити правильне відведення газів подалі від людей та квартир”, – зазначив Антон Шапковський.

Також учасники майданчика дізналися, чому обладнання, зроблене самостійно, не є кращим за придбане. З безпекових питань, для швидкості зарядки радили використовувати сертифіковане обладнання, особливо, коли ідеться про живлення дорогих пристроїв. Імпортувати енергетичне обладнання можна із США та ЄС, з Китаєм зараз немає сполучення через карантин там, планують відновити поставки з лютого. Обговорили перспективи та зміни в енергозабезпеченні, які неминуче прийдуть і які є необхідними для відбудови сталої нової економіки України.

Захід відбувся під егідою Команди підтримки реформ Міністерства економіки України та за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

15 грудня у лівобережному районі Києва відкрили побутовий центр підтримки переселенців “Я – Маріуполь”.

Участь у заході взяли представники місії USAID в Україні, Маріупольської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Данської ради у справах біженців, Save the Children.

Маріупольці можуть отримати у центрі послуги з прання, перукаря, стоматолога, також тут працює коворкінг та кімната для дітей.

“У столиці проживає понад 20 тисяч маріупольців. Чимало з них – на Лівому березі Дніпра. Тому, щоб надавати якісні послуги, вирішили відкрити побутовий центр. Відповіли на запити людей та розширили комплекс послуг. Ми хочемо, щоб центри допомагали маріупольцям не втрачати віру в себе та в Україну”, – сказав на відкритті центру Маріупольський міський голова Вадим Бойченко.

Проєкт USAID “Економічна підтримка України” оплатить роботу консультантів із працевлаштування, які у центрах “Я – Маріуполь” допомагатимуть людям знайти роботу. Планується, що такі консультації можна буде безкоштовно отримати із січня 2023 року.

В Україні вже створено 16 таких центрів у Дніпрі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кривому Розі, Кропивницькому, Львові, Одесі, Рівному, Тернополі та інших містах. Щодня їх відвідують сотні маріупольців.

Нагадаємо, за сприяння Проєкту USAID Маріупольська міська рада розробляє стратегію відновлення міста – проєкт “Маріуполь: ReBorn”. До створення візії міста долучені партнери із Польщі (громадські інституції та місцева влада), Європейського банку реконструкції та розвитку.

За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” 3 – 4 грудня відбувся тренінг із сертифікації органічного бджільництва. Учасники заходу – понад 50 бджолярів, а також представники лабораторій із сертифікації меду та продуктів з нього, науковці та представники профільних асоціацій – дізналися про вимоги, які сьогодні діють для органічного бджільництва.

Тренер, експерт з органічного виробництва Олександр Гера розповів про органічні стандарти у світі, напрямки продукції, які підлягають сертифікації, обсяги експорту українського медового ринку, переваги та недоліки органічного меду в Україні.

Ще кілька років тому Україна експортувала 200 тонн органічного меду. За останні п’ять років ця цифра зросла втричі. Серед переваг продажу органічного меду – вища зацікавленість від іноземних покупців, вища ціна на такий мед та позитивний імідж як конкретного бджоляра, так і галузі в цілому.

Учасники отримали практичні поради, як організувати органічну пасіку, яких стандартів виробництва потрібно для цього дотримуватися, яка економічна доцільність та перспективність такої пасіки.

“Передусім пасіка має бути офіційно зареєстрованою у Держпродспоживслужбі. Її сертифікація як органічної передбачає, що уся продукція є безпечною, відбувається дотримання вимог на усіх стадіях виробництва меду – підготовки вуликів, обробки від шкідників, запобігання хворобам бджіл, дотримання санітарних вимог під час збору меду та його продажу, ведення щоденників своєї діяльності. Наявність документу (сертифікату) дозволяє бджоляреві дорожче продати свій мед, продукцію з нього. Під час тренінгу бджолярі почули поради, як дотримуватися таких вимог навіть на невеликій пасіці”, – сказав експерт з органічного виробництва компанії ТОВ “Органік Стандарт” Олександр Гера.

Отримання сертифікату із органічного бджільництва дозволить українським бджолярам підвищити рентабельність своїх пасік та потенційно збільшити експорт меду до країн Європейського Союзу.