За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” 3 – 4 грудня відбувся тренінг із сертифікації органічного бджільництва. Учасники заходу – понад 50 бджолярів, а також представники лабораторій із сертифікації меду та продуктів з нього, науковці та представники профільних асоціацій – дізналися про вимоги, які сьогодні діють для органічного бджільництва.
Тренер, експерт з органічного виробництва Олександр Гера розповів про органічні стандарти у світі, напрямки продукції, які підлягають сертифікації, обсяги експорту українського медового ринку, переваги та недоліки органічного меду в Україні.

Ще кілька років тому Україна експортувала 200 тонн органічного меду. За останні п’ять років ця цифра зросла втричі. Серед переваг продажу органічного меду – вища зацікавленість від іноземних покупців, вища ціна на такий мед та позитивний імідж як конкретного бджоляра, так і галузі в цілому.
Учасники отримали практичні поради, як організувати органічну пасіку, яких стандартів виробництва потрібно для цього дотримуватися, яка економічна доцільність та перспективність такої пасіки.
“Передусім пасіка має бути офіційно зареєстрованою у Держпродспоживслужбі. Її сертифікація як органічної передбачає, що уся продукція є безпечною, відбувається дотримання вимог на усіх стадіях виробництва меду – підготовки вуликів, обробки від шкідників, запобігання хворобам бджіл, дотримання санітарних вимог під час збору меду та його продажу, ведення щоденників своєї діяльності. Наявність документу (сертифікату) дозволяє бджоляреві дорожче продати свій мед, продукцію з нього. Під час тренінгу бджолярі почули поради, як дотримуватися таких вимог навіть на невеликій пасіці”, – сказав експерт з органічного виробництва компанії ТОВ “Органік Стандарт” Олександр Гера.
Отримання сертифікату із органічного бджільництва дозволить українським бджолярам підвищити рентабельність своїх пасік та потенційно збільшити експорт меду до країн Європейського Союзу.
До повномасштабного вторгнення росії Ганна разом із чоловіком Сергієм за сприяння Проєкту USAІD “Економічна підтримка України” розвивала на Донеччині мережу центрів робототехніки, їх відвідували понад 200 дітей. Усі центри зруйновані через обстріли російських військ. Про свій досвід Ганна розповіла президенту Естонії. На думку Анни, такі змагання — це ще один шанс заявити про Україну, про те, що навіть під час війни діти хочуть навчатися, розвиватися та створювати технології майбутнього.