Освітній проєкт «Агрокебети» та асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» запрошують на другу лекцію напряму «Агропідприємництво» проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Тема: «Вертикальні ферми в Україні. Проблеми та можливості. Як побудувати бізнес методом проб та помилок»
Микола Кислейко, підприємець, власник вертикальної сіті-ферми у м. Вінниця

Коли: 25 вересня 2023 року, 18:30-20:00
Формат: онлайн-захід (zoom)

Участь – безкоштовна, попередня реєстрація – обов’язкова: https://bit.ly/agrokebetypro-agbusiness

Реєструйтеся 1 раз й отримуйте доступ до 10 вебінарів.

Ключові питання лекції:

•  Що таке вертикальне фермерство і чому це актуально?
•  Історія створення Future Farm
•  Основні проблеми при створенні вертикальної ферми в Україні
•  Перспективи розвитку вертикального фермерства в Україні
•  Метод проб та помилок у підприємництві

19 вересня за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка України” (Проєкт USAID) відбувся інвестиційний форум “Харків: рестарт”. На ньому говорили про майбутню відбудову Харкова та необхідність залучення інвестицій. Участь у форумі взяли близько 500 учасників – міський голова Харкова Ігор Терехов, голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, народні депутати України, представники уряду – Віцепрем’єр-міністр – міністерка з питань реінтеграції Ірина Верещук, голова Агентства відновлення Мустафа Найєм, заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, заступник Генерального прокурора України Дмитро Вербицький, представники Проєкту USAID, Європейського інвестиційного банку, Фонду Нормана Фостера та інших міжнародник організацій, які зараз працюють в Україні.

Під час форуму відбулися чотири панельні дискусії про стратегію розвитку, IT-індустрію, прозорість роботи муніципалітету, інвестиції у Харків.

Зокрема, учасники говорили про необхідність залучення інвестицій у відновлення Харкова та будівництво нових сучасних об’єктів з урахуванням безпеки, потенційних ризиків через близькість кордону з Росією, інклюзії, енергоефективності та кращих світових практик.

Харківський міський голова Ігор Терехов зазначив, що зараз у Харкові проживають 500 тисяч переселенців, багато харків’ян повернулися з-за кордону та інших областей, тож люди – це колосальний ресурс, який вже можуть використовувати інвесторам, аби розпочинати втілювати проєкти з відбудови.

“Чому важливо залучати кошти вже зараз? Бо Харків має потужний потенціал – близько 70 вишів, з них 17 університетів, до війни у них навчалися 300 тисяч студентів. Жодне інше місто України немає такого наукового потенціалу, це майбутні кадри. Також Харків – потужний індустріальний центр. Промисловість у 2021 році дала 4 мільярди доларів доходів. Певен, що будемо генерувати ще більше після перемоги. Також Харків – ІТ-столиця України. У нас є чітке бачення майбутнього, план дій, ми працюємо з фундацією Нормана Фостера над тим, якою буде економіка міста у майбутньому. Вірю, що це буде місто креативних індустрій. Олексіївка сіті, Лопанська набережна, Науковий парк, новий торгівельний центр Південного вокзалу, Журавлівський гідропарк, сучасний транспорт – електробуси, муніципальне Є-таксі, сучасні житлові квартали. Ми розробили вже ці проєкти та закликаємо інвесторів приходити до міста”, – сказав Ігор Терехов.

Міська влада Харкова зазначає, що готова співпрацювати з усіма, хто готовий вкладати гроші у розбудову міста: обгооворювати умови співпраці, під’єднувати до міських комунікацій, бути відкритою і прозорою. Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов подякував усім, хто допомагає відновити регіон і сказав, що сподівається на те, що у майбутньому для бізнесу, який працюватиме у Харківській області, буде пільгове кредитування.

Про залучення інвесторів та привабливість Харкова говорив під час форуму народний депутат України Давид Арахамія:

“Враховуючи географію, це привабливий ринок для інвесторів, але те, що місто біля кордону – це ризик, бо поряд Росія. Сьогодні ми маємо три групи інвесторів. Перша з них – держава, друга – приватні інвестори з України – люди, які готуються інвестувати у свою країну: місцеві жителі, підприємці, банки. Третя група – іноземні інвестори. Зараз, наприклад, можна знайти бізнес, який умовно коштує 1 долар, щойно війна завершиться, він буде коштувати три долари, коли оголосять про вступ України до ЄС, бізнес буде коштувати 5-7 доларів. Тож, на мою думку, це найкращі інвестиції у світі – 700% за кілька років ніде не заробиш більше. Зараз громади активно змагаються за інвесторів, пропонують безкоштовно земельну ділянку, рахують споживачів. Раджу залучати архітекторів і будувати концепт майбутнього Харкова, ми вже можемо будувати такі речі, на які не наважилися б до війни”.

Для страхування інвесторів народні депутати зараз розробляють законопроєкт, розповів голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів Данило Гетманцев:

“Харків – прикордонне місто, ми маємо прийняти це, бо загроза не зникне. Але у багатьох країнах світу з цим навчаються жити та використовують цей потенціал. Уряд має страхувати військово-політичні ризики, які є в країні. Зараз Верховна Рада України розглядає законопроєкт, щоб інвестор міг застрахувати свої ризики. Це дасть можливість закласти гроші у бюджеті на ці цілі. Гранти від держави, міжнародних організацій, іноземних приватних інвесторів – це все створює передумови для розвитку бізнесу”.

Також пан Гетманцев зазначив, що реформуванню підлягають місцеві податки, аби вони стали джерелом доходу для громади, її розвитку. Маємо брати гроші не за 1 метр кв нерухомості, а за вартість об’єкта нерухомого майна:

“Нам потрібна Інвентаризація та оцінка нерухомого майна, вони можуть збільшити доходи у громадах. 50% майна оцінене неправильно або неадекватно. Також зараз обговорюється ідея передачі військового збору до державного бюджету. У громадах є певне нерозуміння, наче у них планують ці гроші забрати. Триває дискусія, куди ці гроші спрямовувати – на бруківку у місті чи на підтримку ЗСУ. Зараз у бюджеті закладається реверсна дотація для таких громад. Говорячи про відновлення, говорімо про гроші, без них неможливе відновлення ні міста, ні держави”.

Координатор з питань відновлення економічного потенціалу Проєкту USAID Євген Шаповалов під час форуму говорив про співвідношення ризиків та винагороди для інвесторів:

“ У прифронтовому Харкові діятиме формула – високі ризики = висока винагорода. Люди повертаються у Харків, формуючи великий ринок збуту та підвищуючи якість людського капіталу міста. Ніде у Європі при від’ємних депозитних ставках та прогнозованому зростанню світової економіки на рівні 3% не можна буде подвоїти чи потроїти гроші за короткий період.

Наразі процес відновлення України переходить від швидких проєктів до більш сталих та системних ініціатив. Допомогою від держави в першу чергу має слугувати напрацювання загальної правової рамки. Страхування воєнно-політичних ризиків є надзвичайно важливим. Крім відкриття доступу до державного фонду ліквідації наслідків збройної агресії, з боку уряду мають застосовуватись кардинально інші політики, спрямовані на дерегуляцію та усунення адміністративних бар’єрів динамічного економічного зростання”.

Спікери форуму відзначали важливість розробки проєктів з відбудови вже зараз, під час війни, та залучення різних ресурсів для відновлення економіки України.