За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” у миколаївському Будинку офіцерів флоту відбувся прем’єрний показ кіноальманаху “Міста та їхні герої” – циклу з шести короткометражних фільмів, присвячених українським містам та їхнім героїчним мешканцям. Один із фільмів присвячено саме Миколаєву.

Героєм стрічки “Миколаїв. Смак перемоги” став місцевий підприємець-пивовар Дмитро Волощенко, який після початку повномасштабної війни став одним з найвідоміших волонтерів в місті.

Перед прем’єрою в Миколаєві ініціатор проєкту “Міста та їхні герої” Денис Блощинський підкреслив, що цей захід є своєрідним символом незламності українців, які не лише переживають випробування війною, але й роблять великий внесок у захист країни та своїх міст.

“Цим проєктом ми підтримуємо національну єдність та військово-патріотичний дух українців. Документуємо історії місцевих жителів, які стали героями у своїх містах, та комунікуємо українські наративи за кордоном, щоб посилити увагу світу до нашої країни”, – додав Блощинський.

Герой фільму Дмитро Волощенко пригадує, що фільм знімали майже рік тому під час обстрілів.

“Ми знімали цей фільм, коли прилетіло усюди по місту. По бару, по готелю, по ресторану та пабу. Коли перебіжками, коли щоночі десятки ракет”, – говорить Дмитро. І додає:

“Війна дуже сильно змінила багатьох із нас. Головне, щоб зміни відбувалися далі. Ми маємо, змінивши себе, змінити країну, в якій ми живемо і за яку вже стільки часу боремося”.

Протягом тижня до прем’єри в  Миколаєві діяла також фотовиставка в межах проєкту “Міста та їхні герої”, де показували  світлини, зроблені в різних містах України, постраждалих від російського вторгнення. На виставці можна було побачити роботи провідних українських фотографів, серед яких, зокрема, Владислав Содель, Валентин Кузан, Арсеній Герасименко, Роман Пашковський, Олег Тоцький, Ігор Тишенко

Героями фотовиставки з Миколаєва стали  містяни, яких війна перетворила на справжніх героїв:

– медична працівниця Ганна Бутенко, яка відкрила волонтерський склад допомоги військовим та цивільним;

– приватний підприємець Аркадій Дагобян, чий волонтерський центр став одним із перших волонтерських гуманітарних центрів, який відкрився в Миколаєві від початку великої російсько-української війни;

– депутат Миколаївської обласної ради Євгеній Ігнатенко, який поєднує військову службу і забезпечення потреб миколаївців;

– спеціаліст із встановлення та налагодження систем відеоспостереження Костянтин Іващенко, який тепер ремонтує безпілотники;

– громадський діяч Микола Фатєєв, який до війни працював на глиноземному заводі в порту, а після її початку – у волонтерському центрі в ДОФ;

– професійний тренер зі змішаних єдиноборств та колишній тренер збірної України Олег Шевченко, який змінив тренування на лінію фронту;

– директор кораблебудівного інституту у складі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Олександр Бондаренко, який прямо з окопів продовжує викладати студентам лекції.

Мета проєкту “Міста та їхні герої” – показати правду про героїзм українського народу і трансформацію звичайної людини у справжнього героя. У шести українських містах – Харкові, Миколаєві, Чернігові, Охтирці, Баштанці та Іванкові – автори проєкту обрали свого героя для документального фільму про місто. Кожен фільм розкриває свою сторінку волонтерства, дієвості та любові до власної країни від українців. Режисерами стрічок виступили Ольга Гібелінда та Андрій Литвиненко.

Шість короткометражних документальних фільмів “Міста та їхні герої” вже представили в Баштанці, Охтирці, Іванкові, Харкові, Миколаєві. Далі проєкт покажуть у Чернігові, Києві та Львові. Більше про “Міста та їхні герої” – на сайті проєкту та на сторінках у соцмережах.

10-11 червня у Києві відбувся Волонтерський саміт для молоді Youth Summit від Координаційного центру «Сила молоді» Української академії лідерства за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Участь у заході взяли 180 учасників з різних регіонів України – представники молоді, які говорили про запровадження сталої культури волонтерства та поділилися ідеями для реалізації волонтерських проєктів у своїх громадах.

Під час саміту відбулися панельні дискусії з представниками відомих громадських організацій, серед яких Українська Волонтерська Служба, Восток SOS, JuniorS, Р.І.Д., Будуємо Україну Разом, Veteran Hub, Let’s do it Ukraine, UNICEF Ukraine, U-Report Ukraine, СпівДія, Мріємо та діємо.

Своїм волонтерським досвідом з учасниками Youth Summit поділився громадський діяч, засновник благодійного фонду Сергій Притула.

Учасники заходу працювали у групах над створенням стратегії популяризації різних видів волонтерства: екологічного, урбаністичного, спрямованого на відновлення національної ідентичності, допомозі вразливим категоріям населення, організації дозвілля для дітей та юнацтва, формування здорової нації.

«Дуже люблю брати участь в таких подіях, бо це завжди неймовірний конект з класними людьми, активною молоддю, яка дійсно прагне змін в Україні. Це завжди заряджає, ми стаємо зірочками, які сяють і запалюють інших! Класно бачити запал в очах людей, коли вони розказують про справу, якою займаються. Брейнштормінг ідей для розвитку України – моя улюблена частина, адже так я зрозуміла, що після перемоги нам є над чим і для чого працювати, та є активні та свідомі громадяни, які прагнуть щось робити. Творимо себе – творимо Україну!», – поділилася своїми враженнями учасниця Youth Summit Вікторія Каптановська.

«Ми, як команда організаторів саміту, в черговий раз переконались, що живе спілкування – це джерело енергії. Збираючись разом, молодь генерує нові ідеї та проєкти, які втілює в життя у своїх спільнотах та громадах. А Координаційний центр “Сила молоді” Української академії лідерства продовжує всіляко підтримувати дієву молодь, яка об’єднується, підсилює один одного, творить позитивні зміни і тим самим наближає перемогу України.» – говорить керівниця Координаційного центру “Сила молоді” Олена Джевага.

Понад 200 учасників долучилися до Першого національного форуму “Допомога бізнесу в умовах війни: національний та регіональний аспекти”. Форум відбувся у Львові 8 червня.

Під час заходу відбулися чотири панельні дискусії: про виклики бізнесу під час війни, програми підтримки бізнесу, участь у цьому місцевої та регіональної влади, про грантові конкурси.

Учасники другої панельної дискусії говорили про державні та недержавні програми підтримки бізнесу.

Начальниця управління розвитку ринків з високою доданою вартістю департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економіки України Дарія Гончаренко розповіла про державні гранти на переробку “Єробота”:

“Заявку може бізнес заповнити у Дії, банк оцінює її та направляє в Мінекономіки, яке ухвалює рішення. Після повідомлення про видачу гранту підприємцю треба за 10 днів відкрити рахунок у банку та зробити свій внесок. До цього підприємець має бути готовим, адже ми мали випадки, коли гроші поверталися назад, бо недотримані ці умови.

За час дії цієї програми ми вже отримали понад 2 000 заявок, 485 з них – позитивні, підприємці почали впроваджувати свої бізнес-ідеї. Зараз наш виклик – редизайн програми. Щоб ветерани, які повернуться до цивільного життя, та інші категорії могли скористатися цими грантами. Багато заявок не проходить – проблема з фінансовою грамотністю людей, зараз міністерство думає, як навчити цьому людей.”

Валерій Майборода – представник Фонду підтримки підприємництва розповів про підтримку, яку надає Фонд розвитку підприємництва (ФРП) через кредитну програму 5-7-9:

“За час війни ми профінансували бізнес на 113 мільярдів гривень. ФРП забезпечує реалізацію 5-7-9. У 2022 році ми залучили додаткові гроші від європейських партнерів на посівну та інші нагальні проєкти. З початку року виплатили понад 7 мільярдів гривень для компенсації видатків підприємцям. Бізнес може розраховувати на таку підтримку. Умова участі у програмі – своєчасна сплата податків та погашення кредитних відсотків. В умовах війни маємо лише 8% проблемних кредитів, отже бізнес працює, платить податки, заробітну плату.”

Ігор Безкаравайний – спеціаліст з координування напрямку гуманітарне розмінування в Програмі розвитку ООН – про гуманітарне розмінування:

“Мінекономіки України не розміновує, а координує процес, виступає платформою усіх дотичних – ДСНС, приватний бізнес, Міноборони. В Україні третина території потенційно забруднена, ми точно не знаємо, де саме. Лише після технічного обстеження можемо це сказати. Що зараз? Розмінування – це нетехнічне обстеження, опитування місцевих, що вони чули, бачили, чи були тут бойові дії, де в принципі можуть бути міни. В Україні 2500 саперів, щодня – 1500 тисячі з них працюють. Щоб прискорити роботу з розмінування (сільгоспземлі, критична інфраструктура), потрібні машини. Зараз їх 15 в Україні, це дуже мало. Критична зараз – Харківська область, на черзі – Херсонська. Робота саперів важка, їх не вистачає, будь-хто може стати ним, тобто це можливості для бізнесу. На це будуть виділяти урядові та донорські гроші. За оцінками на розмінування України потрібно 37,5 мільярдів доларів і багато часу. Для цього потрібно багато техніки. Це все треба буде купувати, зараз обладнання шукаємо по всьому світу.”

Проєктний менеджер Команди підтримки реформ Міністерства економіки України Олексій Бахтінов говорив про публічні закупівлі та участь у них малого та середнього бізнесу:

“…про закупівлі через  “Прозоро маркет”. Не завжди товари обирають за низькою ціною. Є нецінові пропозиції у закупівлях, які можуть бути перевагою – це гарантія, екотовари, навчання персоналу. Це може бути перевагою для того, хто оголошує закупівлю, щоб обрати цей товар, хоч він і дорожчий за ціною.”

 

Заступниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Олександра Степаненко – про підтримку експортерів:

“Ми забезпечуємо консалтинг бізнесу, промотуємо каталог українських виробників. Дія. Бізнес – інструменти підтримки для підприємців. Пошук фінансування – один із важливих запитів. Зараз є 420 фінансових програм для розвитку бізнесу. Є календар виставок для підприємців та експортерів, адже такі заходи – це нові потенційні партнерства, залучення нових клієнтів, зростання продажів.”

Проєктний менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки Сергій Майданевич – про програму «Export Booster», яку реалізовують за сприяння Проєкту USAID:

“Export Booster – це проєкт підтримки українських виробників малого та середнього бізнесу при виході на нові ринки та глобальні ланцюги постачання. Ми думаємо про те, як замістити виробників з росії та білорусі. Основна задача – розвиток експортного потенціалу українських виробників, щоб більше українських товарів було на світовому ринку , у мережах європейських магазинів. Ми хочемо інтегрувати наших виробників у ланцюги постачання європейських корпорацій. За тиждень буде зустріч із закупівельниками шведської компанії, аби дізнатися про їх процедури закупівель, особливості, які вони мають до товарів, які купують.”

Проєктний менеджер Команди підтримки реформ Міністерства економіки України Тарас Шимко розповів, як бізнесу отримати контракти за кордоном завдяки участі у закупівлях ЄС:

“…українські компанії мають спроможність брати участь у таких закупівлях. Але є певні правила, які треба знати і дотримуватися. Держава – найбільший замовник, який багато купує, бізнесу варто брати участь у таких закупівлях.”

Сніжана Леу-Севериненко – старша менеджерка Проєкту USAID з розвитку трудового потенціалу: Сніжана Леу-Севериненко – старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу:

“Ми співпрацюємо із закладами освіти та бізнесами, щоб поєднати їх та створити ефективні партнерства освіта-бізнес. Проводимо багато тренінгів, вебінарів, кейс-чемпіонатів, візитів на підприємства, допомагаємо оновити зміст освіти на основі потреб бізнесу, оновлюємо матеріально-технічну базу закладів освіти. Наша аудиторія зросла у сто разів після 24 лютого, коли фокус нашої роботи розширився зі сходу на всю Україну. Зараз готуємо інструментарій про дуальну освіту в Україні, будемо поширювати серед компаній-партнерів, студентів, університетів. Тим, хто нарікає на якість освіти, може вплинути на це – розробити професійний стандарт для затребуваної професії. Плануємо працювати з ветеранами, адже вони – потенційні кадри для бізнесу або і самі можуть стати підприємцями.”

Відео 2 дискусійної панелі дивіться на нашому Ютуб каналі:

Захід відбувся за сприяння Проєкт USAID “Економічна підтримка України” та Reform Support Team Mineconomy.

Наприкінці березня Проєкт USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) розпочав серію з 11 тренінгів, щоб навчити представників навчальних закладів диверсифікувати джерела наповнення бюджету установ за допомогою різних інструментів фандрейзингу.

Після оголошення набору на навчання на нього, зареєструвалось більше 1700 учасників представників різних типів навчальних закладів з усіх областей України. Щоб надати можливість усім опанувати інструменти фандрайзингу, зареєстровані учасники отримали можливість взяти участь у тренінгу через платформу для конференцій або переглянути трансляцію на каналі YouTube.

Для перевірки домашніх завдань та здійснення менторського супроводу 118 учасників, які розробили фандрейзингові кампанії, тренер Руслан Краплич залучив освітню українську платформу CREO.

У результаті ефективної взаємодії команди представників 80 закладів освіти різного рівня створили фандрайзингові стратегії для своїх закладів освіти.

На початку червня Проєкт USAID провів ознайомчий вебінар з питань побудови фандрейзингової стратегії і для 25 представників українського бізнесу, які також взяли участь у тренінгу.

Враховуючи велику зацікавленість партнерів Проєкту USAID, друга хвиля тренінгів та менторської підтримки відбудеться восени цього року для представників закладів освіти. Тож Проєкт USAID надасть можливість ще більшій кількості людей опанувати інструменти фандрейзингу та отримати допомогу у розробленні фандрейзингових стратегій, щоб залучити кошти на відновлення та розвиток.

165 громад, 211 учасників, більше 1000 глядачів онлайн взяли участь у Всеукраїнському діалозі “Громади – ветеранам”, який відбувся 9 червня у Хмельницькому.

Cпікерами заходу стали представники Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, голова Державної служби зайнятості, Фонду захисту осіб з інвалідністю, Хмельницької та Дніпропетровської обласних військових адміністрацій, депутати Верховної Ради України, представники громадських організацій, ветерани, бізнес-спільнота.

Під час Діалогу говорили про те, як зробити громаду спроможною до повернення ветеранів, які соціальні послуги зможуть їм запропонувати для швидшої та кращої реінтеграції. Окрема дискусійна панель була присвячена реабілітації ветеранів на рівні громади, проблемам та шляхам їх вирішення. Під час заходу ішлося також про підтримку ветеранських бізнесів як з боку самих підприємців, так і держави, презентували напрацювання великого бізнесу, який вже готується до повернення своїх працівників з фронту.

Ветеран Антон Колумбет, співорганізатор Діалогу, а нині військовослужбовець, який боронить Україну на Сході, озвучив запит від захисників – формувати потужний тил, умовно «стабілізаційний пункт», куди зможуть повернутися наші Захисники та Захисниці. І цей «стабпункт» має бути таким же ефективним, як і наша Армія сьогодні.

Про що говорили на заході?

Міністерство соціальної політики України будує систему соціального супроводу військових/ветеранів та членів їхніх сімей. Ця система передбачає якісний супровід: у центрах комплектування, під час служби військового, але у фокусі лишається його родина, у лікарнях та шпиталях після поранення,  після повернення на робоче місце, у громадах.

Відзначимо, що значну частку у якісному соціальному супроводі відіграють кейс-менеджери, навчання яких вже триває з травня за сприяння Проєкту USAID. Участь у навчанні взяли 120 представників, майбутніх кейс-менеджерів з різних областей України.

З основного, на що варто звернути увагу як громадському сектору, так і громадам в цілому – Мінсоцполітики планує фінансувати не установи, які надаватимуь послуги, а безпосередньо надавачів послуг. Причому, ними можуть бути і підприємці, і представники недержавного сектору.

Міністерство охорони здоров’я України прагне наблизити реабілітаційну послугу до ветерана чи члена його родини. За  попередніми підрахунками, в Україні є потреба на трохи більше 6000 ліжок для реабілітації такої категорії. Втім, раціональніше не будувати реабілітаційні центри у кожній громаді, а оцінити наявність фахівців, визначити реальну потребу в регіоні і будувати логістику між закладами. Зараз це питання опрацьовується.

Окрім цього, МОЗ внесло на розгляд уряду постанову, яка надає можливість здійснювати довготривалу реабілітацію важкопоранених військових.

Міністерство економіки України, Державна служба зайнятості, Асоціація-підприємців ветеранів АТО обʼєднують зусилля в підтримці ветеранського бізнесу: видача державних грантів, менторська підтримка, навчання ветеранів-підприємців.

Міський голова Хмельницького Олександр Симчишин та  і Асоціація підприємців ветеранів АТО  Сергій Позняк підписали меморандум про розвиток ветеранського підприємництва.

Український бізнес запускає програми вшанування памʼяті на підприємствах, а також готує програми для зустрічі своїх мобілізованих працівників з фронту.

Представник парламентарів Анатолій Остапенко відзначив, що ветеранське підприємництво буде окремо визначено з законодавстві – це пріоритет для ветеранського підкомітету парламенту.

Партнерами заходу стали Проєкт USAID “Економічна підтримка України”, Міжнародний фонд “Відродження”, ISAR Єднання, Міністерство соціальної політики України, Хмельницька міська рада, Коаліція ветеранських просторів, БФ “Там, де ми – там Україна”, Асоціація підприємців ветеранів АТО, Агенція “B&M”, Protez Hub.